Турецька І.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Стан інвестиційної діяльності в Україні

 Соціально-економічний розвиток України певною мірою залежить від інвестиції інших країн, адже завдяки інвестицій можна більше вдосконалити галузі, в які вони вкладаються, модернізувати національну економіку.    

         На сьогоднішній день досить актуальним є питання щодо вкладення інвестицій в розвиток економіки України, адже в період фінансово-економічної кризи постраждала не тільки банківська сфера, а й  фіскальна, соціальна сфера, сфера будівництва і тому зараз необхідним є їх відновлення. Адже наслідками цього є зростання безробіття, скорочення робочих місць, зменшення заробітної плати, нестабільність курсу національної валюти тощо. Але для відновлення цих сфер існують й інші перешкоди, які також впливають на реалізацією пріоритетів формування інвестиційної діяльності. Перш за все це – політична нестабільність,  розмір зовнішнього боргу, економічна політика та ситуація банківської системи в країні. Поряд із цими факторами існують й інші негативні чинники, які впливають на привабливість економіки України щодо залучення інвестицій. Серед них можна виділити: нестабільність законодавства, низький рівень розвитку комунікаційних систем, низька платоспроможність більшості населення, нерозвиненість страхового бізнесу, фондового ринку, інвестиційних фондів, неврегульованість земельних правовідносин тощо.

З початку 2009р. в економіку  України  іноземними інвесторами вкладено  1 млрд 175,5 млн дол., що становить 36,2% об’єму I кварталу попереднього року, зокрема з країн ЄС надійшло 684,1 млн.дол. (58,2% загального обсягу), з країн СНД – 297,4 млн.дол. (25,3%), з інших країн світу – 194,0 млн.дол. (16,5%). Приріст іноземного капіталу  спостерігається на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям [4].

        Як відомо, найбільше прямих  інвестицій в економіку України вкладає Кіпр (21,6%). Перш за все капітал з Кіпру надходить у такі галузі, як машинобудування і металообробка (Дніпропетровська, Полтавська обл.), внутрішня торгівля (Дніпропетровська, Львівська, Одеська обл.) хімічна і паливна промисловість (Луганська обл.), харчова промисловість (Львівська, Миколаївська, Полтавська обл.), сільське господарство (Хмельницька обл.).                 На нашу думку, “причина” привабливості даних регіонів полягає в тому , що у вигляді іноземних інвестицій сюди повертається український капітал, оскільки “наймоднішим” місцем реєстрації українських підприємств за кордоном є    “офшорні зони” Кіпру. Поряд із Кіпром значні інвестиції вкладають й інші країни: Німеччина (17,6%), Нідерланди (9,2%),  Австрія (6,7%), Сполучене королівство (6,2%), Російська Федерація (5,8%), США (3,8%).

Проте існує ряд позитивних факторів, які впливають на інвестиційну привабливість економіки України. Вона займає досить вигідне географічне положення, оскільки розташована в центрі європейського ринку і  в найближчій час може стати ідеальним місцем для інвестицій. Якщо враховувати думку експертів то можна вважати, що інвестиційний клімат покращується, але все ж таки залишаються не вирішеними вище згадані негативні проблеми розвитку інвестиційної діяльності. Проте, на нашу думку, дана ситуація покращиться зі спадом економічної кризи, в результаті якої покращиться  становище постраждалих сфер, перш за все банківської.

Поряд із цим необхідно сформувати ефективну систему правового регулювання. Тому в Україні створено сприятливе для іноземних суб’єктів регулювання інвестиційної діяльності. Законами України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”, “Про інвестиційну діяльність”, “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”. В них передбачено  такі основні моменти: державну гарантію захисту інвестицій незалежно від форм власності; відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих внаслідок дій чи бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора; повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі у разі припинення інвестиційної діяльності; застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб`єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення.

      Отже, незважаючи на високі темпи приросту сукупного обсягу інвестицій в економіку України останніми роками, найважливіші галузі економіки потребують додаткових інвестиційних ресурсів. Саме тому необхідно вдосконалювати інвестиційну сферу, перш за все потрібно реструктуризувати банківську сферу, зробити  систему оподаткування простою та зрозумілою, зменшити зовнішній борг, удосконалити правову базу.

 

Список використаної літератури:

1.     Закон України “Про захист іноземних інвестицій” в Україні від 10 вересня 1991 р. № 1540а-ХІ

2.     Закон України “Про інвестиційну діяльність” вiд 18.09.1991  № 1560-XII.

3.      Закон України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” від  17 лютого 2000 р. № 1457-ІІІ.

4.     www.ukrstat.gov.uaофіційний сайт Державного комітету статистики України.