Василинюк А. Я.

Науковий керівник: Кравчук В. С.

Буковинська державна фінансова академія

Стан та проблеми обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Сучасний стан економіки України характеризується необґрунтованими політичними подіями, некерованими інфляційними процесами, нестабільністю суспільних зв’язків та іншими несприятливими для розвитку економіки чинниками. Результатом впливу несприятливих чинників є зниження ділової активності підприємств, їхня низька платоспроможність, яка здебільшого призводить до кризового стану господарюючих суб’єктів. Характерними ознаками низької платоспроможності підприємств є несвоєчасність погашення дебіторської заборгованості, повернення заборгованості в неповному обсязі, що сприяє виникнення сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Важливою передумовою уникнення зазначених проблем є створення належним чином організованої системи інформаційного забезпечення, основною частиною якої є бухгалтерський облік.

Постановка завдання. З багатьох об’єктивних причин наші попередники не могли передбачити тих факторів, які сьогодні впливають на розвиток економіки і бухгалтерського обліку в Україні. Сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду нерозв’язаних облікових проблем. Зокрема, це є теоретичні і методичні аспекти класифікації та відображення заборгованості в системі рахунків бухгалтерського обліку; невизначеність обліку простроченої і безнадійної заборгованості та її рефінансування; аналіз заборгованості та автоматизація бухгалтерського обліку взаєморозрахунків.

Метою статті є: є обґрунтування теоретичних аспектів порядку ведення бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками, а також розробка пропозицій щодо удосконалення ведення обліку дебіторської заборгованості на промислових підприємствах.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблеми обліку розрахунків з покупцями та замовниками знайшли висвітлення у працях таких українських науковців, як Бутинець Ф.Ф., Гончаренко Т.В., Лищенко О.Г., Нашкерська Г., Сливка Я.В. та ін. Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що зумовило актуальність даного дослідження.

Виклад основного матеріалу. В процесі фінансово-господарської діяльності підприємство здійснює розрахунки зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відповідно, дослідження проблем бухгалтерського обліку з покупцями і замовниками зосереджується на змінах у законодавстві щодо наближення П(с)БО до МСФЗ, підвищення рівня автоматизації та комп’ютеризації бухгалтерського обліку. В той  же  час проблемними залишаються питання особливостей обліку розрахунків з покупцями і замовниками, що виникають в практиці  вітчизняних підприємств, коли використання загальних правил обліку з покупцями та замовниками недостатньо, зокрема  відсутні методичні  рекомендації відображення  операцій з афілійованими покупцями та замовниками, невизначеним залишається облік знижок.

Дебіторська заборгованість з покупцями та замовниками виникає при реалізації підприємством товарів (робіт, послуг) на умовах відстрочки платежу. Звичайно надання покупцям комерційного кредиту наражає на ризик неповернення дебітором боргу. Однак, кредитування споживачів значно збільшує обсяги продажу, що спонукає підприємство продавати продукцію на умовах відстрочки. Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма чинниками, а саме: вид продукції, місткість ринку певною продукцією, умови договору, прийнята на підприємстві система розрахунків тощо.

Вітчизняні економісти сутність дебіторської заборгованості визначають неоднаково. Деякі з них дотримуються точки зору західних економістів і стверджують, що вона являє собою зобов’язання перед підприємством лише покупців за отримані товари, роботи, послуги. Інші розглядають дебіторську заборгованість дещо ширше, а саме – як борги перед підприємством юридичних та фізичних осіб [4].

Згідно П(С)БО 10 під дебіторською заборгованістю розуміють “суму заборгованості дебіторів підприємства на певну дату” [1].

У сучасній економічній практиці під дебіторською заборгованістю слід розуміти активи, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тобто зміст, місце і роль дебіторської заборгованості розглядають в прикладному аспекті – як складовий елемент активів, що формується в ринковому механізмі на основі договорів поставки або продажу.

На сьогоднішній час дебіторська заборгованість є одним з найбільших негативних явищ в економіці України.  Велика сума заборгованості, яка існує між українськими підприємствами, призводить до сумнівно відомої кризи неплатежів. Криза неплатежів призводить до гальмування розвитку ринків, на яких працюють підприємства, платіжна криза є значною проблемою у національній економіці в цілому. 

Від початку формування ринкових відносин в Україні і досі існує багато актуальних питань, пов’язаних з обліком дебіторської заборгованості [5]:

– для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних  рішень щодо існуючої  політики управління в процесі антикризового регулювання фінансово-господарського стану істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб’єктів господарювання. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і  вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема  і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

– невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;

– застосовувати у наших умовах традиційні за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб’єкту.

Саме тому  для вирішення вищезазначених проблемних питань потрібна розробка дієвого алгоритму щодо управління дебіторською заборгованістю.

Важливим питанням при побудові алгоритму  управління  дебіторською заборгованістю є класифікація дебіторської заборгованості, яку покладено в основу його функціонування. Традиційна класифікація дебіторської заборгованості передбачає її розподіл за правовим критерієм на строкову або прострочену. Для даного алгоритму пропонуємо здійснювати класифікацію дебіторської заборгованості за критерієм її стягнення, тобто за можливістю її  вчасного повернення підприємству: строкова  чи прострочена, безнадійна та сумнівна.

Також  до  причин  погіршення розрахунків можна  віднести  неефективність заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, які вживаються підприємствами, та пільгові умови надання кредитів [2,12]:

 чим більше надається пільг, тим нижча платіжна дисципліна дебіторів;

– стан  бухгалтерського  обліку,  обґрунтованість проведення інвентаризації, наявність ефективної системи внутрішньогосподарського контролю;

– якість аналізу  дебіторської  заборгованості  та послідовність при використанні його результатів.

Один із науковців, а саме Н.В. Жуков, відносить до проблем з обліку дебіторської заборгованості недосконале законодавче регулювання обліку знижок у продавця і покупця. Він пропонує відображати в обліку знижки у продавця (при наданні знижки до  реалізації  товарів  знижка  в  обліку  не  відображається;  при  наданні знижки після реалізації товарів слід додавати виписку з документів, що підтверджують факт надання знижки, а суму знижку відображати сторнуючими господарськими проведеннями; при наданні знижки, в рахунок зменшення дебіторської заборгованості, відображається як безоплатна передача товарів покупцю на суму знижки); облік знижок у покупця (при отриманні знижки до відображення вартості придбаних товарів в бухгалтерському обліку не відображається;  при  отриманні  знижки  після  відображення  операцій  з придбання зменшується заборгованість перед постачальником та собівартість товарів або кредиторська заборгованість та збільшуються неопераційні  доходи). При наданні знижок є обов’язковим надання уточнюючих  документів, що  підтверджують факт  отримання  знижки  з подальшим корегуванням податкового кредиту та зобов’язання у покупця та продавця. З даною думкою науковця ми погоджуємося, оскільки при наданні знижок необхідно ефетнивно аналізувати заборгованість.

Таким чином, економічне становище, що склалося в Україні, зумовлює потребу у вжитті радикальних і реальних заходів, які нададуть можливість забезпечити розрахунки на принципах оптимізації інтересів підприємств-партнерів. Крім того, проблема неплатежів за товари, роботи, послуги в Україні пов’язана здебільшого з відсутністю майнової відповідальності покупців за невиконання своїх договірних зобов’язань. Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

А також для прискорення  терміну погашення дебіторської заборгованості можливе лише за допомогою диверсифікації покупців продукції, суворого планування заборгованості, оформлення угоди з покупцями комерційним векселем з одержанням певного відсотка за відстрочення платежу  та відпускання товарів покупцям на умовах передоплати.

Висновки та пропозиції. Підводячи підсумки можна з упевненістю сказати, що виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємств багато в чому залежить від  надходження платежів за товари, роботи та послуги від покупців та замовників.

У даній статті наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення науково-практичного завдання, що виявляється у дослідженні і розробці науково-методичних підходів щодо вдосконалення організації обліку  дебіторської заборгованості з покупцями і замовниками промислових підприємств.

Дебіторська заборгованість – це частина оборотного капіталу, а також вимоги на його отримання у вигляді готівки, матеріальних та інших ресурсів від господарюючих суб’єктів.

Наведене визначення дає уявлення про економічну природу дебіторської заборгованості і визначає її місце в бухгалтерському обліку. Це дозволить підвищити ефективність контролю за дебіторською заборгованістю і окреслить суми заборгованості, за якою слід нарахувати резерв сумнівних боргів. При наданні знижок необхідно правильно відображати певні знижки на рахунках обліку як у покупця, так і у продавця із наданням певних документів, а саме договору. А з метою удосконалення обліку дебіторської  заборгованості  з покупцями  та замовниками при її автоматизації, пропонується  здійснювати наступні заходи:

       звіряти в електронній формі взаємні вимоги та зобов’язання і знайти найбільш раціональні способи погашення взаємної заборгованості;

       проводити взаємозаліки, поступово скорочуючи обсяги заборгованості;

                   надавати знижки покупцям за скорочення термінів погашення заборгованості, щоб спонукати їх оплатити рахунку до встановленого терміну оплати;

  вводити штрафні санкцій за прострочення платежу;

       своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування);

       винаходити можливості збільшення кількості замовників з метою зменшення масштабу ризику неоплати.

Отже, дебіторська заборгованість, яка виникає між підприємствами, негативно впливає  на розвиток як підприємства (може навіть привести його до банкрутства), так і економіки країни в цілому: по-перше, спричиняє кризу неплатежів, що зменшує оборотність грошових коштів; по-друге, завдає значних втрат для державного бюджету у вигляді скорочення різноманітних платежів та податків тощо.

Для  здійснення  обліку  й  контролю,  обчислення  дебіторської заборгованості доцільно знати, з якими контрагентами та за яких умов укладені угоди. Тобто виникає потреба у групуванні дебіторської заборгованості за галузевим призначенням підприємства. На відміну від групування дебіторської заборгованості  за економічним  змістом, яке визначає, коли  і в якому обсязі підприємству мають бути повернені кошти, групування за галузевим призначенням дає змогу  класифікувати  дебіторську  заборгованість  за  документальним  підтвердженням, у вигляді рахунків до отримання, які враховують рівень фінансової забезпеченості підприємства – покупця.   

Список використаних джерел:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 ”Дебіторська заборгованість”:  Затверджено Міністерством фінансів України від 08.10.99р. № 237  зі змінами та доповненням

2. Булкат Г. Оцінка дебіторської заборгованості  пр факторингових операціях /Г.Булкат// Економіка. – 2010.- №1(101). – С.11-16.

3. Первинна документація і регістри бухгалтерського  обліку. Навч.-метод. посіб. /За ред. В. Шаманської. - К.: Знання, 2003. – 268 с.

4. .  Нашкерська Г. Особливості визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, роботи і послуги / Г.Нашкерська // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 11. – С. 31-37.

5.  Сливка Я.В. Актуальні питання щодо обліку розрахунків з покупцями та замовниками: систематизація підходів/Я.В.Сливка // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №2(52). – С.178-182.