Біологічні науки/Структурна ботаніка і фізіологія рослин

Пюрко О.Є., Пономаренко Д.О.

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

Структурно-фізіологічна характеристика органів рослини Helichrysum arenarium

Рослини є джерелом для отримання різноманітних лікарських речовин. Більше 30 % усіх лікарських препаратів отримують з рослинної сировини, оскільки життя людини залежить від знань про їстівні, отруйні, цілющі рослини [1,2]. Рослини роду Helichrysum є одними з найдавніших лікарських рослин, які представляють інтерес для практичного використання в медицині, де вони застосовується в якості жовчогінного, антибактеріального, протизапального та спазмолітичного засобу. Багаторічна дикоросла трав'яниста рослина заввишки 15-30 см. Рід нараховує близько 500 видів, зустрічається в степових районах України, сухих соснових борах і світлих хвойних лісах, на полях, переважно на південних і східних схилах. З багатьох видів, у медичній практиці, знайшли застосування тільки 2 види - безсмертник піщаний і безсмертник італійський, у культурі - близько 30 видів широко використовують в квітникарстві як для зрізання в сухих композиціях, так і в озелененні - на клумбах, рабатках, міксбордерах, альпінаріях [2,3]. Інформація про цілющі властивості рослини в літературі зустрічається, а структурної характеристики органів нами не виявлено. Тому метою було вивчити анатомічні властивості Helichrysum arenarium (рис. 1.).

Рис. 1. Зовнішній вигляд Helichrysum arenarium.

Нами показано, що рослина характеризується такими діагностичними ознаками: квітки в кулястих кошиках, зібраних у верхівкові щитковидні мітьолки, діаметром близько 7 мм. Кошикова обгортка складається з багатьох рядів лимонно-жовтих або оранжевих блискучих листочків. Жорсткі лусочки обгортки суцвіття не в'януть і не втрачають забарвлення навіть тоді, коли суцвіття зрізані. Звідси назва рослини - безсмертник. Нами встановлено, що епідерміс листочка обгортки з поверхні складається з витягнутих клітин з помітними порами в клітинних стінках. У звуженої частини листочки обгортки опушені. Волоски опушення численні,. Вони складаються з декількох клітин - однієї-двох коротких базальних клітин і однієї дуже довгою кінцевою. Тут також зустрічаються ефіроолійні залозки. Листки чергові, прикореневі і нижні стеблові - довгасто-оберненояйцеподібні, звужені в черешки; середні і верхні - сидячі, лінійно-ланцетні. Гістологічний аналіз листка показав, що покривна тканина представлена епідермою (рис.2). Зовнішні стінки епідермальних клітин покривають волоски (трихоми). Трихоми - прості, багатоклітинні. Вони зберігають внутрішні тканини листкової пластинки від перегрівання, сприяючи зменшенню транспірації. Епідерма одношарова. Продихи складають повздовжні ряди. Тип листкової пластини гіпостоматичний, бо продихи є тільки на нижній стороні листка. На щільність продихів впливають зовнішні умови середовища: температура, вологість повітря, сонячне світло, опади.

Рис. 2. Верхня та нижня епідерма Helichrysum arenarium.

Між нижнім і верхнім епідермальними шарами розташований мезофіл. Мезофіл займає 70 % від обсягу тканин листової пластинки. Він складається з більш менш однакових паренхімних клітин. Мезофіл диференційований на стовпчастий (полісадний) та губчастий. Полісаднний мезофіл має довгасту форму. За типом розташування стовпчастого мезофіла, листя біфаціальні, тобто полісадний мезофіл розташований на верхній стороні листкової пластинки. Губчастий мезофіл прилягає до нижнього епідермісу, представляє клітини округлої форми (рис.3).

Рис. 3. Структурна характеристика листка Helichrysum arenarium.

В золі досліджуваної рослини виявлені кристали наступних елементів: К, Са, Мg, Р, S, Fe. Ці елементи знаходяться в клітинах рослини у вигляді макроелементів: К – свинцево-чорні кристали, Са – кристали голкоподібної форми, Fe – кристали голкоподібної форми; і мікроелементів: S – закруглені чорні кристали, Мg – кристали округлої форми, Р – дрібні часточки округлої, ромбічної форми (рис. 4).

S Fe Мg Р К

Рис. 4. Вигляд кристалів мікроелементів в суцвіттях Helichrysum arenarium.

Аналіз гістологічних ознак дозволив більш детально розглянути анатомічні характеристики безсмертника піщаного, уточнити та проаналізувати його діагностичні особливості. Данні експериментальні дослідження мають практичне значення, бо отримані результати можуть бути використані на уроках біології (курс “Ботаніка”, 7 клас), на заняттях спеціалізованих факультативів, екскурсіях в природу.

Список використаних джерел

1. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений М.: Эдиториал УРСС, 2001.- 528 с.

2. Самылина И.А., Аносова О.Г. Фармакогнозия. Атлас: учебное пособие. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. - Том 1. - 190 с.

3. Машковский М.Д. Лекарственный средства: пособие по фармакотерапии для врачей. - Харьков: Торсинг, 1997. - 543 с.