Бурцева А.С.
Науковий керівник: Семенов А.А. к.е.н., доцент
Донецький Національний університет економіки і торгівлі
ім.Михайла Туган-Барановського
Сучасна
транснаціональна тіньова економіка як економічний базис розвитку міжнародного
тероризму
У
статті розглядається функціонування транснаціональної тіньової економіки як
основи виникнення та забезпечення такої особливої форми кризи державного
управління, яким є міжнародний тероризм, основних шляхів її обмеження. Постановка проблеми обмеження
тінізаційного зростання, в тому числі у транснаціональній сфері, є однією із
найважливіших складових державної та міждержавної політики, фактором обмеження
девіаційних процесів, зокрема розвитку такого небезпечного явища, як
міжнародний тероризм.
До проблем причинності тінізаційного зростання та
закономірностей розвитку форм тіньових процесів неодноразово зверталися ряд
провідних вітчизняних вчених-економістів, зокрема А.С. Гальчинський, В.М.
Геєць, А.В. Базелюк, В.А. Бородюк, С.О. Коваленко, О.Б. Турчинов, О.B. Мандибу, О.С. Пасхавер та ін. Проте
стан досліджень закономірностей розвитку тіньової економіки, засобів її
обмеження та протидії, розробки відповідного теоретико-методологічного
инструментарію пізнання причинно-наслідкової тенденції її розвитку, ще не
відповідають потребам суспільного розвитку, що вимагає здійснення подальших
активних наукових пошуків.
Метою
даної статті є аналіз функціонування транснаціональної тіньової економіки як
основи виникнення та забезпечення такої особливої форми кризи державного
управління, яким є міжнародний тероризм, основних шляхів її обмеження.
Стрижневою
проблемою, що відбиває стратегічний
напрям розвитку людства і одночасно є головним протиріччям XXI
століття, світ визнає глобалізацію. Остання виступає як могутній прискорювач як
позитивних, так і негативних, загрожуючих тенденцій у соціально-економічних
процесах, значного зростання рівня загроз національній безпеці держави, зокрема
з боку тіньової економіки та міжнародного тероризму[1, с. 486-487]. Тероризм визначається як застосування недержавного
насилля або загрози насилля з метою створення паніки в суспільстві, послаблення
існуючої влади або навіть викликати зміни існуючих політичних режимів. Часом
його порівнюють з партизанськими війнами, хоча на відміну від партизан
терористи не можуть та й не ставлять за мету захоплення та утримання
територій.
Для
сучасного тероризму характерні такі основні ознаки:
-
інтернаціональний характер терористичних угруповань;
-
участь міжнародних терористичних організацій у розповсюдженні своєї діяльності
та впливу на інші регіони[3,
с. 214-220];
-
використання окремими державами терористичної діяльності для реалізації власних
геополітичних інтересів;
-
високий рівень фінансування терористичної діяльності;
-
використання тіньової економіки як одного з головних джерел забезпечення
терористичної діяльності;
-
встановлення стійких зв'язків між терористичними організаціями і
транснаціональною організованою злочинністю, насамперед наркобізнесом,
контрабандою ядерних матеріалів та пристроїв, інших засобів масового знищення;
-
поява нових видів тероризму, зокрема інформаційного та електронного
(комп'ютерного);
-
професіоналізм та підготовленість терористів на основі великого досвіду участі
у численних конфліктах та терористичних актах;
-
пристосування цілей національно-визвольної, релігійної, соціально-економічної
боротьби для обслуговування терористичної діяльності тощо.
Необхідно
концептуально змінювати підходи до боротьби з тероризмом. Зараз вона покладена
в основному на спец-служби, що одночасно ведуть розвідувальну,
контррозвідувальну діяльність. Значні
можливості у протидії тіньової економіці як базису розвитку тероризму закладені
в діяльності міжнародних організацій по боротьбі з «відмиванням» капіталів
кримінального походження, зокрема ФАТФ, Азійсько-Тихоокеанська група (APG), Група країн Карибського басейну (CFA-ТЕ), Група країн Південної і Східної Азії (ESAAMLG) і Комітет експертів Ради Європейського співтовариства
щодо оцінки заходів протиправного відмивання грошей (PC-R-EV). Особливе місце в системі відповідних міжнародних
організацій займає «Інтерпол» - потужна та авторитетна міжнародна організація,
що відводить боротьбі з «відмиванням» грошей значну увагу, здійснює
розслідування діяльності транснаціональних організованих кримінальних
угруповань в економічній сфері, збирає й аналізує інформацію про здійснювані в
різних країнах найбільш значні фінансові шахрайства.
Отже,
окремого дослідження заслуговує характер інтеграції двох складових тіньових
соціальних процесів тіньової економіки та тероризму. Розвиток взаємодії
тіньової економіки та міжнародного тероризму дає ефект взаємного кумулятивного
підсилення: розширення терористичної діяльності сприяє розширенню тіньових
процесів в обсягах, які далеко виходять за межі необхідності забезпечення
безпосередньо міжнародного
тероризму –
протизаконного підприємництва у всіх його формах, торгівлі людьми, захоплення
заручників з метою наступного викупу тощо. Якісно інші прояви тероризму, його
нові технології, величезне збільшення шкоди спираються на незрівнянно зростаючі
можливості тіньових капіталів. Ефективна
боротьба з тероризмом, злочинністю на міждержавному рівнях можлива лише в тому
випадку, якщо це стане справою не тільки фахівців, але і всього громадянського
суспільства.
1.
Пахомов Ю.М. Глобальні регулятори конкурентності економічних систем //
Глобалізація і безпека розвитку. - К.: КНЕУ, 2001 -С. 480-520.
2.
Кара-Мурза С.Г.
Советская цивилизация (книга первая). Алгоритм, 2001. - 528 с.
3. Дергачев Б.А. Геоєкономика. - К.: ВИРА-Р, 2002. -512