Бриндак Людмила Дрогомирецька Юлія

Буковинська державна

                                                                                       фінансова академія

Соціально-економічні наслідки безробіття

Безробіття є не тільки економічною, але й серйозною соціального проблемою. Причому соціальні втрати більш суттєві для суспільства. Узагалі наслідки безробіття дуже різноманітні та масштабні за впливом. Щоб оцінити ступінь цього впливу, доцільно провести дослідження як економічних, так і соціальних наслідків безробіття.

Наявність безробіття в суспільстві свідчить про неповне використання трудових ресурсів. Надмірне безробіття, без сумніву, негативно відображається на всій економіці країни.

У цілому вплив безробіття на економічне та соціальне жит­тя суспільства суперечливий.

До негативних соціально-економічних наслідків безробіття можна віднести:

1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, що є наслідком природного й фактичного безробіт­тя (і відповідно зайнятості).

2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, тобто спрацьовує на користь вимог союзів підприємців.

3. При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфі­кацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно. За результатами досліджень, працівник навіть після трьох місяців безробіття досягає попередньої продуктивності праці лише приблизно через 7 місяців [2].

4. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнуто­го рівня життя. Допомога по безробіттю завжди є меншою, аніж за­робітна плата і має тимчасовий характер. Зростання без­робіття знижує купівельний, інвестиційний попит, скоро­чує обсяги заощаджень у населення. Наприклад, у Франції безробітні протягом 30 місяців отримують 79% заробітку, як страхову допомогу. В Італії та Німеччині приблизно половина людей, що зали­шилися без роботи, не знаходять нової протягом 12 місяців після звільнення. Щедра допомога - в Німеччині - 72%, у Португалії - 81%, у Бельгії - 82%. Тривалість виплат варі­юється від 1 до 5 років. У Бельгії вони взагалі безстрокові, так що можна з допомоги одразу виходити на пенсію.

5. Сам факт безробіття наносить людині тяжку психо­логічну травму, порівняну із самими неприємними обстави­нами (смерть близьких, тюремне ув'язнення тощо). Про масштаби соціальних наслідків безробіття свідчить ряд фактів. Зокрема, практично у всіх країнах найбільш уразливими соціальними групами, які найбільше страждають від без­робіття, є молодь та жінки. Соціолог з Університету Хопкінса Харві Бреннер, який біль­ше тридцяти років вивчав соціальні наслідки безробіття в США, встановив, що його збільшення в національних мас­штабах на один відсоток викликає ріст кількості самогубств на 4,1%, пацієнтів у психіатричних закладах – на 3,4%, ув'язнених – на 4%, кількість убивств підвищується на 5,7%. Причому вивчення справ правопорушників показує, що приблизно 70% ув'язнених у момент арешту не мали роботи, що рецидивізм можна пояснити відсутністю роботи [1].

Безробіття несе прямі економічні витрати для всього сус­пільства. Коли частина людей залишається без роботи, це означає, що виробництво скорочується у порівнянні з обся­гом, що міг бути досягнутий в умовах повної зайнятості. Згідно з оцінками експертів, збільшення безробіття на 1% призводить до втрати майже 2% обсягу річної продукції, тобто суспільство втрачає визначений обсяг недовиробле­них товарів і послуг. Економісти визначають цю «загублену» продукцію як відставання обсягу валового продукту, що представляє собою величину, на яку фактичний ВВП є мен­шим потенційного ВВП (Відставання обсягу ВВП = Потенцій­ний ВВП - Фактичний ВВП).

На мікрорівні безробіття є однією з головних причин зни­ження ефективності праці та виробництва в цілому, тобто погіршення якості продукції, що випускається, та зниження її конкурентоспроможності. Це пов'язано з тим, що окремі й достатньо значимі групи населення змушені погоджувати­ся на непрестижну, нецікаву для них роботу, що їм не до ду­ші. Звідси низькоефективна, неякісна праця, висока плин­ність кадрів. Більш того, за таких обставин неможливо сформувати стабільні виробничі колективи.

Незважаючи на негативні і важкі наслідки без­робіття, можна відзначити й ряд позитивних моментів, пов'язаних із ним.

По-перше, на думку більшості економістів, безробіття – найважливіша умова нормального й безперебійного функціонування економіки. Воно, зокрема, забезпечує форму­вання резерву робочої сили.

По-друге, забезпечується необхідний виробництву пере­розподіл кадрів та їх зосередження в тих видах діяльності, що необхідні споживачам.

По-третє, роботодавці мають можливість підібрати висококваліфікованих кваліфікованих спеціалістів. Відбувається стимулювання робітника до систематичного підвищення своїх фахових навичок і вмінь.

По-четверте, безробітна людина має вільний час і може приділяти його родині, вихованню дітей, одержуючи при цьому допомогу по безробіттю [3].

Соціально-економічні наслідки безробіття можна сфор­мулювати таким чином: відбувається знецінення, недовикористання людського потенціалу суспільства, погіршуєть­ся якість життя безробітних та їх членів родини, підсилюєть­ся тиск на розмір заробітної плати зайнятих із боку конку­руючих на ринку праці, збільшуються витрати суспільства й індивіда на відновлення чи зміну професійного статусу і рівня продуктивності праці, формуються категорії осіб із девіантною поведінкою, схильних до вчинків, що суперечать прийнятим соціальним нормам і цінностям.

Безробіття, яким би чином воно не вимірювалося – це завжди трагедія для тих, хто не має роботи і не може одержати законне стабільне джерело існування. Тривала бездіяльність веде до соціальної деградації людини: що має професію – до втрати кваліфікації, що не має її – до пошуку доходів сумнівними, напівкримінальними і кримінальними способами. Відрив від трудового джерела доходу та тривале існування на соціальні допомоги призводить до втрати самоповаги, зане­паду моральних устоїв, розпаду родини тощо [4]. Існує прямий зв'язок між ростом самогубств, убивств, крадіжок, психічних захворювань, смертності від серцево-судинних хвороб і ви­соким рівнем безробіття. Нарешті, масове безробіття приз­водить до значних соціальних і політичних змін, часто у формі дуже гострих соціальних конфліктів. Багато політиків це добре знають і тому намагаються не допускати у своїх краї­нах високого рівня безробіття.

Список використаної літератури

1.                      Сайт Держкомстату України - http://ukrstat.gov.ua

2.                      Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішенню проблем Європейської інтеграції: Збірник наукових статей у. 2 т.- х.: Континент, 2008 Т 2. – 2008. с - 182-184.

3.                      П.О.Нікіфоров, А.О. Вольська Фінансово-економічні аспекти розвитку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України. – №10. – 2008. –  С.22-30.

4.                      Н.В.Руденко Питання оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України // Зовнішня торгівля: право та економіка. – №6. – 2007. – С.120-126.