Долгова Л.Г, Трофименко О.А

Дніпропетровський національний університет                     

Вміст аскорбінової кислоти та глутатіону в листках рослин родового комплексу  Amelanchier Med.

        Дослідження антиоксидантів в вегетативних органах рослин родового комплексу  Amelanchier Med. є важливим, тому що дані види недостатньо використовуються  в озелененні міст та селищ степової зони України. Для використання їх в зеленому будівництві необхідно визначити їх стійкість до умов середовища. Показниками стійкості є їх антиоксидантна система, тому визначення, вмісту аскорбінової кислоти та глутатіону є актуальним. [2]. 

        Метою дослідження було визначити вміст аскорбінової кислоти та глутатіону, як складових частин антиоксидантної системи, у листках рослин в родовому комплексі Amelanchier Med.

        Об’єктами досліджень були рослини – інтродуценти:

Amelanchier ovalis Medik. ;  Amelanchier spikata (Laт.) C.Koch; Amelanchier canadensis (L.) Medik.; Amelanchier florida Lindl. [1.]

        Вміст аскорбінової кислоти та глутатіону визначали за методикою Петта в модифікації Прокошева. [3].

        Аналізуючи отримані результати можна сказати, що на початку найбільший вміст аскорбінової кислоти спостерігається у фазі активного росту рослин виду A. spicata  0,039 мг % ( табл.1 ).

                                                                                                       Таблиця 1.

Накопичення аскорбінової кислоти в рослинах роду Amelanchier Med. ( мг %)                                                                                                                            

Назва рослин

Місяць

Травень

Червень

Липень

Серпень

A. ovalis

0,034

0,37

0,031

0,02

A. spicata

0,039

0,38

0,032

0,021

A. canadensis

0,031

0,042

0,032

0,02

A. florida

0,029

0,037

0,036

0,033

 

            Найменший вміст аскорбінової кислоти спостерігався у рослин A.florida (0,029 мг % ), в кінці фази активного росту ( червні ) спостерігалося підвищення вмісту аскорбінової кислоти у всіх досліджуваних рослин. В фазі вторинного росту та фізіологічного спокою спостерігали зниження вмісту аскорбінової кислоти, найменше у A.spicata ( 0,029 мг %).  ( табл. 2 )

            До складу антиоксидантної системи рослин входить глутатіон – три пептид, який складається із залишків глутамінової кислоти, цистеїну та глікоколу. Завдяки сульфгідрильній групі глутатіон здатний до окислювально-відновлювальних перетворень. Глутатіон в рослині виконує багато функцій:

Захищає організм від активних кисневих сполук, відновлює та ізомеризує дисульфідні зв’язки, впливає на активність ферментів та інших білків, підтримує функції мембран, коферментні функції, є резервом цистеїну, впливає на біосинтез білку та нуклеїнових кислот, приймає участь у метаболізмі ксенобіотиків, підвищує резистентність  клітин до шкідливих впливів.

 

                                                                                Таблиця 2.

Вміст глутатіону ( мг % ) в рослинах роду Amelanchier Med.

Назва рослин

Місяць

Травень

Червень

Липень

Серпень

A. ovalis

0,036

0,062

0,082

0,027

A. spicata

0,038

0,052

0,114

0,012

A. canadensis

0,024

0,069

0,061

0,016

A. florida

0,043

0,066

0,071

0,018

 

          В липні практично у всіх досліджуваних видів цього комплексу спостерігалось максимальне накопичення глутатіону ( від 0,071 - 0,114 мг %). У фазі фізіологічного спокою в лисках рослин вміст глутатіону знижувався у всіх видах, що пов’язане зі  зниженням процесів обміну в даній фазі.

        Таким чином найбільше накопичення аскорбінової кислоти характерне для рослин виду A florida ., а найменше у A.ovalis.

          Найбільший  вміст глутатіону у представників виду A. spicata, найменший у A. canadensis. Отже, динаміка вмісту низькомолекулярних антиоксидантів притаманна рослинам видів: A. floridal, A.spicata , що дає нам змогу рекомендувати їх  для озеленення міст та селищ степової зони України.

                                

                                Список використаної літератури:     

         

1.  Кохно     М.А., Трофименко     Н.М., Пархоменко       Л.І., та      ін. Дендрофлора України. Дикорослі   й   культивовані дерева  і  кущі.  Покритонасінні.  Частина 2. Довідник.-К.: фітосоціоцентр, 2005.-716с

2. Н.И. Якушкина, физиология растений: Учеб. Пособие для студ.биол.спец.пед.ин-тов.-М:Просвещение, 1980.-303с.                                      3.  Практикум по физиологии растений Н.Н. Третьяков .  Т.В. Карнаухова. – 3-е издание. – М: Агроапромиздат., 1990. – 271 с.