Педагогические науки/ 4.Стратегические направления реформирования системы образования.

Міщенко О.А.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Реформа загальноосвітньої школи передбачає досягнення нового якісного рівня роботи школи, який відповідає умовам і потребам суспільства. Розвиток сучасного суспільства характеризуються інтенсивним впровадженням інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини. Одним із головних завдань сучасного етапу модернізації національної системи освіти – підготувати підростаюче покоління до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Тому впровадження мультимедійних засобів у навчально-виховний процес школи є необхідністю, що викликана запитом та потребами суспільства.

Специфіка мультимедійних засобів навчання (МЗН) зумовлює певні особливості роботи вчителя з учнями: змінюється форма роботи учителя й учнів на всіх етапах уроку; МЗН виступають в комплексі з традиційними засобами (підручником, дошкою, словом учителя); урок ведуть немовби два викладачі, функції між якими на окремих етапах уроку перерозподіляються. Особливість МЗН визначає придатність їх до ширшого використання і для формування позицій, що визначають ставлення учня як до предмету вивчення, так і безпосередньо до самого процесу навчання, оскільки вони можуть бути використані на всіх етапах процесу навчання: під час пояснення (уведення) нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю знань, умінь та навичок. Крім того, для учнів вони виконують різноманітні функції: вчителя, робочого інструмента, об’єкта навчання, співробітницького колективу, ігрового середовища.

Розглянемо більш детально функції МЗН.

Виконуючи функції вчителя МЗН представляють:

· джерело інформації (яке частково або повністю замінює вчителя або підручник);

· наочний посібник (якісно нового рівня з можливостями інтерактиву і телекомунікації);

· тренажер;

· індивідуальний інформаційний простір;

· засіб діагностики та контролю [1].

У навчальному процесі МЗН можуть виступати як:

· засоби підготовки проектів, творчих завдань;

· засоби тестового контролю (з оформленням результатів у різноманітному вигляді);

· засоби моделювання.

Функції об’єкта навчання МЗ виконують у процесі використання різноманітних інформаційних середовищ.

Співробітницький колектив створюється за допомогою МЗН як наслідок комунікації з широкою аудиторією (локальні комп’ютерні мережі, Інтернет).

Ігрове середовище організується за допомогою: а) ігрових програм; б) комп’ютерних ігор в мережі; в) мультимедійних відео [1].

Регулярна робота з МЗН дозволяє вчителю створювати свої власні вправи, адаптовані до рівня знань учнів або за рівнями складності, або як додатковий матеріал до підручника.

Ураховуючи означені вище функції, можна стверджувати, що завдяки можливостям МЗН деякі з них можуть бути передані машині. Проте передача всіх функцій навчання комп’ютеру, усунення учителя від безпосереднього керування процесом навчання нераціональна з багатьох причин, зокрема неможливість здійснення за допомогою технічних приладів опосереднення такої галузі людської практики, де тисячоліттями стверджувалась роль безпосередніх людських контактів, – галузі виховання особистості, функції якої пов’язані з формуванням світогляду учнів, їх емоційно-ціннісних відносин. Саме цей компонент змісту освіти, який має вирішальне значення для формування особистості, завжди був і залишиться прерогативою цілеспрямованої діяльності людини-учителя. Разом із тим варто зазначити, що частина функцій учителя все ж може бути найбільш успішно реалізована за допомогою саме МЗН. Ми погоджуємося з ученими [2,3], які стверджують, що автоматизація педагогічної праці не призведе до втрати її основної психологічної цінності: безпосереднього міжособистісного спілкування і взаємодії між учителем і учнем. Міжособистісні контакти не будуть редукуватися та деформуватися у навчально-виховному процесі, а, навпаки, отримають нові можливості для творчого збагачення. У цьому розумінні слід погодитися з позицією Д. Толлінгерової, згідно з якою в умовах мультимиедійного навчання провідні функції вчителя в педагогічному процесі не тільки не втрачаються, а, навпаки, зростають [4]. Серед них такі функції, як побудова процесу засвоєння знань (нової інформації) з урахуванням диференціації індивідуальних можливостей учнів, реалізація систематичного зворотного зв’язку, коригування процесу навчання та ін., можуть бути суттєво посилені за допомогою МЗН.

Усе це дозволяє стверджувати, що, не замінюючи і не витискаючи вчителя, на певних етапах навчання МЗ можуть взяти на себе функцію джерела навчальної інформації, а крім цього, в деяких випадках здатні ще й керувати процесом навчання.

Література:

1. Конышева А.В. Современные методы обучения английскому языку. – Мн.: ТераСистемс, 2004. – 176 с.

2. Ляудис В.Я., Тихомиров О.К. Психология и практика автомати-зированного обучения // Вопросы психологии. 1983, № 6. – С. 16 – 27

3. Талызина Н.Ф., Габай Т.В. Пути и возможности автоматизации учебного процесса. М., 1977. – 64 с.

4. Толлингерова Н.С. Анализ когнитивного состава учебных задач при помощи вычислительной графики // Актуальные проблемы современной психологии. М., 1983. С. 231 – 240