Экономические
науки/10. Экономика предприятия
Аспірант
кафедри "Обліку, аналізу і аудиту" Гутарева Ю.В.
Одеський
національний політехнічний університету, Україна
Особливості
функціонування Центрів трансферу технологій вузів
Взаємодія
університетів та бізнесу стає у сучасному світі все більш актуальною і
взаємовигідною. Це обумовлено активним обміном знаннями, навичками, актуальною
інформацією та кадрами. Основною ланкою такої взаємодії є Центри трансферу
технологій [1].
Центр трансферу
технологій – це структурний підрозділ наукового обслуговування для здійснення
управління інтелектуальною власністю і забезпечення процесу трансферу
(комерціалізації) технологій в інтересах науково-дослідних інститутів НАН
України, їхніх учасників, співробітників, студентів, магістрантів, аспірантів і
докторантів, а також надання консалтингового, науково-технічного і освітнього
сервісу в інноваційній сфері [2].
Основна мета Центрів
трансферу технологій (ЦТТ) полягає в сприянні розвитку інноваційної діяльності
в, створенні умов ефективної взаємодії університету з промисловістю,
забезпеченню трансферу результатів науково-дослідної діяльності співробітників
інститутів НАН України за допомогою ліцензування технологій, створення
високотехнологічних компаній на базі університетських технологій, а також
залучення в інститутів НАН України у отриманні дослідницьких грантів [3].
Основні завдання ЦТТ
є найбільш повне використання науково-технічного потенціалу університету
для потреб народного господарства регіону, а також створення необхідних умов
для стимулювання реалізації та розвитку творчих можливостей наукових
співробітників, викладачів та студентів університету; маркетинг і
комерціалізація інноваційної науково-технічної продукції, створеної в університеті;
розвиток і зміцнення зв'язку науки і виробництва, організація впровадження
результатів наукових досліджень, інноваційних дослідно-конструкторських і
дослідно-технологічних розробок у виробництво, трансфер прогресивних технологій
з кваліфікованим технічним супроводом.
Функції ЦТТ, які
пов'язані з науково-дослідницькою діяльністю та впровадженням результатів
НДР:
-
збір, аналіз, створення банку даних, підготовка та
розповсюдження інформації про результати науково-дослідної діяльності
університету, пропаганда передових досягнень університету в галузі науки та
освіти;
-
збір інформації за потребами підприємств в залученні
наукового потенціалу для вирішення виробничих завдань;
-
участь в організації та проведенні наукових і
науково-практичних, в тому числі міжнародних, заходів (конференцій, семінарів,
симпозіумів, виставок);
-
встановлення взаємовигідних контактів між науковими
співробітниками університету та представниками виробництва і участь в укладанні
та реалізації договорів (контрактів) на впровадження завершених наукових
досліджень та інноваційних технологій вчених вузу на вітчизняних та зарубіжних
підприємствах;
-
здійснення взаємного обміну науково-технічною
інформацією з вітчизняними і зарубіжними установами та організаціями, центрами
науково-дослідної інформації та центрами трансферу технологій;
-
участь у розробці проектів планів впровадження
науково-дослідних робіт і визначенні пріоритетних напрямів науково-технічної
політики університету на підставі аналізу попиту на розробки та наукові
послуги;
-
сприяння виконанню наукових досліджень і розробок на
сучасному науково-технічному рівні;
-
здійснення державної реєстрації та подання звітності з
науково-дослідними роботами і результатами їх впровадження у виробництво та
навчальний процес, обліку та звітності по виставках, конкурсам, конференціям і
участі в них викладачів і співробітників вузу [4].
Однак, поряд з
певними перевагами, які покладені в основу представлених функцій, які повинні
забезпечити інноваційний розвиток вузів, партнерів вузів (які купують їх інновації)
та держави в цілому, існують певні проблеми, які гальмують розвиток діяльності
Центрів трансферу технологій, а саме: несвоєчасність появи інноваційного продукту; інноваційний продукт
має напрямок суто державного використання; швидке моральне старіння наукових
розробок вузів; відсутність можливості оцінки інноваційної продукції, у зв'язку
з відсутністю аналогів; відсутність фахівців, які зможуть описати даний
інноваційний продукт, підготувати відповідну документацію, тим самим
забезпечити її комерційну привабливість.
Шляхи вирішення
проблем ЦТТ: необхідно забезпечити супровід моніторингу наукової діяльності
підрозділів вузів на початковій стадії отримання наукових тем; розробити
порівняльну характеристику з вже існуючими інноваційними розробками (провести
оцінку ринків); зробити аналіз техніко-економічного обґрунтування, в розробці
методичної документації інноваційних проектів.
Для того щоб
передати трансфер повинні бути авторські права, які реєструють інноваційну
розробку, але перед реєстрацією потрібно представити цю розробку, як кінцевий
готовий продукт. Тобто існує документація, яка дає змогу виступати інноваційній
розробці в якості товару.
У зв’язку з
дослідженням були виявлені внутрішні проблеми, стосовно ведення спеціальної
документації, які можна вирішити шляхом задіяння інших структурних підрозділів
вузу, які здатні забезпечити оформлення цих документів для даного інноваційного
продукту. В цілому така можливість притаманна політехнічному вузу, який поєднує
в собі безліч спеціалістів в галузі економічних спеціальностей, технічних,
гуманітарних, комп’ютерних та ін. Однак політехнічний вуз не забезпечую роботу
юридичної спеціальності, тому вкрай необхідно залучати консультантів з
зовнішнього середовища, які забезпечать необхідну юридичну допомогу. Отже,
важливо організувати супровід інноваційної розробки при формуванні спеціальної
документації силами структурних підрозділів вузу.
Також для поліпшення
зворотного зв'язку вузів з потенційними партнерами необхідно створити
додатковий банк даних з представниками бізнесу, які зацікавлені в одержані
інноваційного продукту від вузу з розстановкою конкретних завдань (вимог), для
отримання замовлень.
ЦТТ як структурна
одиниця поєднує декілька напрямків: бізнес, економіка та менеджмент, енергетика
та енергоменеджмент, машинобудівництво, металургія та матеріалознавство,
інформаційні та комп’ютерні технології. Загальна спрямованість цих напрямів –
розвиток інновації. Поступово підприємства все більше доходять висновку про
цінність інтелектуальних активів. Практика доводить, що бізнес без постійного
активного використання знань є можливим, але не довготривалим.
Отже, кожне
підприємство має власний погляд і власні пріоритети розвитку. Тому Центри
трансферу технологій повинні бути водночас універсальні, та у разі
необхідності, спроможними швидко концентруватися, спеціалізуватися у
відповідності зі запитами клієнтів [1].
1.
Створення центрів прикладних знань: переваги та
перспективи U2B взаємодії / В. Я. Воропаєва, Д. С. Зухба // Проблеми розвитку
інформаційного суспільства: матеріали міжнар. форуму, 7 - 9 жовт. 2009 р.,
Львів. – К., 2009. – С. 94–99. – http://www.elibukr.org/uk/component/docman/doc_download/15-voropaevalviv
2.
Інноваційна діяльність Донецького національного
університету. http://www.osvita.donetsk.ua/?lang=ua&sec=04.02&iface=Public&cmd=main&args=comments:short;s:46
3.
Донецкий национальный университет. http://research.donnu.edu.ua/index.
php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=15&Itemid=113&lang=en
4.
Гомельский государственный технический университет имени
Павла Осиповича Сухого. http://www.gstu.by/sciencetechnology-transfer-center