Дмитренко В.В.

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет

ім. Вадими Гетьмана

Криворізький економічний інститут, Україна

 

Проблеми та шляхи вдосконалення аудиту в Україні

 

Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю, від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення.

Значний внесок у становлення і розвиток аудиту в Україні зробили вчені: Біденко Д.С., Лінник В.Г., Білуха М.Т., Голованов О.М. та ін. Але багато теоритичних та практичних проблем залишаються невирішеними, тому проблеми вдосконалення  аудиту в Україні є актуальними.

Говорячи про вдосконалення системи економічного контролю в цілому, мається на увазі, що контроль є єдиною функцією управління, яка оцінює надійність системи збору, зберігання та переробки виробничо-фінансової інформації господарських одиниць.

Другим аспектом, який реалізується через систему контролю, є приймання мір по стимулюванню інформаційних систем ревізійних одиниць до якісного виконання роботи. Ця функція контролю реалізується через органи виконавчої влади, а на вищому рівні управління - і через законодавчі.

Для створення думки про можливість контролю звітності любої господарської одиниці, високий професіоналізм та об’єктивність аудиторів, неминуле покарання за економічні злочини, слід широко використовувати місцеву пресу і телебачення, демонструючи результати перевірок та того, до яких негативних змін у фінансовому стані призвело приховування ревізійною одиницею достовірних відомостей про її діяльність.

Іншим фактором, який впливає на ефективність аудиту, є система

стимулювання, яка реалізується через різного роду санкції як матеріального, так і морального характеру. Крім того, поряд з цими діями повинні йти і санкції з боку держави, так як в більшості країн господарські одиниці зобов`язані заключати контракт з незалежними аудиторськими фірмами. В цьому випадку реалізуються всі важливі принципи контролю і його потенційне здійснення.

До санкцій, які стимулюють надання достовірної інформації у звітності,

можна віднести штрафи: за недостовірність даних про прибуток, який

оподатковується, за приховування джерел доходів тощо.

Приймаються певні методи матеріального і морального впливу і до аудиторів. Питання застосування санкцій до незалежних аудиторів за неякісний аудит, до керівників господарських одиниць за відмову від аудиту, а також питання меж незалежності та зобов`язань аудитора повинні вирішуватись на законодавчому  рівні.

Також підпис аудитора не повинен знімати відповідальність з керівництва компанії, яку перевіряють, тому що в такому випадку втрачається їх зацікавленість в підвищенні надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього аудиту.

Розглядаючи систему контролю як інформаційну, неможливо не згадати той факт, що ймовірність перекручення даних про здійснені господарські операції зростає із збільшенням етапів переробки і каналів зв`язку, через які ця інформація проходить. Це означає, що шлях інформації від джерела до користувача повинен бути максимально скорочений. Реалізація цього принципу представляє складну економічну і політичну задачу в зв`язку з тим, що система контролю сильно підлягає впливу соціально-економічних факторів.

Підвищення ефективності роботи неможливо без використання комп`ютерної техніки, яка знайшла вже своє застосування  в роботі різних служб господарських одиниць. Використання автоматизованої системи обробки інформації (АСОІ) або автоматизованих робочи місць (АРМ) за різними розділами обліку вносить до роботи аудиторських служб багато нового.

Головна проблема в тому, що розробка таких програм здійснюється без

відповідної експертизи на можливість її контролю зовнішнім незалежним аудитом. Тому залишається необхідність в арифметичній перевірці первинних документів і бухгалтерських реєстрів, в перевірці кореспонденції рахунків та багатьох інших питаннях аудиту.

Шляхами вирішення цього питання є: створення “ домашніх заготівок” - тестів контролю програм; організаційно-законодавче вирішення проблеми.

Вирішення проблеми в тому, щоб усі програми, пов`язані із  

забеспеченням бухгалтерського обліку, проходили експертизу і реєстрацію в компетентних органах, які складаються із спеціалістів в області програмування, бухгалтерського обліку і аудиту. Такий підхід зробить більш реальною можливість підготовки аудиторів для роботи в нових умовах господарювання.

Іншим важливим аспектом у використанні комп`ютерної техніки є її застосування як допоміжного інструменту в роботі аудитора - це експертні системи. Вони вирішують такі завдання: інтерпритація, оцінка ситуації, прогнозування, видача інструкцій, контроль, спостереження, планування.

Створення експертних систем потребує роботи багатьох експертів і програмістів. Це під силу тільки великим організаціям, які мають значні матеріальні ресурси. Тому такі проблеми в нашій країні можуть вирішати тільки великі об`єднання аудиторських фірм типу асоціацій. Розглядаючи можливість створення експертних систем в області аудиту, а особливо призначених для виявлення різного роду махінацій, визначаючим стане фактор галузевої приналежності і технології виробництва.

Погляди, досвід і оцінки експертів повинні стати основою для створення інформаційної бази експертних систем аудиту в області легкої і важкої, харчової промисловості, будівництві і в банківському аудиті. Ймовірно, що для роботи з експертними системами буде необхідно навчання і спеціалізація. Щодо питань підвищення кваліфікації аудиторів, можна зазначити, що крім традиційних дисциплін він повинен володіти засобами комп`ютерної техніки.

Отже, вдосконалення аудиту в Україні - це складний та багатогранний

процес, який потребує:  вдосконалення системи економічного контролю в

країні в цілому шляхом вдосконалення структури; використання ЕОМ в аудиті; вдосконалення процедур і техніки аудиту, підвищення кваліфікації аудиторів.

 

Література:

1. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для ВНЗ. - 3-є вид. – Житомир: «Рута»,

       2005. -512 с.

2. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник. 3-є

        вид. – К.: Каравела, 2006. – 312с.

3. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 322с.

4. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002