Медицина. 7 Клиническая медицина

Зубченко С.О.

Львівський національний медичний

університет імені Данила Галицького, Україна

Аналіз причинних факторів формування

алергопатології у студентської молоді

На сьогоднішній день за даними багатьох досліджень констатується ріст захворюваності серед студентської молоді і не останнє місце серед патологічних станів посідають алергійні захворювання та збільшення частоти проявів алергійних реакцій. Загалом, за критеріями поширеності, тяжкості перебігу, складності діагностики і терапії, ступенем погіршення якості життя людей, а також економічного збитку, алергійні хвороби займають одне з провідних місць серед «захворювань століття». Тому, виявлення факторів розвитку алергопатології з метою профілактики патологічних станів є актуальним завданням сучасної профілактичної медицини.

Метою нашої роботи був аналіз можливих причинних факторів формування гіпер-ІgЕ у студентської молоді.

Матеріали і методи. Нами було проведено письмове опитування студентів 1-4 курсів Львівського державного медичного коледжу імені Андрея Крупинського. В анкетуванні брали участь 603 студентів віком 17-20 років, здебільшого жіночої статі (95%) з дотриманням повної анонімності. Для скринінгу алергологічного статусу застосовували кількісне визначення серологічного рівня загального ІgЕ методом імуноферментного аналізу з використанням діагностичних наборів «ИФА-общий ІgЕ» виробництва «АлкорБио» (Росія) на аналізаторі «SUNRISE» за стандартною методикою.

Виконувались також загально-клінічні дослідження та аналіз даних поглиблених медичних оглядів студентів, в тому числі даних профілактичних обстежень лікарями-імунологами регіонального медичного центру клінічної імунології та алергології. Отримані дані аналізувались за допомогою програм Microsoft Excel та Statistica.

Результати і обговорення. На основі аналізу анкетних даних і результатів обстежень виявлено, що алергійні захворювання відмічають у себе 236 (39,13±2,0%) студентів. Структура алергійної патології наступна: алергійний риніт – 40,29±3,2%, алергійні дерматити – 32,23±3,0%, алергійний кон’юнктивіт - 24,61±2,8% і лише y 2,87±1,1% верифікована бронхіальна астма.

Аналіз поширеності алергійних реакцій щодо тригерних факторів показав, що найчастіше причинами розвитку алергопатологій у студентів були інсектні алергени, продукти харчування, косметичні засоби та хімічні речовини. Найменше число студентів спостерігали прояви алергійних реакцій на рослинні чинники (пилок рослин).

На основі результатів дослідження концентрації загального сироваткового ІgЕ було встановлено, що вміст ІgЕ не залежав від віку, а коефіцієнт кореляції між віком і вмістом ІgЕ становив + 0,09. Проте, в сільської молоді підвищений рівень синтезу ІgЕ виявлено у 22,1±1,7%, а в мешканців міста – 41,2±2,0% (p<0,01). Таким чином, у мешканців міста наявний вплив більшої кількості алергенів порівняно з сільськими жителями. Це підтверджується тим фактом, що 12,7±1,4% студентів з навколишніх сіл відмічали у себе зникнення алергійних проявів у період канікул.

За результатами нашого дослідження виявлено, що у 260 (43,5±2,0%) студентів збільшена концентрація ІgЕ. Нами був проведений аналіз залежності рівня ІgЕ від супутніх захворювань. Для цього ми поділили студентів на підгрупи і проводили порівняння в 4-х напрямках. І – асоціація підвищеного рівня ІgЕ з ГРВІ та інфекційними захворюваннями ЛОР-органів: І-а підгрупа - особи з частими ГРВІ (5 разів і більше протягом року) та інфекційними захворюваннями ЛОР-органів (загостреннями хронічних синуситів 2 і більше разів на рік, хронічних тонзилітів – 3 рази і більше разів на рік) – 96 (15,9%), І-б підгрупа – особи, рідко хворіючi на ГРВІ та інфекційні захворювання ЛОР-органів (з меншою частотою, ніж студенти І-а підгрупи) – 507 (84,1%). ІІ - асоціація підвищеного рівня ІgЕ з соматичною патологією (гастритами, виразковою хворобою шлунку і 12-палої кишки, ентеритами, циститами, простатитами, бронхітами тощо): ІІ-а підгрупа, особи з верифікованою соматичною патологією – 387 (64,2%), ІІ-б підгрупа – особи без соматичної патології – 216 (35,8%). ІІІ – асоціація підвищеного рівня ІgЕ з перенесеними гельмінтозами (аскаридоз, ентеробіоз, токсокароз та інші): ІІІ-а підгрупа, особи, які перенесли гельмінтози – 338 (56,1%), ІІІ-б – особи, які не мали гельмінтозів – 265 (43,9%). ІV – асоціація підвищеного рівня ІgЕ з ендокринною патологією (дифузний зоб І-ІІ стадії): І-а підгрупа, особи з верифікованою ендокринною патологією – 195 (32,3%), І-б підгрупа, особи без ендокринної патології – 408 (67,7%). Дані представлені на таблиці 1.

Таблиця 1

Асоціація супутніх хвороб з підвищеним рівнем ІgЕ

№ п\п	Захворювання	ІgЕ ³ 100		Відносний ризик (RR), %
		абс	%
1.	Часті ГРВІ та інф. захв. ЛОР-органів, n = 96	54	56,3**	+ 38,4 %
	Не часті на ГРВІ та інф. захв. ЛОР-органів, n = 507	206	40,6
2.	Діагностована інша соматична патологія, n = 387	191	49,4**	+ 54,5 %
	Без соматичної патології, n = 216	69	31,9
3.	Гельмінтози, n = 338	169	50,0**	+ 45,6 %
	Без гельмінтозів, n = 265	91	34,3
4.	Ендокринна патологія, n = 195	86	44,1	+ 3,4 %
	Без ендокринної патології, n = 408	174	42,6

Примітка: * - p < 0,05

** - p < 0,01

Отримані дані вказують на те, що серед студентів, часто хворіючих на ГРВІ та інфекційні захворювання ЛОР-органів, виявлено 56,3% осіб з підвищеним вмістом ІgЕ, що є достовірно (p<0,01) більше ніж у групі хворіючих даними захворюваннями до 5 р/рік, де частка виявлених становить 40,6%. За допомогою розрахунку відносного ризику встановлено, що особи які частіше 5-ти разів впродовж року хворіють ГРВІ та інфекційними захворюваннями ЛОР-органів, мають на 38,4% більший ризик щодо підвищення рівня синтезу ІgЕ. Серед студентів ІІ групи виявлено 49,6% осіб з підвищеним вмістом ІgЕ у студентів з діагностовано соматичною патологією, що є достовірно (p<0,01) більше ніж у групі студентів без діагостованої соматичної патології. Розрахунок відносного ризику показав, що особи з соматичною патологією мають на 54,5% більший ризик щодо підвищення рівня синтезу ІgЕ. Серед студентів з перенесеними в дитинстві гельмінтозами виявлено 50,0% осіб з підвищеним вмістом ІgЕ, що є достовірно (p<0,01) більше ніж у групі без перенесених гельмінтозів. Відносний ризик мати підвищений рівень ІgЕ є на 45,6% вищий у студентів з перенесеними гельмінтозами ніж у студентів без гельмінтозів.

Щодо ІV групи студентів, то залежності у показниках не виявлено, але відносний ризик мати підвищений рівень ІgЕ у студентів з ендокринною патологією є на 3,4% вищий, ніж в осіб без діагностованої ендокринної патології.

Таким чином, найбільший ризик підвищеного синтезу ІgЕ мають особи з верифікованою соматичною патологією, гельмінтозами, частими ГРВІ та інфекційними захворюваннями ЛОР-органів. Найменший ризик щодо підвищеного рівня ІgЕ мають студенти з ендокринною патологією.

Висновки:

1. Найбільша алергопатологія виявлена у студентів, які проживають у місті.

2. Алергійні хвороби у студентів найчастіше проявляються у вигляді інсектної, харчової алергії та контактного дерматиту на косметичні та хімічні чинники.

3. Найбільший ризик щодо формування алергопатології виявлено в осіб з супутньою соматичною патологією та гельмінтозами.