Криклій В.А.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Теоретико-методологічні основи та критерії
визначення соціально-економічної ефективності діяльності недержавних пенсійних
фондів
Система недержавних пенсійних
фондів України, щодо донедавна розвивалася переважно емпірично, сьогодні
починає отримувати наукове та методичне обґрунтування. Тому, до найбільш
актуальних теоретичних та практичних питань удосконалення цієї системи
відноситься вивчення її ефективності, оскільки ринкові перетворення в економіці
та підвищення ефективності усіх складових ринку фінансових послуг України є пріоритетним
напрямком економічного розвитку нашої країни, умовою формування інноваційно-інвестиційної
моделі розвитку, крім того на розвиток цієї системи в державі спрямовуються значні матеріальні, фінансові
та людські ресурси.
Ведучі
мову про діяльність недержавних пенсійних фондів, слід зазначити, що
ефективність значною мірою залежить від ступеню теоретичної, методологічної і
методичної розробки її основ. Дослідженнями теоретико-методологічних засад
багатопланової проблеми вимірювання ефективності діяльності фінансових установ
системи недержавного пенсійного забезпечення, і зокрема, недержавних пенсійних фондів та їх
впливу на різні показники економічної діяльності у різні часи займалися
закордонні і українські вчені, зокрема: В.Д. Базилевич [1], Н.В. Бахмач [2], З.М.
Васильченко [3], В.В. Ковальов [4], О.А. Пчелінцев [5].
Втім, єдина, загальноприйнята,
науково обґрунтована методика оцінки соціально-економічної ефективності
діяльності недержавних пенсійних фондів ще не вироблена. Проблеми в її розробці
полягають, насамперед, у тому, що процес формування недержавних пенсійних
фондів та отримання на практиці віддачі від них (тобто накопичених пенсійних внесків),
як правило, у значній мірі віддалені у часі. Крім того, не всі результати
діяльності недержавних пенсійних фондів
можуть бути виражені у вартісній формі, а в оцінці шуканої ефективності
системи недержавних пенсійних фондів превалює
суб'єктивний підхід. Розв’язання цієї проблеми ускладнюється ще й тим, що
існують різні погляди на методи вимірювання. Основна
увага з боку науковців на сьогодні приділяється страховим компаніям, а меншою
мірою – недержавним пенсійним фондам. Однак, навіть ці поодинокі дослідження
зосередженні лише на мікрорівні, що не відображає повною мірою соціально-економічну
ефективність різних видів недержавних пенсійних фондів на різних рівнях
економічної діяльності.
Як
показав проведений нами аналіз, найширше розповсюдження отримала методика, яка
ґрунтується на визначенні критеріїв оцінки фінансового стану недержавних
пенсійних фондів, яка була затверджена Державною комісією з регулювання ринків
фінансових послуг України 27 червня 2006 року Розпорядженням № 5945 “Про
затвердження критеріїв оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів”
[10]. Згідно з цією методикою, ефективність пенсійного фонду характеризується
такими критеріями:
1. Надійністю функціонування (загальною
платоспроможністю та рівнем
диверсифікації пенсійних активів).
2. Економічною ефективністю діяльності
(зростанням чистої вартості одиниці пенсійних внесків, прибутковістю
інвестування пенсійних активів).
3.
Ліквідністю пенсійних активів (поточна та планова ліквідність);
4. Зворотністю пенсійних накопичень учасників.
Між тим, ця методика не повною
мірою оцінює ефективність діяльності недержавних пенсійних фондів, оскільки
вона придатна для визначення лише економічної ефективності, в той час, як вже
зазначалося, діяльність недержавних пенсійних фондів має і значний соціальний
ефект. Крім того, вона придатна лише для мікрорівня та для окремих видів
недержавних пенсійних фондів. Те ж саме стосується і інших методичних підходів,
що використовуються на практиці або пропонуються у наукових дослідженнях вченими
стосовно близьких до недержавних пенсійних фондів за родом своєї діяльності фінансових
установ [1, с. 344; 7, с.80-81; 4, с.469; 8, с.226]. Це все обмежує можливості
визначення ефективності недержавних пенсійних фондів за допомогою існуючих
методик, не говорячи про те, що запропоновані дослідниками показники
різноманітні й не забезпечують одержання досить точних результатів для різних
видів недержавних пенсійних фондів на різних рівнях економічної діяльності,
оскільки відсутня необхідна статистична база для їх застосування.
Таким
чином, жоден з відомих підходів до визначення ефективності недержавних пенсійних фондів не
забезпечує комплексного підходу до вирішення даної проблеми. Тому, на наш
погляд, тільки шляхом їхнього комбінування можна розробити методичні основи,
які дозволять визначати необхідну ефективність діяльності різних видів
недержавних пенсійних фондів на різних рівнях економічної діяльності, оскільки
“щоб дійсно знати предмет треба осягнути, вивчити всі його сторони, усі зв'язки
й опосередкування” [9, с. 290].
При
розробці методичних підходів до оцінки шуканої соціально-економічної
ефективності діяльності недержавних пенсійних фондів, на наш погляд, в основу
повинні бути покладені наступні принципи:
1.
Ефективність діяльності недержавних пенсійних фондів повинна характеризуватися
відношенням отриманого кінцевого ефекту діяльності до витрат на здійснення
заходів з недержавного пенсійного забезпечення.
2. Для визначення
ефективності діяльності недержавних пенсійних фондів повинні виконуватися дві
умови: по-перше, як витрати, так і результати повинні бути вимірними; по-друге,
обидві величини повинні бути відображені в однорідних одиницях.
3. Визначення ефективності різних видів недержавних пенсійних фондів (відкритих,
професійних, корпоративних) та на різних рівнях економічної діяльності
(макро-, мезо- і мікрорівень), а також для різних форм недержавного пенсійного
забезпечення (недержавних пенсійні фонди, пенсійне страхування, пенсійні
депозитні рахунки).
4. Застосування при аналізі
та визначенні ефективності різних методів оцінки показників (часткових та
узагальнюючих).
5. Використання комплексу показників
(натуральних та вартісних), що дозволяє визначити як економічну, так і
соціальну ефективність.
7.
Виділення трьох етапів розрахунку ефективності: попереднього (на стадії
формування недержавних пенсійних фондів),
поточного (на стадії розвитку недержавних
пенсійних фондів, тобто після відповідного терміну їх функціонування) і
фактичного (на стадії пенсійних виплат).
На
основі обґрунтованих критеріїв повинна бути розроблена система показників, які
найбільшою мірою будуть характеризувати соціальну та економічну ефективність
існуючих видів і форм недержавних пенсійних фондів на різних рівнях економічної
діяльності.
Таким чином,
проведений аналіз показав, що єдиної, загальноприйнятої, науково обґрунтована
методики оцінки соціально-економічної ефективності діяльності недержавних пенсійних
фондів ще не вироблено, а жоден з відомих підходів не забезпечує комплексного
підходу до вирішення даної проблеми.
На
наш погляд, тільки шляхом комбінування методичних підходів можна розробити методику, що дозволить
визначити необхідну ефективність діяльності різних видів недержавних пенсійних
фондів на різних рівнях економічної діяльності.
Розробка
такої методики, на наш погляд, має не тільки теоретичний, але й практичний
інтерес, оскільки дозволить розраховувати і обґрунтовувати оптимальні витрати
коштів на проведення цієї роботи, встановлювати та прискорювати терміни їх
окупності, обирати найефективніші види і форми недержавних пенсійних фондів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. –
4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 315 с.
2.
Бахмач Наталья Володимирівна. Формування корпоративних недержавних пенсійних
фондів підприємств легкої промисловості: Дис. … канд. екон. наук: 08.07.01 / Київський
національний ун-т технологій та дизайну.- К., 2006. – 195 с.
3. Васильченко З.М., Алексеєнко Л.М. Конкурентний потенціал
небанківських фінансових інститутів на ринку кредитних ресурсів// Економіка та
держава. – 2006. - № 10. – с.8-10.
4. Финансы. Ученик/ Под ред. проф. В.В. Ковалева. – М.: ПБОЮЛ
М.А. Захаров, 2001. – 640 с.
5. Пчелинцев Александр Анатольевич. Методы оценки и управления
устойчивостью корпоративных пенсионных программ : Дис. … канд. экон. наук:
08.00.13, 08.00.10: Москва, 2003. - 152 с.
6. Розпорядження Державної
комісії з регулювання ринків фінансових послуг “Про затвердження критеріїв
оцінки фінансового стану недержавного пенсійного фонду” від 27.06.2006 р., №
5945.
7.
Гвозденко А.А. Финансово-экономические
методы страхования: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 184 с.
8. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: Навч. посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО,
1997. – 172 с.
9. Ленин В.И. Полное собрание сочинений
/ В 55 г. – М.: Политиздат, 1970. – Т.40: Декабрь 1919-апрель 1920. – 507 с.