Экономические науки/2. Банки и банковская система

Шокало Т.П., Ашмаріна З.В.

КЕІ ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Сучасний стан співробітництва України з МВФ

Головне завдання МВФ — налагодження міжнародної співпраці у валютно-фінансовій сфері та сприяння розвитку міжнародної торгівлі. МВФ не лише надає фінансові ресурси. Серед статутних завдань фонду: здійснення досліджень, спостереження за макроекономічною політикою членів фонду; розроблення, широке обговорення та затвердження міжнародних стандартів щодо валютообмінних операцій, грошової та фіскальної політики, статистики платіжного балансу та інше.

Питання співпраці МВФ з різними країнами посідає чільне місце в працях вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема: В. Андрійчука, С. Брауна, А. Гальчинського, Д. Лук’яненка, О. Мозгового, Ю. Пахомов, С. Фішера, та ін.

Відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій”, який було прийнято 03 червня 1992 року, Україна стала членом МВФ. У даний час квота України у Фонді складає 1 млрд. 372 млн. СПЗ (Спеціальні права запозичень - Special Drawing Rights).

Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за програмами STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування” (EFF), по яких Україна отримала коштів загальним обсягом близько 4,3 млрд. дол. США [3].

У 2008 році в умовах несприятливої ситуації на світових фінансових ринках Україна звернулася до МВФ за фінансовою підтримкою. 5 листопада 2008 року МВФ затвердив програму для України за дворічною угодою «стенд-бай». Протягом дії програми «стенд-бай» було отримано три транші.

Перший транш кредиту на суму 3 млрд. СПЗ Україна отримала 7 листопада 2008 року. Всі кошти надійшли до Національного банку України і були зараховані до золотовалютного резерву з метою використання їх для покращення стану платіжного балансу, підтримки обмінного курсу національної валюти.

Другий транш на загальну суму 1,875 млрд. СПЗ було отримано 12 травня 2009 року. Кошти було розподілено наступним чином: 1 млрд. СПЗ отримало Міністерство фінансів для фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов‘язань уряду, 875 млн. СПЗ отримав Національний банк України для поповнення міжнародних резервів з метою підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банків.

Третій транш за програмою було б в повному обсязі зараховано на рахунок Державного казначейства України для вирішення питань підтримки бюджетного сектора. Черговий транш у сумі близько 3,9 млрд. дол. США передбачалося отримати у листопаді 2009 року. Однак перегляд програми завершено не було, а фінансування фактично було припинено [1].

Наприкінці квітня 2010 року відбувся візит делегації України до США. За результатами візиту Мінфіну було передано доопрацьовану версію проектів Листа про наміри та Меморандуму про економічну та фінансову політику. Рада Директорів МВФ 28 липня 2010 року ухвалила рішення про започаткування нової програми співробітництва для України, в рамках якого Україні буде надано протягом двох з половиною років кредит у розмірі 15,15 млрд. дол. США.

Фонд виділив перші два транші на суму 3,4 млрд. доларів, але у 2011 році припинив фінансування через те, що Україна відмовилася збільшити тарифи для населення на узгоджені з кредитором 30% і для комунального сектору на 60%.

У 2011-2012 роках візити місій МВФ в Україну закінчувалися провалом переговорів.

На даний момент (2013 рік) обсяг фінансових зобов'язань, а тобто [2]:

· сума виплати відсотків за програмою «Стенд-бай» та за перерозподіл СПЗ становить 1762 924116,78;

· обсяг невиконаних у попередні роки фінансових зобов'язань: немає.

Залучення кредитів МВФ дало позитивні загальноекономічні результати: сприяло макроекономічній стабілізації, поточному обслуговуванню державного зовнішнього боргу, зменшенню дефіциту платіжного балансу.

Також можливі альтернативні джерела дешевого довгострокового запозичення:

— розширення співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією. МФК надає свої фінансові послуги виключно приватним компаніям. Таке співробітництво можна було б використати для прискорення розвитку в Україні іпотечного кредитування;

— розширення співпраці з ЄБРР. ЄБРР зосереджується насамперед на кредитуванні приватного сектору та об'єктів ключової інфраструктури;

— розширення співробітництва з Європейським інвестиційним банком. Cлід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями — Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями [3].

Але все ж таки, на нинішньому етапі входження України до європейської спільноти співробітництво з МВФ необхідно продовжувати, оскільки ця організація є провідною аналітичною установою у світі.

Література:

1. Економічна правда [Електронний ресурс] Місія МВФ приїхала до Києва. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2013/01/29/358871/

2. Міністерство закордонних справ України [Електронний ресурс] Участь України у міжнародних організаціях. – Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations

3. Ткачук Т. Становлення та сучасний стан міжнародних фінансових організацій, їх роль у регулюванні світових економічних процесів / Т. Ткачук // Вісник НБУ. – 2006. - №4. – С. 56 – 60.