Британ С.А., Кравченко Т.О.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький
національний університет»
УКРАЇНА ТА МІЖНАРОДНИЙ
ВАЛЮТНИЙ ФОНД: ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ
Один із найважливіших напрямів діяльності Міжнародного валютного фонду
(МВФ) наприкінці ХХ ст. полягав у сприянні демонтажу адміністративно –
командної системи управління економікою в постсоціалістичних країнах, її
переходу до системи ринкових відносин та інтеграції країн у світове
господарство. Відмінною особливістю співробітництва МВФ з Україною була
еволюція функцій Фонду від джерела отримання кредитів до гаранта зовнішньої
платоспроможності країни.
Останнім часом серед політиків, науковців та
пересічних громадян виникає дискусія про необхідність подальшої співпраці
України та МВФ. На перше місце дискусії виходять питання кредитування, особливо
це стосується заходів, що висуває МВФ до України. Тому вивчення співробітництва
МВФ з Україною має не тільки наукове, а й практичне значення для використання
результатів аналізу при розробці Україною власної економічної моделі і
формуванні стратегії співробітництва з міжнародними економічними та фінансовими
організаціями.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання
взаємовідносин України з МВФ постійно перебували і продовжують залишатись в
центрі уваги науковців, політиків, урядовців. Дослідженням даної теми
займаються такі вітчизняні та російські вчені: О.Г. Білорус, З.С. Варналій,
В.К. Гальчинський, М.А. Дудченко, О.К. Єременко, В.С. Кузнєцов, І.І. Лукінов,
В.І. Хорошковський, О.І. Шнирков та інші. Серед іноземних вчених, що
розробляють дану тематику, слід відзначити: Л. Бальцеровича, П. Ван Бергейка,
Дж. Вільямсона, Т. Едісона, А. Зіденберга, Т. Кілліка, В. Фішера, С. Фішера, М.
Фрідмена та ін.
Метою наукової роботи є у
дослідження
сучасного стану взаємовідносин України і МВФ та визначення перспектив подальшого
їх розвитку.
Співпраця України з МВФ існувала завжди, але після
глобальної
економічної
кризи в України виникла необхідність у більшій підтримці від
МВФ. За результатами 2009 року,
ВВП України зменшився на 16,9 %, що було одним з найгірших показників динаміки
ВВП у світі. За той же рік промислове виробництво знизилось на 25,0 %. Слід
також зазначити, що в 2007-2008 роках почало зростати від’ємне сальдо між
експортом та імпортом товарів та послуг. В той же час, прямі інвестиції почали
стрімко зростати (див. табл. 1) [1].
Таблиця 1
Динаміка експорту та імпорту товарів і
послуг, прямих інвестицій в Україні в 2007-2011 роках, млрд. дол.
|
№ |
Показники |
Рік |
||||
|
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
||
|
1. |
Експорт
товарів та послуг |
49,3 |
67,0 |
39,7 |
51,4 |
68,4 |
|
2. |
Імпорт товарів та послуг |
60,6 |
85,5 |
45,4 |
60,7 |
82,6 |
|
3. |
Сальдо експорт-імпорт |
- 11,3 |
- 18,5 |
- 5,7 |
- 9,3 |
-14,2 |
|
4. |
Прямі інвестиції |
29,5 |
35,7 |
40,0 |
44,7 |
49,4 |
В кінці жовтня 2008
року МВФ прийняв рішення про виділення Україні кредиту в розмірі 16,5 млрд.
доларів на 15 років під 4 % річних в рамках програми stand-by для подолання проблем в економіці. По ній було надано три транші на загальну суму
11 млрд. доларів. Новий уряд України, сформований в березні
2010 року після Президентських виборів, продовжив співпрацю з Фондом, тільки уже в рамках
нової програми. В червні 2010 року МВФ погодив програму співпраці stand-by на загальну суму більше
15,5 млрд. дол. Згідно домовленостей, у 2011 році Фонд повинен був щоквартально виділяти
Києву по 1,5 млрд. дол. для підтримання реформ, при умові проведення даних реформ урядом України.
Але, через
невиконання українською стороною взятих на себе зобов’язань, країні в 2011 році не
вдалося отримати жодного траншу МВФ [2].
Кредит від МВФ є
порівняно дешевим, оскільки передбачає виплату відсотків у розмірі близько 2%
річних від загальної суми боргу. Погашення основної суми боргу буде
здійснюватися з 2012 по 2014 роки [3].
Найбільшу увагу
привернули до себе вимоги МВФ щодо заходів, які повинна здійснити Україна для
одержання чергового траншу кредиту. Найбільшого резонансу визвали соціальні
вимоги: підвищення пенсійного віку для громадян, підвищення ціни на газ для населення,
упорядкування пільг тощо. Для того, щоб більш детально розібратися в даній
ситуації необхідно відмітити, що, як і будь-який кредитор, МВФ має право
вимагати від країни-позичальника усунення тих чи інших фінансових проблем в
економіці держави, приведення у відповідність до міжнародних вимог
збалансованості бюджету та інше.
Отже, співпраця з
Міжнародним валютним фондом є важливою з огляду на необхідність збереження
належного іміджу країни, що сприятиме підвищенню її кредитного рейтингу на
світових фінансових ринках, зменшенню відсоткових ставок по кредитах, дозволить
зберігати привабливість для іноземних інвесторів.
Відносини України з
МВФ мають сприяти вирішенню проблем, які можуть виникнути перед Україною у
короткостроковому періоді, а також проведенню реформ, що є необхідними для забезпечення
стійкого відновлення економіки країни в середньостроковій перспективі. Разом з
тим, Україна досі дуже залежна від зовнішньої допомоги для вирішення проблем платіжного
балансу. МВФ надає Україні довгострокові, порівняно дешеві кредити, які
сприяють вирішенню проблем платіжного балансу, з вимогою виконання деяких умов.
Але Україна не виконує всі вимоги МВФ, що обумовлює затримання подальшого
кредитування.
Україна могла би
обмежитись консультативною підтримкою фахівців МВФ. До такої практики відносин
з МВФ перейшли Польща, Чехія, Угорщина після завершення фінансових програм, направлених
на підтримку переходу національних економік до ринкових відносин. Основними кредиторами
України, очевидно, залишаться Світовий банк, ЄБРР та приватні інвестори. Однак,
на той час основними позичальниками з української сторони мали би стати окремі
суб'єкти підприємницької діяльності.
Перспективи подальшого
дослідження даної проблеми полягають в оцінці соціально-економічних наслідків виконання
вимог міжнародних економічних організацій Україною як умови залучення
фінансових коштів на пільгових умовах.
Список використаної
літератури:
1. Статистичний
щорічник України за 2011 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред.
О. Г. Осауленка]. – К. : Консультант, 2011. – 567 с.
2. Програма
співпраці МВФ і України не вирішила структурних проблем - звіт МВФ [Електронний
ресурс]. - Доступ до ресурсу : http://economics.unian.net/rus/detail/110606.
3. Офіційний сайт
Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. - Доступ до ресурсу :
http://www.imf.org.
4. Кабанов В. Г.
Діяльність міжнародних фінансових організацій на вітчизняному ринку фінансового
капіталу / В. Г. Кабанов // Фінанси України. - 2009. - № 9. - С. 100-102.
5. Солтинський В. В.
Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним
фондом / В. В. Солтинський // Фінанси України. - 2009. - № 2. - С. 62-63.