Нестер М.А., Чебан О.С.

Хмельницький національний університет

Аналіз виробничого травматизму по Хмельницькій області за період 2004-2008 р

Статистика свідчить, що в останні 10-15 років в Україні щоденно на виробництві травмують­ся 80-90 осіб, із них 10 - 15% стають інвалідами і до 2% працівників гине.

      Не є винятком і стан справ у Хмельницькій області, де щорічно травмується  приблизно 300-350 чоловік, з них смертельно – 25-40 чоловік. Стан виробничого травматизму по області на протязі останніх 5 років представлений у таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Дані по виробничому травматизму по Хмельницькій області

Рік

Кількість нещасних випадків на виробництві

В  т.ч. смертельно

2004

358

36

2005

355

51

2006

333

25

2007

326

20

2008

291

25

 

    Як видно із таблиці 1, на підприємствах Хмельницької області у 2008 році стався 291 нещасний випадок, в тому числі 25 випадків із смертельним наслідком пов’язаним з виробництвом. Звідси можна зробити висновок, що хоча загальний рівень травматизму зменшився на 10,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року, але смертельний травматизм на підприємствах області збільшився  на  5 випадків (20%). В 2007 році на підприємствах області сталося 326 нещасних випадків, в тому числі 20 випадків із смертельним наслідком пов’язаним з виробництвом. В порівнянні з аналогічним періодом 2006 року смертельний травматизм на підприємствах області знизився  на  5 випадків (20%). В 2006 році на підприємствах області сталося 25 нещасних випадків із смертельним наслідком пов’язаним з виробництвом при цьому в порівнянні з аналогічним періодом 2005 року смертельний травматизм знизився  на  6 випадків (19%). За 2005 рік на підприємствах області стався 31 нещасний випадок із смертельним наслідком пов’язаним з виробництвом, що в порівнянні з 2004 роком менше  на  5 випадків (14%). У 2004 році в порівнянні з 2003 роком смертельний травматизм знизився на 1 випадок (2,7%).

Таким чином за період з 2004 по 2009 роки загальний виробничий травматизм по області зменшився на 67 випадків, тобто в 1,23 рази, або на 18,7%, а смертельний – на 11 випадків, тобто в 1,44 рази, або на 25%.

  Про стан виробничого травматизму по районах області можна зробити висновки аналізуючи дані приведені в таблиці 2.

 

Таблиця 2- Дані по травматизму по районах області за 2007-2008роки

 

Назва району

Кількість травмованих

смертельно

Кількість травмованих

2007

2008

2007

2008

1.Білогірський

0

1

5

7

2.Віньковецький

0

0

1

4

3.Волочиський

0

1

5

8

4.Городоцький

0

0

5

3

5.Деражнянський

0

0

2

0

6.Дунаєвецький

1

1

2

3

7.Ізяславський

1

0

9

2

8.Камянець-Подільский

3

0

29

24

9.Красилівський

2

1

20

14

10.Летичівський

0

1

6

3

11.Новоушицький

0

0

0

0

12.Полонський

1

0

23

18

13.Славутський

4

0

24

13

14.Староконстянтинівський

1

2

10

9

15.Старосинявський

0

0

1

0

16.Теофіпольский

0

0

11

8

17.Хмельницький

1

0

17

8

18.Чемеровецький

1

0

3

5

19.Шепетівський

2

4

21

15

20.Ярмолинецький

0

0

3

3

21.м.Нетішин

0

0

0

6

22.м.Хмельницький

3

14

   129

      138

Всього по області

20

25

   326

      291

         

Нещасні випадки із смертельним наслідком у 2008 році, які взяті на облік, сталися на підприємствах 7 районів області та міста Хмельницького. 14 працівників загинуло в м.Хмельницькому, 4 працівники загинули у Шепетівському районі, 2 в Старокостянтинівському районі та по 1 працівнику в Волочиському, Красилівському, Дунаєвецькому, Летичівському та Білогірському районах.

В 2007 році таких випадків на підприємствах області було на 20% менше і сталися вони на підприємствах 10 районів області та міста Хмельницького.  4 працівники загинули у Славутському районі, по 3 працівники в м.Хмельницькому та Камянець-Подільскому районі, по 2 працівники у Красилівському та Шепетівському районах, по 1 працівнику – у Чемеровецькому, Дунаєвецькому, Старокостянтинівському, Хмельницькому, Ізяславському, Полонському, районах.

Зросло число нещасних випадків із смертельним наслідком, в порівнянні з відповідним періодом 2007 року у м. Хмельницькому, де на 11 випадків стало більше, на 2 випадки стало більше у Шепетівському районі, на 1 випадок із смертельним наслідком стало більше в  Летичівському, Волочиському, Білогірському та Староконстянтинівському районах.

Разом з тим у 2008 році, у порівнянні з відповідним періодом 2007року, у Славутському районі число нещасних випадків із смертельним наслідком зменшилось на 4, у Полонському районі на 1, а в 12 районах області не допущено жодного нещасного випадку із смертельним наслідком- це Віньковецький, Славутський, Городоцький, Деражнянський, Полонський, Новоушицький, Старосинявський, Теофіпольский, Ізяславський, Хмельницький, Чемеровецький та Ярмолинецький райони, а також в м. Нетішині та Камянець-Подільський. У таблиці 3 приведено розподіл нещасних випадків по причинах.

 

Таблиця 3- Розподіл нещасних випадків по Хмельницькій області в 2007-2008 роках  по причинах

Причини травматизму

Всього травмовано

В тому числі смертельно

2007

2008

2007

2008

1.Невиконання вимог інструкцій з охорони праці

38

91

2

5

2.Невиконання посадових обов'язків

33

51

2

6

3.Інші організаційні причини

35

45

0

1

4.Психофізіологічні причини

4

5

0

0

5.Порушення вимог безпеки під час експлуатації техніки

6

14

0

2

6.Інші технічні причини

6

10

1

0

7.Порушення правил дорожнього руху

5

34

1

12

8.Незадовільний стан виробничих об’єктів, споруд, територій

6

13

0

0

9.Незадовільний стан засобів виробництва

6

15

0

1

10.Незастосування (при наявності) засобів індивідуального захисту

9

7

0

1

11.Допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці

5

19

0

0

12.Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння

2

1

1

1

12.Порушення режимів праці та відпочинку

4

6

1

1

13.Інші причини

6

10

9

0

 

       Аналізуючи причини виробничих травм і аварій можна прийти до висновку, що переважна їх частина трапляється через порушення трудової і технологічної дисципліни працівників і неналежний контроль з боку посадових осіб (48% всіх нещасних випадків), незадовільний технічний стан засобів виробництва (27% травм), недостатню підготовку кадрів з питань безпечних методів праці (10% нещасних випадків).

       Найбільше нещасних випадків зареєстровано в сільському господарстві-28, що становить 9,5% від загальної кількості, будівництві-27 (9%), та діяльності автомобільного вантажного транспорту-8 (3%).

Серед подій, що призвели до смертельних нещасних випадків найбільш часто мали місце дорожньо-транспортні пригоди (49%), ураження електричним струмом (11%), падіння потерпілого (5%), падіння, обрушення та обвал, матеріалів, грунту (13%). Слід звернути увагу на те, що найбільша кількість виробничих травм - 138 (смертельних 14) трапилося в м. Хмельницькому.

      Аналіз виробничого смертельного травматизму по Хмельницькій області за останні роки свідчить про те, що  переважна більшість випадків як правило стається з організаційних причин  (тобто причин, які не потребують значних фінансових витрат), технічних та психофізіологічних. Серед організаційних причин 25,5% - недотримання правил дорожнього руху,  28% - невиконання вимог інструкції з охорони праці, допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці-9,3%. Із технічних  причин  4%- незадовільний технічний стан виробничих споруд, будинків, 2%-недосконалість, та невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу. З психофізіологічних причин - 22% випадків з потерпілими стались в стані алкогольного сп’яніння.

        Проаналізувавши ситуацію із виробничим травматизмом у Хмельницькій області  за 2004-2008 роки робимо такі висновки:

-       найбільше нещасних випадків  на виробництві у 2008 році сталося у м. Хмельницькому, м.Камянець-Подільському, м. Славуті, м. Шепетівка, Дунаєвецькому, Камянець-Подільскому, Віньковецькому, Красилівському районах. Тому потрібно більше уваги звернути на підприємства та організації цього району, провести ряд заходів з профілактики травматизму;

-       найкраща ситуація щодо травматизму у Городоцькому та Деражнянському районах, де за останні роки не зафіксовано жодного випадку смертельного травматизму. Тому потрібно брати приклад з цих районів;

-       найвищий травматизм в агропромисловому комплексі, будівництві, транспортній галузі, що говорить про те, що потрібно звернути увагу на підприємства цих галузей, та надати їм допомогу;

        Таким чином для зменшення виробничого травматизму можна запропонувати ряд заходів:

·        Проводити професіональну підготовку фахівців з охорони праці;

·        Проводити навчання та перевірку знань посадових осіб та інженерно-технічних працівників з питань охорони праці;

·        Впроваджувати систему управління охороною праці;

·        Впроваджувати нові, більш безпечні, технології;

·        Проводити психофізіологічне тестування працівників