Экономические науки / 10.Экономика предприятия.

Ставицький О.В., Грицишена Т.П., Гурин Я.А., Зварич О.О.

Університет сучасних знань, Україна

Виробнича структура підприємства і чинники, що її визначають

Найважливіша умова успішної роботи підприємства - забезпечення виробництва замовленнями споживачів, на основі яких формуються поточні та оперативно-календарні плани підприємства.

Поєднання частин виробничого процесу в просторі забезпечується виробничою структурою підприємства. Виробничою структурою е сукупність виробничих одиниць підприємства, що належать до його складу, а також форми взаємозв'язків між ними. При цьому виробничий процес у сучасних умовах може розглядатися в двох його різновидах: як процес матеріального виробництва з кінцевим результатом — товарною продукцією; як процес проектного виробництва з кінцевим результатом — науково-технічним продуктом.

Характер виробничої структури підприємства залежить від видів його діяльності, основними з яких є: науково-дослідна; виробнича; науково-виробнича; виробничо-технічна та управлінсько-господарська діяльність [2].

Пріоритет відповідних видів діяльності визначає структуру підприємства, частку наукових, технічних і виробничих підрозділів, співвідношення чисельності робітників і службовців.

Склад підрозділів підприємства, що спеціалізується на виробничій діяльності, визначається особливостями конструкції продукції, що виробляється, і технологією її виготовлення, масштабами виробництва, спеціалізацією підприємства і сформованих кооперованих зв'язків.

Виробнича структура підприємства формується під час його створення, а також у результаті безупинно здійснюваного на ньому процесу організації. Вона визначається значною сукупністю чинників, основними з яких, як уже було зазначено, є конструктивні і технологічні особливості виробленої продукції; обсяги випуску за кожним видом продукції; форми спеціалізації підрозділів підприємства; форми кооперування з іншими підприємствами з випуску конкретних видів продукції; нормативи чисельності і керованості виробничих підрозділів та ін.

Конструктивні особливості виробленої продукції та технологічні методи її виготовлення багато в чому визначають склад і характер виробничих процесів, видовий склад технологічного устаткування, професійний склад робітників, що, у свою чергу, зумовлює склад цехів та інших виробничих підрозділів, а отже, і виробничу структуру підприємства. Обсяг випуску продукції впливає на диференціацію виробничої структури і складність внутрішньовиробничих зв'язків між цехами. Чим значніший обсяг випуску продукції, тим, як правило, більші цехи підприємства і тим вужчою стає їх спеціалізація. Так, на великих підприємствах у межах кожної стадії виробництва можуть бути створені декілька цехів.

Поряд з обсягом вирішальний вплив на виробничу структуру чинить номенклатура продукції. Саме від неї залежить, чи пристосовані цехи і ділянки для виробництва строго визначеної або більш різноманітної номенклатури продукції. Чим вужча номенклатура продукції, тим відносно простіша структура підприємства.

Форми спеціалізації виробничих підрозділів визначають конкретний склад технологічного і предметного спеціалізованих цехів, ділянок підприємства, їх розміщення і виробничі зв'язки між ними, що є найважливішим чинником формування виробничої структури.

Економічно доцільні форми кооперування підприємства з іншими підприємствами з випуску різних видів продукції дають змогу реалізовувати частину виробничих процесів поза певним підприємством і не створювати на підприємстві частину тих чи інших цехів і ділянок або обслуговувальних господарств [1].

Виробнича структура підприємства не може не змінюватися протягом тривалого часу, вона динамічна, тому що на підприємствах завжди відбуваються поглиблення суспільного поділу праці, розвиток техніки і технології, підвищення рівня організації виробництва, розвиток спеціалізації та кооперування, поєднання науки і виробництва, поліпшення обслуговування виробничого колективу. Усе це викликає необхідність її вдосконалювання.

Характер побудови підрозділів промислового підприємства, їх кількість зумовлюється такими формами організації виробництва, як концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування.

Нині поширені організаційні форми малих, середніх і великих підприємств, виробнича структура кожного з яких має відповідні особливості.

На основі виробничої структури розробляється генеральний план підприємства — просторове розташування всіх цехів і служб, а також транспортних шляхів і комунікацій на території підприємства [3].

Підготовка підприємства до роботи в умовах ринкової економіки обов'язково включає вдосконалення виробничої структури, яка повинна: по-перше, бути гнучкою, динамічною і постійно вдосконалювати мінливим приватним цілям підприємства, наприклад забезпечувати можливість розширення підприємства без істотних порушень поточного ходу виробництва, по-друге, швидко пристосовуватися при несподіваних змінах зовнішніх умов, наприклад при зміні кон'юнктури ринку, по-третє, мати здатність до ефективної самоорганізації виробничих підрозділів у міру зміни завдань, що стоять перед підприємством.

Литература:

1. Економіка підприємства (фірми): Підручник / За ред. О.І. Волкова і О.В. Дев'яткіна. - М.: ИНФРА-М, 2003.

2. Ільїн А.І. Управління підприємством. - Мн.: Виш.шк., 1995.
3. Управління організацією: Підручник. Під ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевої, І.А. Соломатіна. - М.: ИНФРА - М., 1998