Герасименко Т., Ніконець О.

Науковий керівник: Дячук В. І.

Буковинська державна фінансова академія

Визначення деяких аспектів та основних проблем подання звітності в Україні

У статті розглянуто актуальні проблеми заповнення та подання звітності в Україні, визначено вплив Податкового кодексу на порядок звітування підприємств .

Актуальність теми дослідження. Вивчення наслідків переходу підприємств України до міжнародних стандартів потребує аналізу та дослідження процесів, які відбуваються в системі бухгалтерського обліку. Пристосування українського законодавства у сфері обліку та звітності до законодавства розвинених країн світу потребує розв’язання низки проблем. Крім того ці процеси ускладнились у зв’язку з прийняттям нового Податкового кодексу України (ПКУ) та новими стандартами щодо ведення бухгалтерської звітності.

Постановка проблеми. Проблема звітності є однією з найбільш актуальних проблем, що мають місце у процесі діяльності підприємств та переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

Мета статті. Метою статті є класифікація проблем сучасного бухгалтерського обліку та звітності та дослідження змін у складанні та поданні звітності за новим Податковим кодексом.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Аналіз останніх публікацій із цього питання свідчить про те, що воно є недостатньо вивченим. Проте розглядом цього питання займались такі вчені як Бутинець Ф.Ф., Багрова В.Н., Голов С., Сльозко Т. М., Рябчик Т.Д. та інші.

Основні результати дослідження. Протягом останнього десятиріччя в Україні відбувається реформування системи бухгалтерського обліку, викликане зміною економічної системи та включенням країни у світові інтеграційні процеси. Усунення економічних та торговельних бар’єрів, вихід на світові ринки капіталу створюють середовище, в якому виникає потреба у підготовці зрозумілої фінансової звітності. В цих умовах гармонізації стандартів бухгалтерського обліку приділяється значна увага в Україні [4]. Крім цього слід зауважити, що найбільша кількість проблем пов’язана з введенням в дію ПКУ.

Так основними проблемами серед них є:

- проблеми структури бухгалтерських бланків (зокрема балансу та його статей);

- проблеми фальсифікації звітності;

- зміна правового режиму спрощеного оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (проте не існує чітких пояснень безпосередньо для підприємців);

- неузгодженість процесу подання звітності в електронній формі.

Слід зазначити, що проблеми недосконалості бухгалтерського балансу сформульовані в літературі. До них відносять такі: а) виділення розділів ВМП (витрати майбутніх періодів) у активі і ДМП (доходи майбутніх періодів) у пасиві балансу є абсолютно недоречним, оскільки розділи формують шляхом об’єднання окремих статей, а в названих розділах статей немає, тому їх слід відображати в оборотних активах або поточних зобов’язаннях; б) нова форма балансу стала менш інформативною, що негативно впливає на можливості залучення додаткового капіталу, зростання довіри до підприємства [5].

Були також внесенні зміни до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати ”:

- у зв’язку зі скасуванням податку з реклами вилучено вимогу розкриття таких витрат у вільному рядку Звіту про фінансові результату 025.

- пояснення до статті Звіту про фінансові результати доповнено вказівкою для підприємств, які визначають собівартість згідно з пп.11.1 ПСБО 16 "Витрати": у рядку 040 Звіту про фінансові результати вони показують собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за прямими витратами. Це пояснення виписане з ціллю гармонізації бухгалтерського та податкового обліку [7].

Що стосується автоматизації подання звітності, то проект Податкового Кодексу зобов’язував платників податку на додану вартість подавати до органу державної податкової служби податкові декларації по кожному окремому податку та збору, платником якого вони є, в електронній формі [1]. Це стосується великих і середніх підприємств і несе як позитивні, так і негативні зміни. Негативні, бо податківці точно не визначили цей процес, але в той же час це пришвидшить роботу підприємств і знизить можливість людської помилки. В той же час податковий кодекс зберігає для малих підприємств право вибору - подавати податкову декларацію в електронному чи паперовому вигляді.

Основним фактором переходу на електронну форму подання звітності є її відносна доступність та безкоштовність звітування, пришвидшення роботи бухгалтерії. Дана форма звітності передбачає використання електронного цифрового підпису, який купується у відповідному акредитованому центрі [2]. Проте не всі підприємства України використовують автоматизований облік, що в свою чергу ускладнює подання електронних звітів.

Відповідно до п. 46.1 ПКУ податковий розрахунок має статус податкової декларації, а відображені в ньому суми податку набувають статусу узгоджених податкових зобов’язань податкового агента. Отже, у разі неповної чи несвоєчасної сплати податку до бюджету податковому агенту доведеться сплатити штраф та пеню згідно зі ст. 127 та ст. 129 ПКУ (пп. “ґ” п. 176.2 ПКУ). Але штрафи за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. за порушення податкового законодавства до платників податку не застосовуються [3].

Відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної в зазначених документах, несуть:

- юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

- фізичні особи — платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

- податкові агенти.

Слід розглянути таке важливе питання як подання податкової декларації. Отже податкова декларація вважається прийнятою, якщо вона:

1) містить всі обов’язкові реквізити (перелік реквізитів наведено у п. 48.3 ПКУ);

2) відповідає вимогам та змісту того податку і збору, за якими подається (п. 48.4 ПКУ детально розкриває, які саме обов’язкові реквізити в цьому випадку повинні бути зазначені);

3) підписана відповідальною особою (п. 48.5, п. 48.6 ПКУ).

Податкова звітність, складена з порушенням цих норм, не вважається податковою декларацією.

Але коли все-таки платник податків подав декларацію з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ПКУ, то орган податкової служби зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причини відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Проте незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ [6].

Проаналізувавши все вище сказане можна запропонувати такі шляхи поліпшення складання та подання звітності:

- запровадження обов’язкової автоматизації обліку на всіх підприємствах України;

- залучити бухгалтерів-практиків до розроблення бланків звітності;

- надати інформацію про точний порядок формування та подання звітності для малих підприємств;

- надати роз’яснення щодо розмірів та сплати штрафів усім підприємствам;

- уточнити перелік відповідальних осіб за подання та складання звітності;

- прискорити час отримання відповіді про відмову про прийняття податкової декларації.

Висновки. Питання звітності є одним з найважливіших в системі обліку. Звітність є основним джерелом інформації про фінансовий і майновий стан. Правильне формування і подання забезпечує нормальне функціонування підприємства і дозволяє правильно оцінити внутрішній стан, можливі загрози і можливості. Новий ПКУ дозволить консолідувати звітність, не розмежовувати її на податкову і фінансову.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // zakon.rada.gov.ua

2. Наказ ДПА України від 03.05.2006 р. № 242 “Про затвердження формату електронного документа звітності платників податків” із змінами і доповненнями від 12.2007р. № 670 // zakon.rada.gov.ua

3.Дебет-Кредит Життя : Що нового? – 2011. – № 07//

www.dtkt.com.ua

4. Голов С.Ф. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування / С.Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - №11.

5. Сльозко Т. М. Основні проблеми бухгалтерського обліку та звітності / Т. М. Сльозко // Фінанси України. - 2010. - №3.

6. www.podatok.vlasnasprava.info – Інтернет портал “Власна Справа”

7. www.mia.kiev.ua – Офіційний сайт Міжнародного інституту аудиту