Шкваря А. А., Гаврилюк В. Г., Вінніков А. І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

АНАЛІЗ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ БАКТЕРІОНОСІЙСТВА У ВАГІТНИХ ЖІНОК

Одним із актуальних питань сучасності є проблема невиношування вагітності у багатьох жінок репродуктивного віку. Однією з причин цього називають персистуючі бактеріальні інфекції, викликані як специфічними, так і не специфічними патогенними та умовно–патогенними мікроорганізмами. Значне поширення таких інфекцій обумовлено рядом факторів фізіологічного характеру, соціально–економічними та еколого–епідемічними умовами, особливостями психоемоційного та стресового стану вагітних жінок. Це сприяє широкому розповсюдженню збудників урогенітальних інфекцій, що може викликати загрозу передчасних пологів, самовільні аборти, антенатальну загибель плоду, передчасне відшарування плаценти, аномалії пологової діяльності та внутрішньоутробного розвитку майбутньої дитини.

Відомо, що під час вагітності змінюється стан різних систем органів, що супроводжується зниженням імунного статусу жінки, зміною складу мікрофлори різних біотопів організму. Саме тому роль нормальної мікрофлори у жінок під час вагітності, як фактора неспецифічного захисту макроорганізму, відіграє важливу роль не тільки у підтримці колонізаційної резистентності, а й у формуванні мікроекологічного здоров’я новонароджених. Тому проведення моніторингу розповсюдження мікроорганізмів - потенційних збудників інфекційних процесів в різних біотопах організму вагітних набуває особливого значення у кожному випадку невиношування вагітності. З метою корекції склад нормальної мікрофлори потребує постійної підтримки його якісних і кількісних характеристик. Будь яке порушення рівноваги в мікроекологічній системі може призвести до розвитку патологічних процесів перебігу вагітності. І у цьому зв’язку бактеріоносійство – потенційна загроза нормальному розвитку плоду.

З метою виявлення бактеріоносійства умовно–патогенних мікроорганізмів було обстежено 120 вагітних жінок, які знаходились на обліку в МСЧ № 6 м. Дніпропетровськ. В результаті проведених обстежень вагітних жінок різних вікових груп було виділено 90 штамів мікроорганізмів з різних біотопів макроорганізму пацієнток. Матеріалом для дослідження були виділення із цервікального каналу, зіву і носу, а також сеча. Встановлено, що видовий склад мікрофлори вмісту цервікального каналу у жінок під час вагітності є досить різноманітним і представлений рядом сапрофітних та умовно–патогенних мікроорганізмів. Виділені культури ідентифікували до виду за фізичними та біохімічними ознаками. Так, із репродуктивного тракту пацієнток з різною частотою були виявлені культури: E. сoli – 54,4%, S. аиreus – 18,6%, Candida albicans – 9,4%; з меншою частотою зустрічалися Proteus vulgaris – 6,1%, Streptococcus faecalis – 6,1%, Klebsiella pneumoniaе – 5,4% (рис. 1).

Рис. 1.Частота виділення умовно–патогенних мікроорганізмів у вагітних жінок

В ході досліджень було доцільним проаналізувати фактори патогенності кожної виділеної культури. Отримані дані при вивчені біологічних властивостей клінічних ізолятів показали поєднання ряду ознак, які дозволяють здійснювати їх первину ідентифікацію. Так, представники родини Enterobacteriacеаe (Eschrichia сoli, Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniaе) добре ферментували цукри (глюкозу, сахарозу, лактозу), бактерії виду E. сoli розрізняли за здатністю ферментувати лактозу, тобто виділяли лактозопозитивні та лактознегативні варіанти, для Proteus vulgaris ставили тест на уреазну активність, для Klebsiella pneumoniaе – ферментацію глюкози. Диференціація золотистого стафілококу від інших коагулазонегативних видів проводилась по наявності плазмокоагулазної, ДНК-азної активностей та здатності окислювати маніт в анаеробних умовах. Для ідентифікації бактерій виду Streptococcus faecalis виявляли гемолітичну активність та специфічний ріст на вуглеводних середовищах. Первина ідентифікація клінічних ізолятів Candida albicans проводилась по ферментації різних цукрів.

Формування тісних взаємовідносин між макроорганізмом людини і певними групами мікроорганізмів, що заселили в процесі еволюції різні біотопи, призводить до появи єдиної мікроекологічної системи обох учасників цього симбіозу. Проте під час вагітності дуже часто відбувається утворення асоціацій мікроорганізмів, контамінація яких призводить до зміни як кількісного так і якісного складу мікрофлори. Виділені вище перелічені культури умовно–патогенних мікроорганізмів виявлялися у вагітних жінок з різних екологічних ніш. Так, з дихальних шляхів пацієнток частіше були виявлені клінічні ізоляти, Candida albicans – 42,3%, Streptococcus faecalis – 33,3%; S. аureus – 22,2%, E. сoli – 6,5%; із репродуктивного тракту в значній кількості зустрічалися Proteus vulgaris – 60%; E. сoli – 31,4%, Candida albicans – 14,2%, а найбільшу кількість клінічних штамів було виділено із сечі: E. сoli – 45,2%, S. аureus – 14,4%, Candida albicans – 3,3%, Proteus vulgaris – 2,2%, Streptococcus faecalis – 4,2%, Klebsiella pneumoniae – 4,2%.

Таким чином, із виявлених мікробних асоціацій найчастіше виділялися ізоляти умовно-патогенних мікроорганізмів трьох видів: E. сoli, S. аureus, Candida albicans, які зустрічались в біотопах обстежених пацієнток, що свідчить про потенційну можливість розвитку інфекційного процесу у вагітних жінок. Відомо, що із зростанням терміну вагітності, як у пацієнток з невиношуванням вагітності, так і у жінок з нормальним перебігом вагітності кількість факультативно-анаеробних мікроорганізмів зменшувалася. В результаті чого, вивчення мікробіоценозу піхви вагітних із звичним невиношуванням дозволило встановити, що у більшості з них спостерігається розвиток дисбіозу із переважанням факультативно–анаеробних грам-позитивних і грам–негативних умовно–патогенних мікроорганізмів, а також досить велика кількість грибів роду Candida albicans, що може призвести до тяжких захворювань плоду або навіть до невиношування вагітності.

На наступному етапі дослідження було доцільним провести аналіз частоти виявлення умовно-патогенних бактерій різних таксономічних груп від вагітних жінок за віковими категоріями. Обстежених пацієнток умовно було розділено на три вікові групи - I група 14 – 20 років, II група 20 – 30 років, III група 30 – 50 років. Це було зроблено з метою більш детального вивчення складу біоценозу характерного для певного віку (рис. 2).

Рис. 2. Частота виділення мікроорганізмів від вагітних жінок у різних вікових групах.

Отримані результати показали, що від пацієнток першої групи (14 - 20 років) були виділені грамнегативні бактерії (3,5%) та грампозитивні коки (3,5%). Даний стан можна віднести до проміжного стану біоценозу, оскільки відбулися незначні відхилення від норми, присутні мікроорганізми не становлять загрози до нормального розвитку плоду.

У осіб другої групи, вік яких становить 20 - 30 років серед виявлених культур переважали грамнегативні бактерії (73,9%), з меншою частотою зустрічалися грампозитивні коки (20,6%) та дріжджеподібні гриби (4,5%). Основними факторами, які сприяють розвиткові такого стану є інвазивні внутрішньоматкові втручання; діагностичні процедури; активне статеве життя, особливо без використання бар’єрних засобів захисту та ін. Зазвичай доволі високий відсоток складають молоді вагітні та породіллі до 30 років, а після пологів інфекційні ускладнення можуть бути пов’язані зі значним зниженням рівня естрогенів, можливо травматизацією піхви і її контамінацією кишковою мікрофлорою під час пологів, тому можливо ентеробактерії виявлялися найбільш часто у групі вагітних жінок віком 20-30 років.

Від пацієнток третьої групи, вік яких становить 30 - 50 років, умовно дану групу назвали «категорія високого ризику розвитку ускладнень», оскільки починаючи з 35 років шанс на народження здорової дитини знижуються на 25%, а ризик невиношування сягає майже 30%. Так, від вагітних жінок з різною частотою виділяли грамнегативні бактерії (57,1%), грампозитивні коки (29,9%) та дріжджеподібні гриби (13%). Відмітимо, що з віком шанси завагітніти та народити здорову дитину зменшуються, в першу чергу це пов’язано зі змінами видового складу мікрофлори репродуктивного тракту, що може призвести до ризику викидня. По друге – залежить від дії факторів ендогенного та екзогенного характеру (при стресових чинниках, при лікуванні антибіотиками, гормонами, при використанні контрацептивів), а також при інших станах, які призводять до порушення імунного статусу.

Аналіз результатів численних бактеріологічних досліджень у сфері гінекології, проведених за останні 50 років виявив тенденцію до зміни збудників запальних захворювань. Так, за даними світової статистики у 40-60-ті роки провідне місце займали стрептококи (31,4%), у 60-70-ті роки – стафілококи (54,4%). З 80-х років 20 століття більшість випадків ураження урогенітальної системи була опосередкована збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом, у 90-ті роки з’явилось повідомлення про переважну роль асоціацій неспороутворюючих грамнегативних (бактероїди, превотела, фузобактерії) і грампозитивних (пептострептококи і клостридії) облігатно-анаеробних мікроорганізмів. Сучасні дослідження свідчать про те, що ураження урогенітального тракту, визначувані як бактеріальний вагіноз або дисбіоз обумовлені здебільшого грамнегативною флорою (кишкова паличка, клебсієла, протей, ентеробактер) і рідше грампозитивною (стрептокок, стафілокок, ентерокок) мікробною флорою.

Можна зробити висновок, що видовий склад мікрофлори урогенітального тракту вагітних жінок є досить різноманітним і представлений умовно–патогенними мікроорганізмами таких родів: Escherichia, Klebsiella, Proteus, Staphylococcus, Streptococcus, дріжджеподібні гриби роду Candida.

Показано частоту виявлення умовно–патогенних мікроорганізмів, які були виділені з різних біотопів макроорганізму вагітних жінок: з дихальних шляхів: E. сoli – 6,5%, S. аureus – 22,2%, Candida albicans – 42,3%, Streptococcus faecalis – 33,3%; із репродуктивного тракту: E. сoli – 31,4%, Candida albicans – 14,2%, Proteus vulgaris – 60%; із сечі: E. сoli – 45,2%, S. аureus – 14,4%, Candida albicans – 3,3%, Proteus vulgaris – 2,2%, Streptococcus faecalis – 4,2%, Klebsiella pneumoniae – 4,2%.

Проведений порівняльний аналіз частоти виділення умовно-патогенних мікроорганізмів у вагітних жінок різних вікових груп показав, що від осіб другої та третьої груп переважали грамнегативні бактерії (73,9% та 57,1%), грампозитивні коки (20,6% та 29,9%). З меншою частотою зустрічалися дріжжеподібні гриби (4,5% та 13%). Пацієнтки першої групи мали незначні відхилення від норми, оскільки в них були виділені низькі показники грамнегативних бактерій (3,5%) та грампозитивних коків (3,5%).

Вивчення мікробного пейзажу різних біотопів організму вагітної жінки слід розглядати як один із важливих і невід’ємних компонентів підтримання сталості внутрішнього середовища макроорганізму, що функціонально пов'язаний із перебігом нормального розвитку плоду.