Економіка підприємства

Студентка групи ЗМЄ-81М Чорнобай Алла Володимирівна.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту

Фактории впливу на підприємницький потенціал підприємства

Сучасні умови господарювання мають ряд характерних особливостей, які необхідно враховувати в управлінні підприємством. Вони викликані, передусім, самою логікою розвитку економіки країни: швидкі зміни зовнішнього середовища; посилення впливу інституціональних чинників; несформованість ринкової інфраструктури.

Визначення збалансованого профілю потенціалу неможливо без охоплення навколишнього підприємницького середовища, численних факторів і особливостей конкурентного ринку. Конкурентний ринок і підприємницьке середовище виступають детермінантами можливостей підприємства, визначають здатність кожного елемента потенціалу для досягнення цілей діяльності. На різних конкурентних ринках підприємство визначає різну пріоритетність цілей діяльності. Крім того, для досягнення поставлених цілей підприємство повинно мобілізувати різні комбінації ресурсів і потенційних можливостей. Відповідно до цього, значення елементів, що забезпечують потенціал для досягнення цілей діяльності буде змінюватися від одного типу конкурентного ринку до іншого.

В умовах швидких змін в конкурентному середовищі потенціал як цілісна система потребує постійного аналізу його складових, їх взаємозв’язку та динаміки з метою забезпечення цільового вектору розвитку підприємства.

На сучасному етапі реформування економіки України істотно змінилися умови функціонування підприємств, збільшилась кількість проблем, які необхідно вирішувати самостійно, поширилися сфери діяльності, в яких потрібно самостійно приймати рішення. Зазнали змін філософія підприємства, його організаційна структура, відповідні трансформації торкнулися функціонального призначення структурних підрозділів. Зовнішні зміни обумовлюють відповідні перетворення внутрішнього середовища. Прискорення процесів, які відбуваються у зовнішньому оточенні, ускладнюють вирішення проблеми адаптації до зовнішніх змін, що обумовлює необхідність стратегічного управління розвитком підприємства.

Для стабілізації економіки України і створення передумов її подальшого розвитку потрібне формування надійного економічного механізму, використання накопиченого потенціалу необхідного для ефективного функціонування народного господарства, зокрема, його основної ланки - підприємства. Передусім, в основу цього механізму повинні бути покладені інтереси суспільства, колективів і кожного робітника.

Під потенціалом підприємства розуміються всі джерела, можливості, запаси, які можуть бути використані для вирішення будь-якого завдання, досягнення визначеної мети, в тому числі й ті, що вже використовуються. Резервом потенціалу є ті запаси, які на даний проміжок часу не використовуються на підприємстві.

Поняття потенціалу підприємства має важливе значення для практики господарювання, оскільки уявлення про його зміст визначає адекватний підхід до його оцінки, вимірювання рівня конкурентоспроможності, та управління потенціалом. Одним із основних завдань менеджменту є визначення потенціалу діючого підприємства, тобто комплексної оцінки його складових. Згідно з проведеними попередніми дослідженнями вважаються доцільним виділити такі види функціональних потенціалів, які формують загальний потенціал підприємства: виробничо-технологічний, трудовий, ресурсний та економічний.

Стан підприємницького потенціалу підприємства є передумовою для досягнення високого рівня конкурентоздатності. Аналіз потенціалу підприємства має випереджувати аналіз ринку, оскільки без знання потенціалу неможливо визначити, яка саме частина ринку повинна найбільш детально вивчатися.

Здатність будь-якого підприємства пристосуватися до зміни як зовнішніх, так і внутрішніх факторів – гарантія не тільки його виживання, але і процвітання. Проте, для підприємств базових галузей промисловості в даний час характерне те, що ринок виявив повну нездатність забезпечити необхідний рівень фінансових показників. По-перше, такі підприємства виявилися нездатними до припинення неефективних форм діяльності. По-друге, нездатність забезпечувати відповідний розвиток підприємства, коли та сама група вищого керівництва відповідальна за рішення й оперативних, і адміністративних, і стратегічних задач.

Дослідження з проблем формування і використання підприємницького потенціалу підприємств вельми обмежені. На сучасному етапі підприємства України, маючи загальний виробничо-економічний потенціал, його використовують неефективно. Тому проблема стратегічного розвитку підприємств є важливою як у теоретичному, так і практичному плані.

Існуючий стан економіки приховує в собі безліч факторів, визначальних для функціонування підприємства.

Підприємницький потенціал підприємства в умовах ринку - це значно ширше поняття, ніж розуміється багатьма вітчизняними фахівцями. Він являє собою систему виробничих і управлінських ресурсів підприємства, яка визначає матеріально-технічну можливість створення кінцевого продукту. Виробничі ресурси включають основні фонди, трудові, матеріальні, фінансові ресурси, для аграрних підприємств – земля.

Важко погодитись з тим, що підприємницький потенціал включає в себе виробничий і невиробничий потенціали, які визначають спроможності сфер виробничої і невиробничої діяльності. Скоріше, він визначає можливості, що забезпечують виробництво, або, іншими словами, умови, обставини, необхідні для ефективної діяльності виробничої системи (наприклад, економічні важелі, фінасово-кредитну систему, матеріально-технічне забезпечення і т.ін.). Останні можуть бути віднесені і до складових категорії "господарський механізм", що у загальному розумінні визначається як керуюча підсистема економіки, що являє собою сукупність організованих впливів на господарське життя суспільства, або з нею тотожних (економічний механізм, механізм господарювання, економічний механізм управління або підвищення ефективності виробництва і т.п.). Тобто можна провести паралелі між господарським механізмом і підприємницьким потенціалом.

Узагальнюючи праці науковців та фахівців-практиків визначимо фактори, що істотно впливають на розвиток підприємницького потенціалу підприємства:

- економічні (тенденції виробництва, фаза економічного циклу розвитку економіки, валютно-грошова політика, рівень зайнятості, фіскальна політика, напрямок ринково-економічних реформ);

- політичні (політичний стан влади, соціальні відносини, налагодженість зв’язків між регіональними і національними органами влади, розвиток підприємництва і бізнесу, прозорість економічних відносин в країні);

- соціально-культурні (соціальні установки і ставлення до культурних цінностей, ставлення соціальних груп до бізнесу і підприємництва, соціальні устої);

- технологічні фактори (інвестиційний клімат, увага до запровадження інновацій, контроль над якістю та безпекою товару, заохочувальні заходи щодо винахідництва і раціоналізаторства);

- міжнародні (валютні курси, митні тарифи і податкові ставки, економічна політика, економічні зв’язки на політичному підґрунті, явища в країні-партнері, законодавче поле, культурно-релігійні традиції країни-партнера);

- екологічні та географічні (екологічна ситуація в країні, наявність нормативів щодо безпечності викидів у навколишнє середовище, доступ до сировинних ресурсів, ціни на сировину, транспортні умови, забезпеченість трудовими ресурсами та їх якість);

- законодавство (однозначність законодавства, ефективність законодавчих рішень, узгодженість окремих законів та підзаконних актів тощо);

- постачальники (бажання до співробітництва, якість сировини і послуг, стабільність і ефективність цінової політики, ритмічність у постачанні та наданні послуг, умови кредитування, тенденції банкрутства-партнерів);

- конкуренти (поведінка конкурентів, бар’єри входу на ринок, якість конкуренції тощо);

- споживачі (налагодження відносин, бажання співпрацювати, фінансовий стан споживача тощо);

- персонал (захист комерційної інформації, рівень кваліфікації і освіти, рівень культурних, морально-етичних якостей працівників, рівень прийняття ефективних управлінських рішень тощо).

Необхідно також відзначити, що протягом реалізації підприємницького потенціалу для всих галузей промисловості впливають такі фактори, як час, ризик, інфляція і невизначеність.

Фактор часу представлений концепцією вартості грошей у часі, припускає облік тимчасових змін у процесі здійснення інвестиційних операцій шляхом оцінки і порівняння вартості грошей на початку фінансування з вартістю грошей при їхньому поверненні у вигляді майбутнього прибутку.

Вплив інфляції відбувається на всіх етапах розвитку підприємницького потенціалу. У процесі інфляції відбувається відносне зниження вартості окремих матеріальних активів, використовуваних підприємством (основних засобі, товарно-матеріальних запасів і т.п.); зниження реальної вартості грошових та інших фінансових активів (нерозподілені прибутки, кредиторська заборгованість та ін.); зниження собівартості продукції, що викликає штучне збільшення суми прибутку і що приводить до збільшення

податкових відрахувань з неї. Врахування впливу фактора інфляції у процесі формування та ефективного використання підприємницького потенціалу організації полягає в необхідності реального відображення вартості активів та грошових потоків, у забезпеченні відшкодування втрат доходів, що були викликаниі інфляційними процесами, при здійсненні різних управлінських дій.

Ризики супроводжують процес раціонального використання підприємницького потенціалу і тому вимагають уваги з боку управління даним потенціалом. Система урахування факторів ризику складається в об’єктивне оцінювання його рівня з метою забезпечення формування необхідного мінімуму прибутковості підприємницького потенціалу й розробки заходів, що зменшують його негативні фінансові й інвестиційні наслідки для господарської діяльності підприємства.

Усі наявні ресурси підприємства, а також потенційні можливості можна поєднати як в функціональні елементи потенціалу, з одного боку, так і в цільові можливості з іншого.

В функціональному аспекті підприємницький потенціал являє собою сукупність виробничих, фінансових, маркетингових,інформаційних та інших потенційних можливостей підприємства.

В цільовому аспекті підприємницький потенціал виражається через сукупність можливостей досягнення підприємницьких системи цілей

для окремого суб’єкта господарювання. в такому випадку оцінці підлягають не тільки окремі функціональні можливості, а сукупність можливостей досягнення ефективного використання та функціонування підприємницького потенціалу підприємств.

Визначальну роль в формуванні підприємницького потенціалу відіграє фактор часу, надаючи цьому процесу динамічного характеру.

В даному контексті, сутність категорії підприємницький потенціал розкривається в тісній взаємодії елементів, що забезпечують інтегральні можливості. Треба зазначити, що процес формування, використання, реалізації підприємницького потенціалу може змінюватися в залежності від характеру конкурентного ринку. Зміни стану конкурентного ринку можуть призвести до різних наслідків використання підприємницького потенціалу підприємств. Управління підприємницьким потенціалом повинно орієнтуватися на розвиток не максимальних можливостей, а лише тих можливостей, що забезпечать конкурентну перевагу та результативність роботи підприємства, відповідаючи вимогам та умовам функціону-

вання зовнішнього конкурентного середовища.

Відповідно до проведеного дослідження можна зробити висновок, що зовнішнє середовище має визначальний вплив на формування та розвиток сучасного підприємства. При цьому особливого значення набуває внутрішня збалансованість функціональних складових підприємства, здатна забезпечити стійкий та динамічний розвиток відповідно до різних економічних умов.

Список літератури:

1. Микитенко В.В. Діагностика стратегічного потенціалу підприємства / В.В. Микитенко, І.А. Ігнатієва // Вісник економічної науки України. – 2005. - № 2. – С. 77-80.

2. Островська А. О., Захарова О. В., Оленцевич Н. В. Сутність, визначення та структура потенціалу підприємства // Вісник ХНУ № 5. Ч. 2, Т. 2. – 2009. – С. 153-156.

3. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навчальний посібник / [Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В. та ін.]. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

4. Рєпіна І. М. Концептуальні засади формування потенціалу підприємства // Теорія і практика перебудови економіки. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Черкаси: ЧДТУ, 2008. – 302 с. - С. 18-20.

5. Сутиріна С. Визначення місця стратегічного потенціалу в управлінні підприємством // Економіст № 2. – 2007. – С. 45-47.

6. Швиданенко Г. О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: [моногр.] / Г. О. Швиданенко, О. І. Олексюк. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.

7. Онишко С.В. Фінансовий потенціал інноваційного розвитку економіки / С.В. Онишко // Фінанси України. – 2002. - № 10. – С. 67-65.