Ящук О.О.

Буковинська державна фінансова академі

М.Чернівці

Трудові ресурси та проблеми їх функціонування на підприємстві

Значну роль у ефективному і досконалому функціонуванні будь-якого підприємства відіграє ресурсне забезпечення, а саме трудові ресурси, які чи не найбільшою мірою визначають стратегічний успіх підприємства. Виходячи з цього, резерви людського чинника слід розглядати як головні резерви розвитку виробництва. Недостатня увага до людського чинника у підготовці та реалізації господарських рішень, як правило веде до низького економічного ефекту. В сучасних умовах конкурентоспроможність підприємств визначається великою кількістю чинників і умов. Одним із чинників, які обумовлюють досягнення підприємством конкурентоспроможних переваг, є наявність достатньої кількості якісних трудових ресурсів і ефективне управління ними.

Людський фактор набуває стратегічного значення для виживання підприємства у нестабільних умовах розвитку ринкових відносин. Саме людський капітал, а не обладнання та виробничі запаси, виконує основну роль у конкурентоспроможності і економічного зростання й ефективності.

Якими б досконалими не були засоби виробництва, знаряддя праці, їх ефективне використання завжди залежатиме від головної виробничої сили – тих, хто працює.

Питанням управління підприємством та персоналом в розвинених країнах, а останнім часом і в Україні, присвячена значна кількість публікацій. Основні підходи висвітлені у працях зарубіжних і вітчизняних вчених: Г. Азоєва, Ф. Вірсема, В. Галушко, О. Гудзинського, Й. Завадського, Р. Кантера, І. Ліфіца, М. Портера, П. Саблука, Г. Скударя, Ф. Тейлора, М. Трейсі, Р. Фатхутдінова, А. Юданова та інших [2].

Отже однією з головних проблем на підприємстві є підвищення продуктивності трудових ресурсів. Саме трудові ресурси підприємства є невичерпним резервом підвищення ефективності діяльності підприємства, важливим стратегічним потенціалом, впливають на його конкурентоспроможність, визначають напрями подальшого розвитку [1].

Сучасні концепції управління базуються на тому, що люди є одним з найважливіших економічних ресурсів компанії, джерелом її доходів, конкурентоспроможності і розвитку. Наприклад, Л. Якокке стверджує, що «усі господарські заходи об`єднуються трьома поняттями: люди, продукція, прибуток. Передусім головну роль відіграють люди. Якщо немає здібних спеціалістів, то всі ваші намагання будуть марними» [4].

Трудові ресурси мають специфічний вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства. Достатня забезпеченість підприємств трудовими ресурсами відповідного рівня кваліфікації та професійних навичок, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції та підвищення ефективності виробництва.

На сучасному етапі існують безліч проблем, які потребують негайного вирішення. Серед них можна виділити такі:

- значна диференціація між рівнями заробітної плати працівників різних видів економічної діяльності;

- майже половина працюючих отримують заробітну плату, що не перевищує розмір мінімальної [2];

- функціонує недосконала система пільг і субсидій, що не сприяє подоланню диференціації, не забезпечує підтримку найменш захищених верств населення;

- низький рівень забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- неповне використання трудових ресурсів;

- ринок праці орієнтується на робітників широкої спеціалізації [3];

Тому вирішення даних проблем потребує значної уваги, як зі сторони держави, так й зі сторони роботодавців і працівників. Досвід останніх років свідчить, що застосовуються традиційних і усталених механізмів соціальної політики докорінно змінити ситуацію неможливо, оскільне в неповній мірі чи повністю не орієнтується на ринкові вимоги [2]. Необхідні глибока соціальна переорієнтація економіки, що вимагає злагодженої співпраці усіх учасників соціально-трудових відносин.

Тому вирішення питань функціонування трудових ресурсів на є пріоритетним дослідження як і державних структур, так і підприємства також, оскільки серед чинників, які сприяють ефективному функціонуванню підприємства одне з провідних місць посідають саме трудові ресурси організації. Трудовими ресурсами слід управляти відповідно до їхніх особливостей і умов зовнішнього середовища. Врахування усіх чинників і аспектів трудових ресурсів підприємства означає розроблення стратегії управління персоналом з урахуванням сучасного світового досвіду, створювати нові системи навчання і розвитку персоналу підприємства. Важливо зазначити, що дана стратегія повинна ґрунтуватися на науковообгрунтованих основах, що покликані усунути велику кількість проблем, пов’язаних з рівнем заробітної плати, умов праці, функціонування системи пільг і допомог.

Такими основами є повне залучення трудових ресурсів до діяльності, а отже і ріст продуктивності праці, кваліфікація і перекваліфікація робітників, що дасть змогу працівнику володіти широким спектром професійних знань. Розширені знання працівника є досить ефективним показником, що з однієї сторони характеризує рівень підготовки і здатності працівника до роботи, а з іншої – дає оцінку усьому трудовому колективу організації.

Іншим важливим аспектом функціонування трудових ресурсів, вирішення якого дасть значні соціально-економічні результати, є питання оплати праці і матеріального стимулювання. Стосовно оплати праці, то для покращення стану функціонування трудових ресурсів необхідно використовувати таку форму і систему оплати праці, що в кінцевому результаті у повній мірі зможе задовольнити потреби працюючого і максимально об’єктивно віддзеркалити вклад працівника у величину кінцевого результату. Необхідно також і передбачати систему надбавок, доплат, зауважуючи, що інвестування в розвиток людського капіталу дає можливість досягти не тільки короткострокового економічного успіху, а й закласти основу для формування позитивних довгострокових тенденцій у розвитку національної економіки і кожного підприємства зокрема.

Література:

1. Жуковський М. О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №2(68). – С. 54-59

2. Кирич Н. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор стабілізації функціонування підприємств // Україна: аспекти праці. – 2008. – №3. – С. 39-42.

3. Сай І. А. Особливості формування трудових ресурсів в економіці // Економіка та держава. – 2008. – №2. – С. 103-104