DMITRIENKO  I.V. (Дмитрієнко І.В.  Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди)

DMITRIENKO  Ju.N. (Дмитрієнко Ю.М., член-кор МАНЕБ,  доктор філософії, доцент, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка)

In Crimea have found remains of the oldest representatives Homo sapiens in Europe. Opening is absolutely quantitatively the first, nobody revealed till now in our modern chronological time-prostranstve1 

(В Крыму нашли останки самых давних представителей Homo sapiens в Европе. Открытие является революционным1)

        Вихід України з кризового економіко-правового розвитку, парадигмально відбитого на рівні маргінальних правових рефлексій як рефлексій девіантної правосвідомості, обгрунтування сучасною теорією управління оптимальних моделей соціального та інноваційного розвитку української незалежної держави як форми української правової свідомості (П.Новгородцев. І.Ільїн, Г.Гегель та ін.), формування розвиткових інноваційних програм різної перспективи вимагає активних інноваційних дій та активного широкого міждисциплінарного мислення, заснованного на інтеграції наук, філософсько-методологічного їх обгрунтування. В цьому плані різноджерельне моделювання тих чи інших інноваційних процесів займає особливе важливе місце як високотехнологічний метод наукового аналізу, синтезу і передбачення у найактуальніших перспективах сучасної теорії державно-правового управління. За нашим контекстом, ті правові ментальності, що разом з західними іноземними державами, з заходу України будували  західноєвропейську правову культуру, формували європейськоцентричну  правову метальність, інноваційну залежність. Російська держава, що з боку Росйських кордонів будувала специфічну російську правову ментальність,  формувала російськоцентричну правову, інноваційну залежність та ментальність. Ті правові ментальності, що з півдня та південно-східних кордонів сучасної України будували азіатськоправову, мусульманськоподібну правову ментальність, детермінували азіатськоцентричну (кримсько-татарську) правову ментальність та інноваційну залежність. Саме кримсько-татарська правова ментальність є найдавнішою. Ураховуючи також те, що Східна та Південно-Східна Україна тривало-часопросторово номінально, формально була ментально залежна від різних азіатськоцентричних ментальностей кочових народностей і народів, можна думати про значну початкову пріоритетну домінанту азіатськоцентричної правової ментальності в історичній  українській правовій свідомості, ідіомі, спадкоємності, загалом в українській етнотрадції (= національної самосвідомості). Європейськоцентричну правову ментальність позначаємо  Є, азіатськоцентричну - А, російськоцентричну - Р, україноцентрічну - У. Виходить  теоретична формула пропорцій складових історичної національно-ментальної щільності правової ідіоми України: Е%ідіоми = Є%%% Зафіксуємо наші комбінаторно-математичні розрахунки у відповідній таблиці N 1. Е%ід. =   Є%%%% - теоретична формула національно-ментальної щільності певних історико-правових станів української правової  ідіоми.    За нашими публікаціями ми вносимо деякі уточнення стосовно виявленої нами різнофункціональної дії та реального впливу на кожну реальну конкретно-історичну формулу української правової ідіоми. Так за ідеями, викладеними нами у попередніх дослідженнях, фіксуємо нашу нову тезу про те, що разом з реальною конкретно-історичною формулою української правової ідіоми певний час досить активно діє  та/або може діяти попередня формула з безпосередньо попереднього конкретно-історичного  періоду становлення й розвитку та/або циклу соціальної активності української правової ідіоми, свідомості та культури, або з будь-якого, у тому числі не контактуючого з реальним періодом, або декілька попередніх. Але про існування не менше однієї безпосередньо контактуючою з минулого конкретно-історичного хронологічного періоду становлення та розвитку української правової свідомості та культури ми можемо стверджувати однозначно. У такий спосіб реально у конкретному числовому вираженні фіксується існування різних конкуруючих або не конкуруючих форм, змістів,  циклів соціальної активності, абсолютної та відносної самостійності правової свідомості та культури, котрі можуть або накладатися одна на одну, або співіснувати поруч, або функціонально конкурувати, або знаходитись у хаотичному співіснуванні та функціонуванні (девіантна правова свідомість)1.  Українські археологи виявили в Криму сліди діяльності і останки, можливо, перших прадавніх представників людини розумної в Європі, повідомляє Бі-Бі-Сі. Останки були виявлені в печерах Буран-Кая в Кримських горах, вони можуть стати доказом того, що предки сучасних людей почали заселяти Європу з Російської рівнини, а не через Балкани, як передбачалося раніше. Серед знахідок - кістки і зуби древніх людей, а також різні знаряддя праці, різьблення з кістки і останки тварин. На скам'янілостях, вік яких може досягати 32 тис. лет2, були помічені сліди різьблення, що свідчать про те, що плоть від них відділялася в ході ритуального обряду. Керівником дослідження виступив член Української академії наук Олександр Яневич, що відкрив ці печери в 1991 році. З моменту відкриття стоянки у Буран-Кая на місці було виявлено близько 200 людських останків, а також безліч кісток тваринних і різних артефактів. За даними експертів, аналіз останків вказує на приналежність цих представників людського роду до граветтськой правовій свідомості та культурі, широко поширеною в Європі з 28000-21000 років тому аж до трипільської правової свідомості та культури. Датувати останки, образ і форма яких вказує на їх приналежність до сучасного типа людей, удалося завдяки радіовуглецевому аналізу. За словами співавтора дослідження Сандрін Прат з Французького національного центру наукових досліджень, серед останків тварин (у тому числі антилоп, лисиць і зайців) була безліч цілісних кісток, проте розміри людських кісток не перевищували 12 см. На думку учених, цей факт, нарівні з наявністю особливих надрізів, говорить про те, що людські тіла обробляли іншими способами. Можливо, це робилося в ході обряду очищення загиблих побратимів. Про те, що плоть зрізалася не в кулінарних цілях побічно свідчить і факт наявності в людських кістках кісткового мозку, ретельно вичищеного з кісток тварин. Ця знахідка дає уявлення про те, яка була за типовими артефактами та архетипами давньої українотериторіальної правової свідомості типова правова культура найраніших представників роomo ду Homo sapiens, і додає ваги теорії про те, що людина прийшла до Європи не з Близького Сходу, а з території Російської рівнини. У цих народів були ножі, легкі знаряддя праці, мамонтові кістки і ночували вони на відкритому повітрі, по ідеях професора Клайва Фінлейсон з Гібралтарського музею, граветтськая правова культура була такою, що визначає в розвитку сучасної людини типові риси історичних часів, артефактів та архетипів звичаєвої правової свідомості. «Ми виявили останки первісних людей там, де і чекали і, судячи з усього, вони споживали саме те, що ми і чекали», — радіє Фінлейсон. Нагадаємо, в серпні минулого року в селі Оболоньє Коропського району Чернігівської області під час копання ями для буріння свердловини на глибині 1,5 метра були знайдені кістки і бивень мамонта часів палеоліту.  Це ще раз підтверджує наші давні дослідження про глибокі європейські, точніше справжні «арійські» коріння української людності, правової свідомості та культури. Це є результативним підтвердження первинності кримсько-татарської ментальності та правової ментальності як одних з найстаріших, що здавана, разом з грецькою правовою свідомістю та культурою, формували та сформували остаточно найістотніші типові риси історичної та сучасної української релігійності, культури та перспективи.

                                           Cписок використаних джерел:

1.     1http://news.mail.ru/inworld/ukraina/society/6174671/

2.      Dmitrienko  Ju.N. 27989 В.С.1  // Materialy VII mezinarodni vedeckopraktica conference «EFEKTIVNI NASTROJE MODERNICH VED – 2011»  (27.04.2011  – 05.05. 2011) Dil 11. Pravni vedy.            Filosofie. –Publishing HouseEducation and Sciences.r.o., 2011. – S. 22-29