Методи та прийоми контролю рівня володіння іноземною мовою

 

Асистент кафедри іноземних мов Филипенко С.Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган –Барановського, Україна

Асистент кафедри іноземних мов Анісімова С.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган –Барановського, Україна           

Тестовий контроль як одна із форм ефективного засвоєння іноземних мов і підготовки кваліфікованих спеціалістів.

 

Планомірне і систематичне здійснення тестового контролю дозволяє викладачу привести в систему засвоєний студентами за визначений період матеріал, виявити успіхи і прогалини у вивченні курсу окремими студентами і групи студентів у цілому, визначити якість засвоєння пройденого матеріалу. Об’єктивний аналіз результатів тестового контролю, проведений викладачем у сполученні із самоконтролем, дозволяє кожному студенту відчувати результати вивчення курсу і вживати заходів по усуненню виявлених недоліків.

Визначається тест як система завдань зростаючих труднощів і специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань.

Письмові тестовані опитування, як правило, короткочасні. Відмітною рисою методу письмового тестового опитування є його велика об'єктивність у порівнянні з усним опитуванням. Письмова робота студента – це власне його відповідь, а не образ відповіді (при усному опитуванні викладач оцінює образ відповіді, а не відповідь).

Тестові завдання можуть бути 3-х рівнів, кожен рівень тесту відповідає рівню засвоєння знань, що припускає сформувати в студентів викладач.

Зі сказаного вище видно, що тест повинен бути науково обґрунтованим. Усі завдання повинні бути обмірювані за кількістю істотних операцій, що мають бути виконані випробуваним, і оцінені в балах. У тесті контроль, облік і оцінка тісно пов’язані один з одним. Слід зазначити, що складання тестів будується за єдиною схемою, чим ми і керуємося в процесі створення своїх тестів. По-перше, потрібно визначити мету тесту, потім скласти тест у чорновому варіанті. Наступний етап – це апробація тесту в групах із різною мовною підготовкою і виправлення недоліків. І кінцевий етап – це розробка критеріїв оцінки на основі якісних характеристик і статистична обробка результатів.

При складанні тестів ми намагаємося чітко розмежувати психологічні і педагогічні (дидактичні, предметні, у нашому випадку мовні чи лінгводидактичні) тести, а також тести стандартизовані (які пройшли експериментальну перевірку для установлення визначених норм) і нестандартизовані (які не пройшли експериментальної перевірки; складені звичайно викладачами для своїх конкретних груп).

При вивченні загальної методики конструювання лінгводидактичних тестів і добору матеріалу для включення в тест були застосовані методичні рекомендації для укладачів тестів.

Особливо ретельному аналізу були піддані питання методології лінгводидактичного тестування, зокрема основні характеристики ефективності: валідність і надійність. Щоб тести відповідали всім необхідним вимогам, їхня якість визначається такими характеристиками:

1.     Надійність, тобто одержання стійких результатів, довговічність.

2.     Валідність (відповідність отриманих результатів мети тестування), змістовна і функціональна.

3.     Визначеність, загальнозрозумілість, простота тесту; якщо завдання запропонувати одній групі випробуваних, то вони повинні однаково його зрозуміти.

4.     Однозначність – диференційна сила завдань.

Основний напрямок використання лінгводидактичних тестів - це вивчення рівня знань, умінь і навичок студентів для оперативного керування процесом навчання або висновки про якість підготовки. При визначенні якості знань істотними і важливими є такі показники, як повнота і глибина, узагальненість і конкретність, систематичність і системність, оперативність і гнучкість, свідомість і міцність, дієвість і практичне застосування придбаних знань і сформованих умінь. Тестовий контроль сприяє розвитку особистості, її інтелекту, уваги.

Практика викладання у вузі й організація системи контролю підтверджує, що контроль стає тим ефективніше, чим повніше враховані психофізіологічні особливості контрольованих. Вища педагогічна вимога – дотримання закону доцільності, формування довіри до викладача, віри студентів у себе – насамперед, заснована на повазі до контрольованого.

Уміле використання викладачем сучасних засобів програмованого або машинного контролю (наприклад, ЕОМ) підвищує ефективність контролю більш ніж у два рази, знімає стрес, підвищує віру студентів у себе і впевненість у своїх знаннях. Доведено, що найбільш точні й адекватні дані в порівнянні з іншими засобами контролю дають саме тести. Це відкриває перспективи використання тестів у тих випадках, коли на перший план висувається саме точність і надійність отриманих даних.

Як показує практика, комп'ютеризація тестового контролю є одним з основних напрямків виведення знань студентів на більш високий рівень, оскільки дозволяє об'єднати прогресивні форми вивчення і засвоєння матеріалу з умінням користуватися сучасними мультимедійними системами. У свою чергу, комп’ютерний моніторинг знань студентів виявляє слабкі і сильні сторони методики викладання і контролю і дозволяє сконцентрувати увагу на тій методиці, за результатами якої студенти показують найбільш високий якісний рівень знань.

Таким чином, даний метод є однією з форм ефективного засвоєння іноземних мов і підготування кваліфікованих спеціалістів. Шляхом тестового контролю знань у студентів виробляється спроможність до логічного мислення і застосування цієї спроможності не тільки в теорії, але і на практиці.

Використання ж комп’ютерного тестування зводить до мінімуму способи недбайливих студентів до використання підручних засобів, заготовлених заздалегідь, тому що в даний час комп'ютер буде найбільш безстороннім екзаменатором, дасть можливість протипоставити «відсутність» природного інтелекту штучному і подивитися на результати цього протистояння.

Важливим моментом у тестуванні є розробка критеріїв оцінки якості відповідей студентів на задані запитання. Так, якщо студент невірно відповів на половину або більше половини запитань тесту, на моніторі з'являється такий запис: «It’s a failure!». А якщо студент відповів на увесь тест із декількома помилками, комп'ютер висвічує: «Not bad!». А якщо студент вірно відповів на всі тести без помилок, комп'ютер висвічує: «Best congratulations».

Аналіз результатів тестування дозволяє зробити висновок, що система тестування допомагає викладачеві при відносно нетривалому періоді часу об'єктивно оцінити рівень знань студентів, виявити недостатню підготовку окремих студентів до складання заліку або іспиту. Таким чином, можна стверджувати, що використовування системи тестової оцінки, яка б задовольняла цілям і функціям поточного та підсумкового контролю знань студентів, вимагає від викладачів високої кваліфікації і буде сприяти активізації навчального процесу.

Література:

1. Аванесов В.С. Теоретические основы разработки заданий в тестовой форме. – М.: Изд-во Моск. гос. текстильн. акад., 1995.

2.     Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. – М.: Знание. Сер. Педагогика и психология, 1980.

3.     БСЭ. Т.25. – С. 513.

4.     Журавлев А.П. Языковые игры на компьютере. – М, 1988. – 144 с.

5.     Рапопорт И., Сельг Р., Соттер И. Тесты в обучении иностранньм языкам в средней школе. – Таллин, 1987. – 352 с.

6.     Талызина Н.Ф. Теоретические основы контроля в учебном процессе. – М.: Знание, 1983.

7.     Computers in English Language Teaching and Research / Ed. G. Leech. C. N. Candling. – London, 1986. – 230 p.