Студентка Улькіна С. Д.

Харківський Національний Економічний Університет

АКТУАЛІЗАЦІЯ СКЛАДОВИХ СУКУПНОЇ ВАРТОСТІ КРЕДИТУ ЗА КЛАСАМИ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Вступ. В умовах становлення та розвитку ринкової економіки, пріоритетною метою для України є створення адекватної та самодостатньої економічної системи. Важливу роль в цьому відіграють банківські установи як суб'єкти кредитних відносин, які, зважаючи на недостатній розвиток фінансового ринку, є основним каталізатором економічного розвитку держави.

Постановка проблеми. Оскільки джерело кредитного ризику банку полягає у нездатності позичальника своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за отриманим кредитом, на сучасному етапі розвитку економічних відносин особливої актуальності набула проблема адекватного встановлення сукупної вартості кредиту.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженням теоретичних та практичних основ визначення сукупної вартості кредиту присвячені роботи таких вчених, як Верхуша Н. П. [2], Іванов О. [3], Халіменко Ю. М. [7] та ін.

Мета статті. Метою даної статті є обґрунтування методики розрахунку сукупної вартості кредиту через впровадження вагових коефіцієнтів пріоритетності кожного елементу вартості кредитного продукту для окремого класу позичальників, з огляду на підвищення кредитного ризику.

Виклад основного матеріалу. Впровадження НБУ обов’язкового застосування банками ефективної ставки відсотка –  це прагнення зменшити розбіжності між вітчизняною та зарубіжною системою бухгалтерського обліку в банках на шляху розбудови ринкової економіки. Постанова про обов’язкове надання позичальнику повної інформації щодо сукупної вартості кредиту [5] має на меті зниження кредитного ризику, за рахунок поінформованості позичальника щодо повного обсягу платежів, та підвищення прозорості діяльності банків України.

Банківський кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання [6]. Таке тлумачення терміну надає уявлення про головні і обов’язкові до виконання принципи банківського кредитування, які зазначені у кредитному договорі.

Принцип платності кредиту відображає зобов’язання позичальника відшкодувати витрати, зв’язані з залученням коштів, веденню справи та забезпеченню певного доходу від кредитної операції. Саме з цього принципу і бере початок визначення сукупної вартості кредиту, яка повинна відшкодувати усі витрати та закладену долю доходу.

Враховуючи великий ризик роздрібного кредитування, банківські установи закладають високу прибутковість кредитних програм, тому річна номінальна ставка відсотка теж повинна бути високою. Але, якщо потенційному позичальнику відкрито демонструвати таку високу ціну, то, природно, що людина не захоче так дорого платити. Тому економісти банківського сектору винайшли спосіб демонструвати позичальникам низькі номінальні ставки (від 0%), одночасно забезпечуючи собі достатній рівень дохідності операції за рахунок оплати клієнтом супутніх послуг, щомісячних та одноразових комісій.

За своєю сутністю, ефективна процентна ставка – це запланований рівень прибутковості програм кредитування, який закладає банківська установа. У цих рамках, банк може вільно змінювати номінальні річні ставки та обсяги комісій, діючи у рамках запланованого рівня прибутковості. 

Виходячи з цього, поняття сукупної вартості кредиту можна розглянути з позиції тлумачення поняття ефективної ставки відсотка, яке вживається в такому значенні: «ставка, яка точно дисконтує очікуваний потік майбутніх грошових платежів або надходжень упродовж очікуваного терміну дії фінансового інструменту до чистої балансової вартості (амортизованої собівартості) цього інструменту» [4]. Тобто, ці два поняття відображають сутність одного й того ж банківського явища – реальну вартість кредитування фізичних осіб. Таким чином, структурні елементи вартості кредиту можна розділити на основні та додаткові, що визначаються як величина витрат у грошовому виразі. До основних елементів відносяться платежі кредитору за користування позиченим капіталом, а додаткові включають платежі за створення передумов для одержання кредиту, у тому числі й третім особам.

Процес визначення сукупної вартості кредиту включає в себе не тільки встановлення ефективної ставки процента та усіх платежів, а й обумовлюється рівнем планування, ефективності банківської установи, постійному моніторингу зовнішнього ринку кредитування та узгодження усіх нововведень з кредитною політикою банку. Тому у процесі визначення сукупної вартості кредиту необхідно враховувати характерні результати кредитних операцій на рівень кредитного ризику та прибутковість банку.

Таким чином, у цей час здобувають особливу актуальність питання визначення такої методики розрахунку сукупної вартості кредиту, яка б давала змогу знизити вартість кредиту для позичальників не підвищуючи ризикованість кредитної операцію та, як наслідок, стимулювала підвищення попиту на кредитні продукти банку.

Кредитний ризик – це ризик несплати у визначений строк основного боргу і процентів за позичками, що належать кредитору [1]. Кредитний ризик, на який наражається комерційний банк, залежить від ряду факторів, що характеризують проведену банком кредитну політику і, як наслідок, якість кредитних продуктів.

Зміст кількісної оцінки індивідуального кредитного ризику полягає у визначенні кредитоспроможності позичальника і включає оцінку ймовірності виконання ним умов кредитної угоди, а також масштабу втрат банку у разі реалізації ризику.

Виходячи з цього, якість та надійність кредитного продукту банку базується, у більшій або меншій мірі, на добросовісності позичальника щодо наданої інформації про себе та на його фінансовій стабільності. Тобто, основною категорією якості кредиту є кредитоспроможність позичальника, від якої, за логікою, повинні залежать рівень процентної ставки за позикою та загальна вартість кредиту.

Нажаль в Україні така взаємодія не реалізується, адже кожен позичальник банку має сплатити усі супутні платежі, які включаються до сукупної вартості кредиту. Зниження плати, у зв’язку з високою кредитоспроможністю клієнта, реалізується лише шляхом диференціації об’єкту застави. Така система банківського кредитування шкодить рівню прибутку самого банку.

У результаті проведеного дослідження із застосуванням програмного продукту Expert Choice, вагові коефіцієнти додаткових елементів вартості кредиту для кожного класу позичальників, з огляду на підвищення ступені ризиковості кредитної операції у разі відміни платежу, мають значення, що подано на рис. 1.

 

Рис. 1. Вагові коефіцієнти сукупної вартості кредиту для класів позичальників

 

Висновок. Таким чином, розрахована за допомогою вагових коефіцієнтів, сукупна вартість кредиту дасть змогу диференціювати та індивідуалізувати вартість кредитного продукту для окремого позичальника. Така методика розрахунку призведе до зниження сукупної вартості кредиту, не підвищуючи кредитного ризику, й, відповідно, до зростання попиту на кредитні продукти банківської установи та до підвищення рівня прибутковості діяльності банку. Напрямок подальших досліджень має бути спрямований на практичне застосування даного методу розрахунку та виявлення кількісних показників підвищення попиту на кредити та прибутковості діяльності банку.   

 

Список використаних джерел:

1.   Банківські операції: Підручник/ А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна [та ін.]; під ред. А. М. Мороза.– [вид. 4-те, без змін]. – К.: КНЕУ,2009 – 608с.;

2.   Верхуша Н. П. Інструментарій оцінки кредитного ризику банку /  Н.П. Верхуша // Вісник  Української академії банківської справи. – 2010. – №2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

     http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VUABS/2010_2/29_03_07.pdf;

3.   Іванов О. Паспорт кредита и банковские комиссии [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://bankir.ru/publikacii/s/pasport-kredita-i-bankovskie-komissii-8926085;

4.   Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України: Постанова Правління НБУ від 18.06.2003 № 255 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0583-03;

5.   Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту: Постанова НБУ від 10.05.2007р. № 168 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0541-07;

6.   Стойко О. Я. Банківські операції: підруч. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://books.efaculty.kiev.ua/bank/1/;

7.   Халіменко Ю. М. Аналіз ефективної ставки відсотка за кредитними операціями у практиці банківських установ / Ю. М. Халіменко // [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vnulp/Menegment/2009_647/45.pdf.