Булда Н.О, Кравченко Т.О.

Криворізький національний університет ДВНЗ Криворізький економічний інститут

Членство України в Світовій організації торгівлі: реалії та перспективи

На сучасному етапі розвитку світової економіки відбувається посилення інтеграційних процесів, адже жодна країна не може розвиватись ізольовано. Цим обумовлюється зростаюча взаємозалежність економік окремих країн.

В процесі формування та розвитку зовнішньої політики України пріоритетом є дотримання суверенітету та національних інтересів. Тому дослідження результатів та перспектив вступу України до різних міжнародних організацій, а зокрема до СОТ є важливим не лише для розвитку економіки, але і для усіх громадян держави.

Дослідженням перспектив вступу України до СОТ, та проблем які можуть виникнути займались багато науковців, а зокрема Личук О.М., Заярна Н.М., Галата Я., Гончарук А., Підгірна В.Н., та деякі інші. Роботи даних науковців дозволили визначити основні напрями політики України щодо членства у СОТ, а також виокремили коло проблем пов’язаних з членством нашої держави в даній організації. Проте деякі питання все ж залишились не дослідженими.

Метою роботи є дослідження впливу членства України в СОТ на обсяги національного товарообороту, та перспективи на майбутнє щодо участі держави в даній організації.

СОТ виступає як міжнародна, міжурядова організація, яка регулює діяльність її членів у сфері торгівлі. Приєднанню України до СОТ, 5 лютого 2008 року, передували 10 років переговорів, за час яких було врегульовану національну законодавчу базу, та здійснено перехід до ринкової економіки.

Членство в даній організації забезпечило міжнародно-правову основу торговельних стосунків між Україною та іншими країнами-членами, а також створило передумови для соціально-економічного зростання країни. Так, за даними Державного комітету статистики, з моменту вступу до СОТ було зафіксовано зростання показників експорту та імпорту товарів та послуг. Починаючи з 2009 року показники експорту починають зростати. Негативна тенденція спостерігається лише на початку періоду співпраці, коли більшість країн охопила світова фінансова криза.

Протягом наступних 2010 та 2011 років експорт стабільно зростає – з 69,3 млрд. дол. у 2010 до 88,8 млрд. дол. у 2011.

Так, у порівнянні з 2007 роком, коли Україна ще не входила до цієї організації обсяг експорту становив 64 млрд. дол., а в 2011 – 88,8 млрд. дол., відповідно відбулось зростання його обсягів на 24,8 млрд. дол., що становить 38%. Найбільшу питому вагу в загальній сумі експорту, на протязі 5 років мали країни СНД (18%-20%), країни ЄС (13-15%), Європи (14-16%) та Азії (11-16%) [6].

Подібна тенденція спостерігається, також, і щодо імпорту товарів та послуг. Найнижчі показники імпорту, знову ж таки, були зафіксовані у 2009 році (56,2 млрд. дол.), що стало наслідком кризових явищ в економіці. Після чого, у 2010-2011 роках в період фінансової стабілізації відбувалось поступове зростання обсягів імпорту – 73,2 млрд. дол., та 97,8 млрд. дол. – відповідно, що становить 33,6%. Якщо порівнювати обсяги імпорту до та після вступу України до даної організації, то у 2007 році вони становили 72,2 млрд. дол., а у 2011 – 97,8 млрд. дол., що становить 35,5%. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі імпорту на протязі 5 років займають країни СНД (20-24%), ЄС (17-19%) та Європи (18-19%) [6].

Обсяги імпорту, експорту та зовнішньоторговельного балансу показують, що вступ України до Світової організації торгівлі має в цілому позитивне значення для розвитку економіки країни, та процесів торгівлі товарами та послугами. Після набуття членства у СОТ було почато переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу. Також, здійснюється робота щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповідних переговорів з такими країнами як Сінгапур, Сербія, Туреччина та Канада, та продовжується підготовча робота з започаткування переговорних процесів з Мексикою і Сирією.

Відповідно до цього можна визначити ряд позитивних факторів членства України в СОТ, а саме:

- розширення ринків збуту, та асортименту та якості товарів та послуг;

- полегшення доступу до іноземних ринків вітчизняними виробниками, та до національних зарубіжними;

- підвищення добробуту населення за рахунок зростання виробництва та зайнятості;

- зменшення витрат українських експортерів за рахунок зниження тарифних бар’єрів;

- зростання прямих іноземних інвестицій.

Разом з тим, сьогодні, через п’ять років після вступу, звучать багато скептичних оцінок щодо правильності вибраного шляху і поспішності рішень. Проте, необхідно зазначити, що саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Проте, поряд з позитивними наслідками та підвищенням показників експорту та імпорту товарів та послуг, виникають і ряд труднощів пов’язаних з членством України в СОТ, а зокрема [4, 204]:

- ускладнення в сфері державного регулювання економічного розвитку;

- неготовність вітчизняних виробників до жорсткої міжнародної конкуренції;

- потреба пристосуватися до нових стандартів продукції;

- насичення ринку імпортними товарами;

- можливе дорожчання ресурсів на внутрішньому ринку внаслідок збільшення їхнього експорту;

- ризик насичення внутрішнього ринку неякісними дешевими імпортованими товарами.

Тому, як бачимо, досить велике число питань співпраці залишається неврегульованим, тому в рамках можливих перспектив майбутньої співпраці необхідно запроваджувати більш чітку та ефективну співпрацю між урядом України та СОТ. Крім того, важливим є проведення заходів, які були б спрямовані на підтримку бізнесу, та сприяння українським експортерам у покращенні інформованості щодо доступу на ринки країн-членів організації. Досить ефективним інструментом може, також, виступити проведення моніторингів для запобігання можливим суперечкам між країнами-учасницями.

Отже, для забезпечення успішної адаптації України до умов членства в СОТ необхідно здійснювати більш активне реформування економіки, та створювати основу для подальшого ефективного її розвитку.

Зважаючи на це, існує підґрунтя для подальших досліджень даної проблеми.

Список використаних джерел:

1. Заярна Н.М. Членство України у Світовій Організації Торгівлі: переваги та недоліки / Н.М. Заярна – Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.18 – с. 187-191

2. Кордон М.В. Європейська та євроатлантична інтеграція України – Навчальний посібник, - К.:Центр учбової літератури, 2008 – с.172

3. Линчук О.М. Україна у Світовій Організації Торгівлі: реалії і перспективи / О.М. Линчук. – Стратегічні пріоритети, №1 (6), 2008 – с. 82-88

4. Підгірна В.Н. Україна у Світовій Організації Торгівлі: проблеми адаптації та шляхи їх вирішення / В.Н. Підгірна – Вісник Запорізького національного університету, №4 (8), 2010 – с. 203-206

5. Сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mfa.gov.ua

6. Сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua