Экономические науки/ 10. Экономика предприятия.
Буряк К.М.
Східноукраїнський національний університет імені
Володимира Даля
Взаємодія вищого навчального закладу і
промислового підприємства
У теперішній
час існує достатньо великий дефіцит висококваліфікованих фахівців в різних
областях економіки. Однією з причин такого дефіциту є погано орієнтована
система підготовки фахівця з урахуванням вимоги працедавців до рівня освіти
випускників і якості їх підготовки у вищій освітній установі на ринок праці.
Іншими словами, промисловим підприємствам життєво необхідно здійснювати
інвестиції для формування і вдосконалення людського капіталу.
Частка
підприємств, що мають в своєму складі які-небудь структури професійної освіти,
постійно знижується. Все більш рідкісним явищем стає наявність на балансі
підприємств власних освітніх установ або навчальних закладів. Очевидно, це
закономірний процес розділення видів діяльності, звільнення від непрофільних
активів, наявність яких (разом з іншими невиробничими структурами типу житлового
фонду, медичних установ тощо) була характерною особливістю радянської
організації життя. Зараз найбільш часта форма освітніх структур, які є у
підприємств, – це учбові центри.
Сьогодні практично
неможливо зустріти випадки співпраці підприємства з декількома вузами різних
галузей. Це в першу чергу пов'язано з відсутністю мотивованої зацікавленості
підприємства у взаємодії з різними освітніми установами, зокрема великими
матеріальними і технічними витратами. Тому необхідно створити таку структуру, яка
б консолідувала зв'язки між підприємствами і вищими навчальними закладами. Крім
того, необхідно розробити механізм взаємодії вищих навчальних закладів і
промислових підприємств, за допомогою якого можна було задовольнити потреби
всіх учасників ринку праці, включаючи випускників вищих навчальних закладів.
Одним з
найвдаліших механізмів взаємодії є інтегрована система навчання, більш відома
як система "завод-вищий технічний навчальний заклад (втнз)", яка була
широко поширеною раніше, але наприкінці 90-рр. практично припинила своє
існування з політичних, соціальних, економічних та інших причин. Відбувся
розрив між вищими навчальними закладами і промисловими підприємствами. Сьогодні
у зв'язку з переходом України на шлях до інноваційного розвитку очевидна необхідність
кардинальної зміни підходів до підготовки фахівців, що вимагає відродження
системи підготовки "завод-втнз". Оскільки останнім часом в Україні також
почали широко застосовуватися дистанційні освітні технології, впровадження їх
до системи "завод-втнз" отримає широку перспективу підготовки нових
молодих фахівців, які володіють знаннями у різних галузях знань. Сама система "завод-втнз",
якнайкраще підходить до дистанційного навчання. При класичному навчанні за даною
системою студенти поєднують різні форми навчання (очну і очно-заочну форми) при
постійній наявності виробничої практики на підприємстві. Одним з інноваційних
методів навчання, який пропонується, є перехід на дистанційне навчання, де весь
теоретичний курс навчання здійснюватиметься опосередковано від освітньої
установи (тобто за допомогою дистанційних освітніх технологій), а всі види
передбачених учбовим планом практик проходитимуть безпосередньо на
підприємстві.
При
реалізації дистанційних освітніх технологій вищим навчальним закладом, можливе
створення різних моделей взаємодії з промисловими підприємствами. Використання
дистанційних освітніх технологій в системі підготовки фахівця між вищим навчальним
закладом і промисловими підприємствами є найбільш раціональною і продуктивною
складовою для багатьох підприємств, особливо для тих, які розташовані на значних
відстанях від місцезнаходження навчального закладу. Це надасть можливість
промисловим підприємствам: заповнити свій кадровий потенціал; мінімізувати
терміни і витрати в підготовці своїх співробітників; реалізовувати
багаторівневий характер підготовки; стати більш конкурентоспроможними на ринку;
мати доступ до банку інноваційних розробок педагогічних кадрів для використання
і активізації інвестиційної діяльності підприємства; значно укріпити власний
інтелектуальний капітал; підвищити свій імідж – як підприємство, що
використовують в своїй діяльності інновації; ефективно використовувати
капіталовкладення в навчання співробітників.
Таким чином,
розвиток взаємодії між вищими навчальними закладами і промисловими
підприємствами є доцільним у сучасному стані розвитку економіки країни. При
такій взаємодії з боку вищого навчального закладу здійснюватиметься теоретичне
навчання із застосуванням дистанційних освітніх технологій, а з боку промислового
підприємства – проходження всіх видів практик, передбачених учбовим планом, та стажування.
Така взаємодія сприятиме підготовці необхідних висококваліфікованих фахівців і
забезпечуватиме ринок праці відповідними спеціалістами.
Література:
1. Гладких В.
Г. К вопросу о взаимодействии университета и предприятия по формированию
профессиональной компетенции будущего інженера / В. Г. Гладких, А. В. Попов //
Вестник ОГУ. – 2006. – №1. Т.1. – С. 89-94.
2. Рохлов М. Н.
Особенности развития инновационных форм в системе "вуз-предприятие"
при использовании дистанционных образовательных техно-логий / М. Н. Рохлов //
Креативная экономика. – 2009. – №4. – С. 46-51.