Педагогические науки/4 Стратегические направления реформирования системы образования

 

ас. Н.А. ГЛУХОВСЬКА

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, Україна

 

ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦЯ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СОЦІУМУ

 

Проаналізовано результати досліджень у сфері особистісного підходу до формування іншомовної культури фахівця в умовах інформатизації соціуму. Зокрема, викладено сучасні уявлення про особистісний підхід до формування іншомовної культури фахівця в умовах інформатизації соціуму.

 Інтернет, електронна пошта, професійна компетентність, інформатизація суспільства.

 

Система освіти стрімко розвивається завдяки тому, що адаптація людини в сучасному інформаційному суспільстві вимагає зміни її мети, завдань і змісту. В останні роки помітно зросла кількість праць, в яких досліджуються проблеми підвищення ефективності навчально-виховного процесу на засадах використання інформаційно-комунікаційних технологій у вищому навчальному закладі. У нашій статті ми маємо намір дослідити особистісний підхід до формування іншомовної культури фахівця-аграрія  в умовах інформатизації соціуму.

Дидактичний процес складають спеціальні мультимедійні комп’ютерні навчальні програми, довідково-інформаційні посібники, тренажери, комп’ютерні підручники, Інтернет, електронна пошта. Внаслідок цього, інтенсивний обмін науково-технічною інформацією із зарубіжними країнами, міжнародна співпраця в різних галузях науки, освіти, культури, соціально-політичний та економічний розвиток нашого суспільства на сучасному етапі, з одного боку, й інтенсивна комп’ютеризація та інформатизація багатьох сфер діяльності людини, з іншого, вимагають від вищої школи підготовки фахівців практично всіх галузей знань, які б володіли іноземними мовами та інформаційними технологіями. Необхідність вирішення завдань оптимізації та інтенсифікації процесу підготовки фахівців іноземних мов стимулює науковий пошук шляхів розв’язання цієї проблеми. Проведені наукові дослідження розкривають різні аспекти, пов’язані із впливом інформаційних технологій на процес формування іншомовної культури. Цій проблемі присвячені праці О.Крюкової, Е.Носенко, І.Сердюкова, О.Татрова, О.Полат та багатьох інших науковців.

Аналіз науково-педагогічної літератури, діяльності навчальних закладів щодо формування іншомовної культури свідчить про те, що можливості засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ЗІКТ) використовуються недостатньо й безсистемно. Це пояснюється низьким рівнем інформаційної культури викладача, нерозумінням можливостей ЗІКТ у формуванні іншомовної культури фахівця. Наслідком цього є неповна розробленість специфічних особливостей підготовки фахівців у вищій школі. Інша причина полягає в тому, що застосування інформаційних технологій у процесі вивчення іноземної мови носить хаотичний, безсистемний, фрагментарний характер. Це й зумовлює такі суперечності.

По-перше, це суперечність між масовим, хаотичним упровадження ЗІКТ у процес оволодіння іншомовною культурою в підготовці фахівців у ВНЗ та відсутністю психолого-педагогічної моделі її формування. По-друге, суперечність між нагальною потребою ВНЗ у застосуванні нових інформаційних технологій у вивченні іноземних мов і недостатнім рівнем підготовки фахівців. Отже, виникає проблема виявлення й аналізу організаційно-педагогічних умов, які б забезпечили ефективність формування в майбутніх фахівців іншомовної культури в умовах інформатизації суспільства.

У нашій статті ми спробували розробити дидактичну модель формування іншомовної культури фахівця в сучасних умовах.

Соціально-економічні зміни в суспільстві впливають на систему підготовки фахівців у ВНЗ, зокрема з іноземної мови, викликають необхідність її вдосконалення завдяки використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Для сучасної ситуації в суспільстві характерним є більша зацікавленість у вивченні іноземної мови, розвиток наукових досліджень задля оптимізації процесу оволодіння нею. Це зумовлюється кількома факторами. По-перше, це викликано потребами економічного розвитку країни: застосуванням прогресивних закордонних технологій; збільшенням зовнішньоекономічних зв’язків підприємств і організацій, створенням спільних підприємств; проведенням маркетингових досліджень. По-друге, пов’язане з інформатизацією суспільства: знання іноземної мови сприяє вирішенню як завдань навчання комп’ютерної грамотності, оволодінню електронною технікою та машинними мовами, так і залученню до інформаційної культури [3, 45]. По-третє, це пояснюється здійсненням завдань інтеграції української науки та освіти до світової системи. По-четверте, це зумовлене сучасною політичною ситуацією в країні, відкритістю кордонів, широкими можливостями залучення до загальнолюдських цінностей світової культури. Отже, знання іншомовної культури стають необхідними в підготовці будь-якого фахівця у ВНЗ, а також однією з умов професійної компетентності.

Поняття іншомовної культури розглядають з позицій культурологічного підходу (А.Арнольдов, І.Ісаєв, А.Барабанщиков, О.Бондаревська, М.Віленьский, А.Колесова, В.Сластьонін, В.Тамарін та ін.). З огляду на нього самовизначення особистості визнають як самовизначення її в культурі мислення, дії, відчуттів, спілкування, поведінки. Такий підхід дозволяє нам трактувати формування (засвоєння) іншомовної культури як процес особистісного відкриття, створення світу культури в собі, розвитку ідей діалогу культур (М.Бахтін), коли відбувається індивідуальна, особистісна актуалізація закладеного змісту.

Поняття “іншомовна культура” найповніше розкрив Є.Пасов. Разом з ним ми сприймаємо як іншомовну культуру ту частину духовного багатства (культури), яку набуває людина в процесі комунікативного навчання іноземної мови в навчальному, пізнавальному, розвивальному й виховному аспектах. [4, 16].

Отже, розглянувши поняття «іншомовна культура» ми можемо зробити висновок, що  на  перших заняттях з англійської мови для студентів технічних та агробіологічних спеціальностей ми прищеплюємо іншомовну культуру, як духовне багатство соціуму.

У процесі формування іншомовної культури вирізняють окремі компоненти, які становлять єдину систему. Умовно їх поділяють на особистісний компонент, який складають мотиваційний, емоційно-вольовий, аксіологічний, когнітивний, етико-естетичний, і операційний компонент як основу практичних знань і умінь, який має інформативну, інструментальну та предметну складові.  Отже, проаналізувавши схему іншомовної культури фахівця, ми її можемо вважати, як  наскрізною структурою для цих компонентів є система метазнань, тобто інформаційна культура (див. рис. 1) [5, 310].

Подпись: МотиваційнийПодпись: Емоційно-вольовийПодпись: АксіологічнийПодпись: КогнітивнийПодпись: Етико-естетичнийПодпись: ІнформаційнийПодпись: ІнструментальнийПодпись: Предметний
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Взаємозв’язок компонентів іншомовної культури

з інформаційною культурою фахівця

 

В умовах інформатизації суспільства зростає роль інформаційних технологій в оволодінні іншомовною культурою. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування ЗІКТ у навчанні свідчить про те, що інформаційно-комунікаційні технології виконують свої функції в процесі формування іншомовної культури фахівця і сприяють: зростанню ефективності та інтенсифікації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування іншомовної культури; досягненню максимальної диференціації та індивідуалізації навчання з огляду на індивідуальні запити тих, хто навчається, а також рівня підготовки з орієнтацією на розвиток потреб у самостійному набутті  знань і умінь в галузі іншомовної культури; формуванню навичок самонавчання; скороченню часу на вивчення окремих курсів, не зашкоджуючи якості засвоєння; формуванню комунікативних якостей, культури спілкування; формуванню   логічного   способу   мислення;  посиленню  мотивації  навчання;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Модель формування іншомовної культури фахівців в умовах інформатизації

забезпеченню оптимального збігу форм і методів навчання, що активізують практичну  діяльність у нових умовах; формуванню навичок дослідницької діяльності; формуванню інформаційної культури; збільшенню можливостей щодо сприйняття та переробки інформації; уникненню політичних, економічних та інших соціальних бар’єрів, які заважають поширенню інформації.

Реалізація функціональних можливостей ЗІКТ сприяє формуванню та розвитку особистісного та операційного компонентів іншомовної культури фахівця.

Модель  формування іншомовної культури фахівця ми подали в наведеній вище схемі (див. рис. 2).

Запропонована нами модель не може бути єдиною. На її основі можуть бути побудовані конкретні навчальні плани схожих спеціальностей в вищих  аграрних навчальних закладах з урахуванням місцевих умов і наявних ресурсів.

Отже, можемо зробити висновок про те, що, по-перше, дисципліни, які сприяють формуванню іншомовної культури, мають бути професійно зорієнтовані. По-друге, через об’єктивну необхідність використання ЗІКТ у процесі оволодіння іншомовною культурою, а також динамічність програмних складових комп’ютерних технологій необхідно забезпечити неперервну підготовку в галузі інформатики. По-третє, зміст підготовки фахівця-аграрія у ВНЗ, зважаючи на формування в нього іншомовної культури, має містити такі компоненти: дисципліни, завдяки яким ті, хто навчаються, опановують іншомовну культуру; дисципліни, які сприяють оволодінню інформаційними технологіями; спеціальні та загально професійні дисципліни.[2, 14].

 

Список літератури

1. Бондаревская О.В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность // Педагогика. – 1999. – №3. – С 34-37.

2. Вдовина Е.К. Развитие потребности взрослых в гуманитарной культуре в процессе освоения иностранного языка: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. – СПб, 1999. – 22 с.

3. Исаев И.Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя высшей школы: воспитательный аспект: Учебн. пособие. – Москва-Белгород: Везелице, 1992. – 102 с.

4. Сластёнин В.А., Тамарина В.Е., Яковлева Д.С. Теоретико-методологические основы исследования проблемы формирования социальной активности личности учителя // Сб. научн. тр. “Формирование социальной активности личности учителя”. – М.: МГПИ, 1993. – С. 3-17.

5. Тернавська Л.М. Модель формування іншомовної культури фахівця в умовах iнформатизацiї соціуму // Педагогіка i психологія формування творчої особистості: проблеми i пошуки: Зб. наук. праць. – Київ–Запоріжжя. – 2004. – Вип. 33. – С. 308-311.

 

Проанализированы результаты исследований в сфере личностного подхода к формированию иноязычной культуры специалиста в условиях информатизации социума.

В частности, изложены современные представления о личностном подходе к формированию иноязычной культуры специалиста в условиях информатизации социума.

Интернет, электронная почта, профессиональная компетентность, информатизация общества.

 

The results of investigation in the sphere of personal approach to forming of the foreign culture of the specialist in condition of informatization of the society have been analysed.In particular, the current opinions regarding the personal approach to forming of the foreign culture of the specialist in condition of informatization of the society have been presented.

Internet, Е-mail, professional competence, informatization of society.

 

N.A. Hlukhovs’ka   Personal approach to forming the foreign culture of the specialist in condition of informatization of the society