Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Когут Ю.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНЕУ, Україна

Загальна характеристика методичного забезпечення системи моніторингу кризового стану підприємства

Теперішня ситуація в економіці потребує значної уваги до економічної стійкості суб’єктів господарювання, забезпечення конкурентоспроможності результатів господарської діяльності. Відсутність ефективної системи моніторингу розвитку кризових явищ на рівні окремого підприємства досить часто призводить до їх виникнення і посилення на підприємствах. Розвиток ринкових відносин, з одного боку, сприяє підвищенню ефективності виробництва, а з іншого - збільшує ризик виникнення кризових ситуацій на будь-якому етапі життєвого циклу підприємства.

Переборення кризи зумовлює перехід системи до нового стану, який більше відповідає ринковій ситуації, і як наслідок для підприємства - підвищується його конкурентноздатність. Спочатку кризові явища реалізують себе у вигляді локальної кризи, подальше їх поширення веде до системної кризи. Подолання кризи можливе шляхом коригування системи управління та перебудови організаційної структури відповідно до нових умов. Криза розвитку підприємства - це явище, яке існує не у статиці, а в динаміці, і являє собою обмежений у часі процес виникнення та поступового поглиблення кризового стану підприємства.

Методичне забезпечення моніторингу кризового стану та загрози банкрутства характеризується різноманітністю підходів та інструментів його проведення. Практично жодне дослідження зарубіжних та вітчизняних фахівців з фінансового аналізу та антикризового управління не обходиться без викладення окремих методів, які можуть використовуватися для здійснення цієї роботи.

Залежно від статусу методичні підходи поділяються на:

– державні (обов’язкові);

– наукові (рекомендаційні).

Залежно від напряму дослідження (функціонального спрямування оціночних показників) методичні підходи проведення моніторингу можуть бути орієнтовані на дослідження таких сфер діяльності підприємства, як:

– фінансово-майновий стан;

– результати господарської діяльності підприємств з окремих напрямів;

– організація управління підприємством;

– ресурсний потенціал підприємств;

– комбінований підхід.

Залежно від інформаційного забезпечення сучасні методичні підходи до її проведення можуть передбачати використання тільки кількісної, тільки якісної або базуються на змішаній інформації.

Залежно від джерел інформації, які використовуються для розрахунку кількісних показників, виокремлюються методичні підходи, що базуються на використанні:

– тільки затверджених форм фінансової та статистичної звітності;

– поєднання інформації форм фінансової та статистичної звітності з матеріалами оперативного та управлінського обліку підприємств.

Залежно від методики визначення оціночних показників можуть бути виділені такі методичні підходи, як:

– коефіцієнтний підхід, який передбачає розрахунок та використання різноманітних коефіцієнтів (відносних показників);

– індексний підхід, який передбачає розрахунок динамічних показників зміни стану об'єкта дослідження в часі (темп зростання, приросту тощо);

– агрегатний підхід, суть якого полягає в обчисленні оціночних агрегатів за спеціальними методиками.

Залежно від методики дослідження оціночних показників знайшли розповсюдження такі методичні підходи, як:

– динамічний (ретроспективний) аналіз;

– порівняльний аналіз;

– еталонний аналіз.

Серед найбільш поширених методів формування узагальнюючого висновку слід зазначити: індексний, бальний, графічний та статистичний методи.

Більшість дослідників доводять наявність кількох стадій у розвитку кризового процесу, кожна з яких відповідає певному ступеню порушення нормальної діяльності підприємства, втрати ним життєздатності. Найбільшого поширення набула концепція про існування трьох окремих стадій: криза ефективності, криза платоспроможності, загроза банкрутства.

Слід сказати що, існує велике різноманіття методичного забезпечення системи моніторингу, що дозволяє використовуючи різні методи ефективно функціонувати даній системі на різних стадіях розвитку кризового процесу, а особливо на першій.

Література

1. Іванова Н.Ю. Концептуальний підхід до проведення антикризового моніторингу підприємства / Н.Ю. Іванова, Н.М. Соколова // Наукові записки НУКМА. Економічні науки. – К.: Видавничій дім “КМ Академія”, 2005. Т 44. - С.85 - 88

2. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико методичні – засади та практичний інструментарій / Л.О. Лігоненко. – К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2001.- 580 с.

3. Соколова Н.М. Моніторинг – невід’ємна складова антикризового управління / Н.М. Соколова // 61 – наукова конференція професорсько – викладацького складу і студентів університету, НТУ: Тези доповідей. – 2005. С. 68.