Дичек Т.А., Кемкина В.І.

Класичний приватний університет, Запоріжжя, Україна

ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА

ФІЗИЧНУ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ДОРОСЛИХ СЛІПИХ

Постановка проблеми. Необхідність науково-обгрунтованого вирішення питання про фізичну працездатність людей з глибокими порушеннями зору викликана цілою низкою об’єктивних причин. Фізична працездатність передбачає роботу сліпого відповідно до його можливостей, що диктуються станом його зорового аналізатора, загальним станом здоров’я та індивідуальними психофізіологічними якостями.

Вивчення можливостей фізичної працездатності дорослих сліпих дозволяє використовувати їх у тих видах праці, де зір не є головним каналом отримання і переробки інформації. При цьому необхідно враховувати спеціальні протипоказання і обмеження до заняття даним видом праці (ступінь збереженості зору, характер захворювання зорового аналізатора, динаміку змін стану зору за роки роботи на підприємствах).

Вишукування засобів корекції фізичної працездатності обумовило пильну увагу фахівців до наукових розробок даної проблеми. Зараз фізичні вправи і рухова активність набули великого соціального значення і стали важливою частиною спеціалізованої допомоги сліпим.

Корекція рухової сфери і фізичної працездатності в процесі занять фізичними вправами має пріоритетне значення. Це обумовлює необхідність переосмислення принципів і побудови корекційної роботи з фізичного виховання з даною категорією інвалідів (Л.В.Солнцева [1], І.С.Моргуліс [2], Б.В.Сєрмеєв [3]).

Підвищення фізичної працездатності розглядається в комплексі соціально-медичних та індивідуальних заходів, направлених на покращання їх соціального стану. Вирішення цієї проблеми передбачає організацію трудового процесу, який враховує особливості психофізичного розвитку сліпих і закономірності мобілізації їх компенсаторних можливостей у цих умовах. Ця проблема знайшла фундаментальне відображення в працях вчених (І.С.Моргуліс [2], В.І.Лубовський [4]).

На основі положення про провідну роль виховання і навчання у формуванні компенсаторних процесів і корекції вторинних відхилень у розвитку сліпих здійснена низка досліджень

Покращення фізичної працездатності сліпих у процесі трудової діяльності дозволить нівелювати у них різницю між зрячими і сліпими

Вивчення фізичної працездатності дозволить отримати відомості про їх рівень і особливості психофізичного розвитку в процесі трудової діяльності. Отримані дані забезпечать диференціальний підхід до трудового процесу.

При проведенні дослідження притримувались учінь Л.І.Солнцева [1],

Л.П. Григорьева [5], про вплив факторів зовнішнього середовища на розвиток психічних функцій. Знання факторів соціального середовища дозволило визначити педагогічну тактику при проведенні досліджень з даною категорією інвалідів зору у вирішенні проблеми психофізичного розвитку. В основу досліджень взято вчення про вищу нервову діяльність людини, про аналізатори, про єдність першої і другої сигнальних систем, про високу пластичність кори головного мозку людини.

Вирішення проблеми покращання фізичної працездатності у дорослих сліпих у процесі трудової діяльності дозволить їм успішніше інтегрувати в сучасну систему соціальних відносин.

Розробка проблеми фізичної працездатності дорослих сліпих засобами фізичного виховання покращить їх функціональний стан організму і внесе корективи в їх трудову діяльність.

Втрата зору викликає у дорослих сліпих суттєве утруднення в розвитку рухових якостей і при оволодінні навичками трудових операцій в їх діяльності. Проте недостатня розробленість даної проблеми не реалізується у повній мірі можливостями підвищення ефективності їх трудової діяльності. У дослідженні виходили з припущень, що ефективність корекційного процесу можна суттєво підвищити, якщо він буде організований на основі спеціальних дидактичних принципів, які регулюють відповідність засобів педагогічного впливу.

Недостатня розробленість проблеми підвищення фізичної працездатності засобами фізичного виховання сліпих у процесі трудової діяльності послужили підставою для проведення даних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема статті входить у план науково-дослідних робіт Запорізького державного університету і Міністерства освіти і науки України (“Соціальна реабілітація та інтеграція інвалідів в Паралімпійський спорт”, № державної реєстрації 0103U000724).

Розроблені рівні моторної активності в осіб з глибоким порушенням зору, виявлені зміни показників функцій зору, серцево-судинної і дихальної систем, фізичної працездатності в процесі виконання фізичних вправ.

Мета статті полягає в розробці впливу засобів фізичного виховання на фізичну працездатність у дорослих сліпих у процесі їх трудової діяльності.

Виходячи з визначення мети, виділені завдання:

1. Показати функціональні, офтальмологічні особливості в дорослих сліпих.

2. Обгрунтувати вплив засобів фізичного виховання на фізичну працездатність дорослих сліпих у віці 30-50 років.

Методи дослідження, які використані для вирішення поставлених завдань, умовно розділили на три комплекси: педагогічні, біологічні і математичні.

Вивчення особливостей працездатності сліпих у віці 30-50 років здійснювалось за допомогою педагогічних спостережень і спеціальних експериментальних досліджень. Вони були направлені на дослідження особливостей кардіореспіраторної системи, фізичної працездатності дорослих сліпих, що займаються систематично фізичними вправами. У процесі педагогічних спостережень аналізували науково-методичну літературу, узагальнювали досвід, реєстрували об’єктивні і суб’єктивні відчуття, педагогічний констатуючий експеримент, у ході якого передбачено використання тестування та інструментальних методик.

Показник фізичної працездатності вимірювали при пульсі 170 ударів на хвилину (PWC 170) за формулою В.Л.Каримана, показники функції зовнішнього дихання за пробами Штанге і Генча. Проведений математичний аналіз експериментальних даних.

Наукова новизна статті визначається:

- виявленням особливостей кардіореспіраторної системи, фізичної працездатності дорослих сліпих. Експериментальною базою була УППТОС м. Запоріжжя. З метою отримання порівняльних з нормою даних проводились дослідження на інструментальному заводі ім. Войкова. Всього в експерименті взяло участь 77 дорослих сліпих і зрячих, які систематично займаються фізичними вправами.

Результати дослідження. Експериментальні дослідження проводились трьома групами методів:

- систематичне спостереження за єдиною програмою, що дозволило скласти узагальнені незалежні характеристики (К.К.Платонов);

- застосування анкет, опитувальників, карт інтересів, що дозволило отримати відомості про загальну і професіональну направленість обстежуваного, вияснити ступінь емоційної стійкості, контактності;

- лабораторні експерименти для діагностування рівня розвитку і своєрідності найбільш важливого в професійній діяльності.

Систематичне вивчення психофізіологічних особливостей сліпих і характеру захворювання зорового аналізатора дозволило достатньо обгрунтовано рекомендувати 10 видів професійної діяльності (масажист, електрослюсар-складальник, штампувальник, програміст і т.д.).

У процесі досліджень встановлений вплив вправ на гнучкість, рівновагу, координацію і точність рухів.

Результати досліджень показують, що у фазі підвищеної працездатності у дорослих сліпих при виконанні цих вправ гострота центрального зору не змінювалась. При подальшому виконанні вправ у фазі початкового зниження м’язової працездатності (до 3-5 %) відмічалась тенденція до зниження гостроти зору від 0,01 до 0,03.

При повторному виконанні вправ на гнучкість, рівновагу, координацію і точність рухів у сліпих виявлені неоднакові зрушення в показниках гемодинаміки. У фазі підвищеної працездатності ЧСС збільшилась на 41 %, збільшення систолічного (на 12 %) і зниження діастолічного тиску на 4 %. На стадії початкового зниження працездатності відмічалось подальше підвищення частоти серцевих скорочень (на 7,5 %), систолічного тиску (на 6,5 %) і зниження діастолічного тиску на 0,6 %, що є сприятливою реакцією серцево-судинної системи на фізичне навантаження. При зниженні м’язової працездатності в процесі виконання вправ на гнучкість, рівновагу, координацію і точність рухів більш ніж на 3-5 % відбулось подальше збільшення частоти серцевих скорочень (на 3,6 %) систолічного і діастолічного тиску (на 4 %), що свідчить про настання втомлення.

У результаті досліджень реакції дихальної системи у сліпих після виконання вправ на гнучкість, рівновагу, координацію і точність рухів було виявлено, що у фазі підвищеної працездатності частота дихання збільшилась у них на 8,5 %, а показники ЖЕЛ пневмоманометрії залишились без змін. З пониженням працездатності до 3-5 % спостерігалось незначне збільшення показників функції дихання. Частота дихання збільшилась на 2 % порівняно з фазою підвищеної працездатності, а показники ЖЕЛ і сили дихальних м’язів залишились без змін. При подальшому виконанні вправ на гнучкість і рівновагу, координацію і точність рухів частота дихання була вищою вихідних величин на 14 %. Показники ЖЕЛ і пневмоманометрії зменшились на 13 і 14 %.

Адаптацію дорослих сліпих до м’язового динамічного навантаження визначали по інтенсивності реакції пульса і кров’яного тиску. Велику частину обстежуваних (109 осіб – 77,9 %) склали інваліди зору з аномаліями рефракції, при цьому 2/3 з них були з ускладненою міопією високого ступеня. Другу групу (16 осіб – 11,4 %) склали інваліди зору з глаукомою, ураженням рогової оболонки, мікрофтальмом. У третю групу ввійшли інваліди зору з ураженнями кришталика (7 осіб – 5,0 %). У четверту групу (8 осіб – 5,7 %) – з атрофіями зорового нерва.

Аналіз результатів показав, що у 42,9 % усіх обстежуваних переважав астенічний тип реакції. У 30,7 % дорослих сліпих спостерігався нормотонічний тип реакції. У 17,9 % обстежуваних – дистонічний, і в 8,5 % - гіпертонічний тип реакції. У групі з аномаліями рефракції спостерігались всі типи реакції, тоді як в інших групах не спостерігався гіпертонічний тип. У цій групі переважали атонічні реакції і лише у 25 осіб (17 жінок і 8 чоловіків) спостерігався нормотонічний тип реакції.

Гіпертонічна реакція була виявлена тільки у міопів з високим ступенем.

В інших трьох групах найбільшою частотою реакції була нормотонічна. Більшість інвалідів зору мали супутні захворювання: хронічний тонзиліт, риніт, ревматизм, пороки серця, сосудиста дистонія, функціональні розлади нервової системи. Відновлювальний період після навантаження перевищував 5 хв, що є негативним. Різниця в ЧСС складала від +12 до +22 ударів за хвилину від вихідної величини до величини останньої хвилини відновлювального періоду. Це вказувало на недостатню тренованість серцево-судинної системи до фізичного навантаження і на високу збудливість регуляторних механізмів ЦНС.

За допомогою таппінг-тесту вивчали моторну активність у 356 осіб з гостротою зору від 0,01 до 0,1 на оці, що краще бачить, і у 86 здорових осіб. Показником моторної активності була сума максимальної кількості натискувань на клавішу приладу за 15 сек кожною рукою. Отримані дані були співвіднесені з характером захворювання очей, гостротою зору і ступенем асиметрії, а також віком, в якому відбулось порушення зору.

Результати обстежень дозволили зробити висновки:

- моторна активність осіб з глибоким порушенням зору (М=156) нижча ніж у здорових осіб (М=163);

- висока моторна активність характеризує осіб із захворюванням рогівки і кришталика (М=164), сітківки і судинної оболонки ока (М=160). Найбільш низькі дані відмічають сліпих з високим ускладненням короткозорості і, в дещо меншій мірі, атрофією зорових нервів (М=150);

- зниження гостроти зору супроводжується зниженням моторної активності (ч = 0,31 при р = 0,999). Значне зниження її спостерігається у сліпих з гостротою зору 0,001 – 0,02;

- зворотна залежність виявлена між віком, у якому відбулось порушення зору, і моторною активністю (ч = - 0,16 при р = 0,95). При цьому зміна сумарного показника з віком відбувалась за рахунок кількості натисків правої руки (ч = - 0,26 при р = 0,99);

- статистично достовірних відмінностей за показниками моторної активності та її функціональної асиметрії (ФА) між групою сліпих, що мають рівну гостроту зору обома очима (М = 162, ФА = 10,1 %) і групою здорових осіб (ФА = 10,9 %) не виявлено;

- негативний вплив на моторну активність чинить наявність асиметрії гостроти зору (М = 142 – 149);

- в осіб з асиметрією гостроти зору чи сліпотою одного ока ФА значно збільшується (в 1,5 – 2,7 рази по відношенню до норми). Виражене виявлення функціональної асиметрії характерне при сліпоті (ФА = 18 %) або більшому зниженні гостроти зору на правому оці (ФА = 24,7 %).

Після проведення констатуючого експерименту нами була запропонована експериментальна методика занять фізичними вправами. В дану методику входили заняття плаванням, аеробікою, ритмікою. Всього було проведено 75 занять, загальний обсяг яких склав більше 170 годин.

Систематичні оздоровчі заняття фізичними вправами за запропонованою нами методикою позитивно вплинули на організацію дорослих сліпих. За експериментальний період у всіх, хто займався в експериментальній групі, відбулись більш чітко виражені, статистично достовірні зрушення з високим рівнем значимості. За період навчального експерименту під впливом занять фізична працездатність підвищилась у дорослих сліпих на 41,8 кг/хв

Висновок: Результати досліджень підтверджують доцільність і ефективність застосування плавання, аеробіки, ритміки дорослим сліпим для підвищення фізичної працездатності.

Література

1. Солнцева Л.И. Развитие зрительного восприятия с остаточным зрением на специальных занятиях в школах для слепых.- В кн.: Обучение, нравственное воспитание и физическое развитие в школах для слепых детей.- М.: ВОС, 1999.- С. 134-162.

2. Моргулис И.С. Теоретические основы коррекционно-воспитательного процесса в младших классах школы слепых. Автореф. дис. …д-ра пед.наук.- М., 1994.- 31 с.

3. Сермеев Б.В. Программы по физическому воспитанию для школ слабовидящих детей //Дефектология.- 1998.- № 3.- С. 48-52.

4. Лубовский В.И. Общие и специфические закономерности развития психики аномальных детей //Дефектология.- 2001.- № 6.- С. 15-20.

5. Григорьева Л.П. и др. Восприятия цветовых изображений у школьников с нормальным и нарушенным зрением //Дефектология.- 2004.- № 5.- С. 23-29.

ДОВІДКА ПРО АВТОРІВ

Дичек Тетяна Анатоліївна - ст. викладач

Класичний приватний університет

Кемкіна Вікторія Ігорівна – ст. викладач

Класичний приватний університет

Адреса : м. Запоріжжя 69041

вул. Кремлівська, буд. 83, кв. 8

тел. 275-35-37

Дичек Т.А.