к.п.н. Колодійчук Л.С.

ВПНУБіПУ «Бережанський агротехнічний інститут»

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОЕКТУВАННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ В АГРОТЕХНІЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Проектування, яке увійшло в мову педагогіки за останні десятиліття, привертає до себе все більше уваги науковців. Сучасна педагогічна наука поповнилася ґрунтовними дослідженнями з теорії і практики педагогічного проектування (праці В.С. Безрукавої, А.О. Лігоцького, Г.А. Монахової та ін.). Усі вони підпорядковані загальній меті – підвищенню ефективності навчання, за рахунок продуманих стосунків взаємної діяльності «викладач-студент».

Але не дивлячись на опрацювання багатьох аспектів теорії проектування, воно вимагає подальшого вдосконалення. Зокрема, питання проектування основних форм організації навчання студентів у змістовому і процесуальному аспектах, висвітлено ще не достатньо. Потребує свого подальшого вдосконалення на основі врахування специфіки організації навчального процесу майбутніх фахівців технічного профілю.

За результатами досліджень встановлено, що проектування включає такі етапи: пошуковий (діагностування, прогнозування), моделювання, організаційно-управлінський (планування, програмування) і конструювання. Розглянемо для прикладу проектування лекційного заняття з теми «Проектування освітлювальних та опромінювальних установок».

Аналіз кваліфікаційної характеристики майбутніх фахівців технічного профілю зі спеціальності «Енергетика сільськогосподарського виробництва» [2, с.17], показав, що уміння розрахунку та вибору освітлювальних установок, зараховано в стандартах освіти до найбільш вагомих умінь. Практика роботи в Державній екзаменаційній комісії програми підготовки спеціалістів виявила недостатній рівень сформованості цих професійних умінь. Унаслідок аналізу причин з’ясовано, що однією із них є недостатня ефективність лекційної форми навчання. Стосовно даної теми, на основі професійних умінь, нами спрогнозовано результати навчання у формі моделі професійних компетенцій: розраховувати освітлення за допомогою традиційних методів (коефіцієнта використання світлового потоку тощо); проектувати освітлення за допомогою прикладних програм, розраховувати і вибирати опромінювальні установки.

Такі результати навчання стають інструментом розробки організаційно-управлінського етапу. Цей етап передбачав структурування змісту навчання, як сукупності змістових елементів (планування) і становив певну складність. Адже набір самих елементів ще не гарантує розробку дидактичного проекту. Важливим є актуалізація системних ефектів при поданні навчального матеріалу на основі закономірностей проектування електроустановок. При цьому нова інформація має максимально нашаровуватися на попередню, формуючи професійні компетентнції. Вважаємо за доцільне надавати перевагу пошаровому способу вивчення теми: загальні питання проектування, методи розрахунку освітлення, проектування освітлення за допомогою прикладних програм, проектування опромінювальних установок.

Структурування навчальних елементів послужило базою для вибору і встановлення взаємозв’язку елементів дидактичної системи лекції (програмування). Ефективною виявилася така дидактична структура: організаційна частина; підготовка студентів до вивчення нового матеріалу (актуалізація опорних знань, повідомлення теми, плану, літератури, початкова мотивація, постановка мети); логічний виклад нових знань; повідомлення електронних джерел; узагальнення та систематизація знань. Ці складові можуть бути реалізовані в навчально-методичні карті заняття, яка відповідає теорії поетапного формування розумових дій Г.Я. Гальперіна [1].

Акцентуємо увагу при проектуванні сучасних організаційних форм навчання на дидактичних вимогах, що знаходять своє відображення у принципах навчання. В основу ми поставили принцип науковості, який передбачає оволодіння студентами інформацією перевіреною на практиці. Для цього ми обрали найбільш доцільні методи: лекційний; ілюстрації; проблемного викладання; бесіди; узагальнення.

Стосовно активності студентів, то на лекціях звичайно вона невисока. Проте, В.А. Сухомлинський [3, с.120] зазначає, що активність впливає на рівень засвоєнння навчального матеріалу. Як показує практика, активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів на лекціях, можна за допомогою сучасних прикладних програм: DIALux, Електрик тощо. Це дозволяло підвищити творчий потенціал лекційної аудиторії.

Конструкторський етап у дослідженні диференціював і конкретизував змістові фрагменти моделі проектування. Завдання викладача технічних дисциплін полягало у проектуванні дидактичного матеріалу: пошук потрібної інформації; чітке визначення дози навчального матеріалу; розкриття навчальних елементів з метою трансформації в навчальну тему; розробку методичного і матеріального забезпечення заняття (інтерактивні проекти тощо).

Таким чином, педагогічне проектування дає змогу в доступному вигляді представити напрями оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Причому системність знань залежить від того наскільки змістовно і процесуально побудовані основні форми організації навчання.

Результат проектування лекції апробовано автором при проведенні відкритого заняття (протокол №9 від 17.03.2010р. засідання кафедри електрифікованих технологій в аграрному виробництві ВП НУ біоресурсів і природокористування України).

ЛІТЕРАТУРА

1. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. – М.: Наука, 1966. – С.236-277.

2. ГСВОУ-04. Освітньо-кваліфікаційна характеристика програма бакалавра напряму підготовки 0919 «Механізація та електрифікація сільського господарства». К.: Міністерство освіти і науки України. – 2005. – 54с.

3. Сухомлинский В.А. Избранные произведения: В 5 т. / Редкол.: Дзеверин А.Г. (пред.) и др. – К.: Рад. школа, 1979. – Т.2 – 719с.