Баріда В.П., Жека Н.О.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Електронні гроші як засіб платежу в Україні

Аннотація: в даній статті досліджено  актуальність електронних грошей в Україні, звернено увагу на основні їхні недоліки та переваги. Підвівши підсумки – електронні гроші стають невід’ємною частиною грошового обороту України і їхня присутність стає необхідною складовою в житті людей.

Ключові слова: 

Електронні гроші, кредитки, засіб платежу, мережа, Інтернет, грошовий оборот.

Annotation: in this article the relevance of electronic money in Ukraine, drawn attention to their basic advantages and disadvantages. Summing up - electronic money becomes an integral part of cash flow in Ukraine and their presence is a necessary part in people's lives.

Keywords:

Electronic money, credit, means of payment, network, internet, money circulation.

Постановка проблеми: протягом  багатьох років думки людини про матеріальні цінності постійно змінювалися. З кожним етапом економіки люди винаходили все нові, ще більш довершені способи розрахунку. Починаючи з примітивного бартеру, людство поступово перейшло до банкнот.

Дальше в обігу з’явились  чеки, платіжні доручення, до тих пір, поки не з’явилися перші кредитні картки. Це був прорив в області економіки.

Питанням, які пов’язані з обігом електронних грошей, присвячені праці      В. Міщенка, М. Савлука, М. Александрової, Н. Дмитрика, А. Лебедєва,                  С. Маслової, І. Свиридук [1]. Вони загалом характеризували зміст та особливості електронних грошей. У публікаціях відображається, як правило, правовий або технічний аспект новацій [4].

Актуальність дослідження полягає в тому, що частка електронних грошей в грошовому обороті з кожним днем зростає і полегшує та пришвидшує грошовий обіг.

Електронні гроші -   це записи в електронних системах про взаєморозра-хунки суб’єктів економіки. При здійсненні покупки по тій або іншій системі електронних грошей, - організація, що надала вам дану послугу, гарантує продавцеві оплату даних засобів.

Нові платіжні інструменти не з’являються випадково за бажанням розробників, їх поява – об’єктивний процес, викликаний новими незадоволеними потребами і підвищеними вимогами до ефективності та надійності платежів.

Електронні гроші вперше з'явилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено з початку 1990-х років. Потрібно зазначити, що швидке впровадження банківських технологій протягом останніх 5–6 років дало змогу і в Україні запровадити стандарти та механізми, які вже давно й успішно використовують усі промислово розвинуті країни світу. Йдеться про особистий банківський рахунок кожної фізичної особи та емітовану платіжну картку [3].

Перш, ніж перейти до обговорення місця електронних грошей в економіці України, необхідно з’ясувати їх сутність та види.

Науково-технічний прогрес, розвиток електронно-обчислювальної техніки сприяли появі в провідних зарубіжних країнах світу автоматизованих електронних апаратів для оброблення чеків і ведення поточних рахунків. Електронні прилади і система зв’язку для здійснення кредитних і платіжних  операцій (зарахування суми і списання коштів, перекази з рахунка на рахунок, нарахування відсотків, контроль за станом рахунка) шляхом передачі електронних сигналів без участі паперових носіїв сприяли виникненню електронних грошей [2].

Електронні гроші поділяються на дві групи: на базі пластикових карт і   глобальних мереж, як правило -  це мережа Інтернет.

З електронними грошима на базі пластикових карт знайоме майже все міське населення, тому що саме зарплата більшістю організацій виплачується на пластикові картки також певна частина пенсіонерів перейшла на таку виплату пенсій, але це переважно у містах, а в селах і досі розносять пенсію старим, добрим способом – поштарем, варто сказати, що це не завжди зручно.

Якщо говорити про електронні гроші на базі глобальних мереж, то тут    кількість користувачів невелика, це переважно міська молодь, але більшість і старших міських громадян, які мають справу з комп’ютером, хоч раз зустрічалися з такими поняттями як WebMoney, "Яндекс.Деньги", PayPal і т.д. Такі гроші використовують для оплати певних товарів чи послуг в мережі Інтернет.

Однак, якщо говорити про пластикові картки, то наші громадяни використовують їх переважно для зняття зарплати. Таке непоширене використання електронних грошей можна пояснити українським менталітетом. Українці звикли тримати гроші у своєму гаманці, а не на електронній картці. Але, не зважаючи на такі стереотипи, останнім часом в Україну все більше в грошовий оборот вводяться електронні гроші, поступово витісняючи з обігу банкноти та монети. Наприклад, компанія   ГлобалМані” повідомила таку інформацію, що на сьогоднішній день в Україні майже 50% розрахунків за послуги мобільного зв'язку надходять за допомогою електронних платежів.

Загальна кількість грошей, яку українці заплатили багатьом компаніям та магазинам, становить 400 млрд. гривень. Серед цих оплат є плата за комунальні послуги, різного роду штрафи, домашній Інтернет і мобільний зв’язок. Переважно всі ці платежі проходять через банки, люди йдуть у відділення до касирів, стоять там у довгих чергах і платять великі комісії. І тільки невелика частка “просуну-тих” людей оплачує всі свої рахунки через Інтернет, вдома, з мінімальними комісіями. То навіщо ж витрачати свій час, зайві гроші, якщо всі ці операції можна з легкістю зробити у домашніх умовах, економлячи вищезгадані речі?

Для оплати товарів чи послуг через Інтернет можна було використовувати тільки пластикові картки. Але більшість користувачів намагається не використовувати картки без крайньої на те необхідності і це можна зрозуміти, оскільки при оплаті кредитною карткою через Мережу власник картки повинен пред’явити продавцю, якого він зовсім може не знати і якому не має підстав довіряти – певні відомості про себе: своє ім’я, номер картки і термін її дії. Тут ризик взаємний, ризикує  покупець, тому що не знає чи можна довіряти продавцеві, чи продавець не скористається карткою у своїх інтересах, а продавець не знає чи саме покупець є власником картки, чи він є злочинцем і хоче використати чужі кошти.

Тобто тут спостерігається двояке ставлення щодо використання електрон-них грошей, з одного боку це досить зручно і мобільно, а з іншого – є ризик того, що вас можуть обдурити. Не зважаючи на всі зручності використання таких грошей є багато недоліків, а саме:

1. Електронні гроші користувачів зберігаються на рахунках юридичних осіб, і, хоча, вони дають високі гарантії щодо безпеки зберігання коштів, все одно є певні сумніви.

2. При знятті коштів з рахунку нараховується комісія.

3. Ще однією серйозною проблемою є  шахрайство. Власники часто не  помічають того, що у них зникають кошти, тому шахраї мають можливість використовувати картку у своїх інтересах.

4. Держава не дає ніяких гарантій щодо платоспроможності таких грошей.

5. Електронні гроші не є загальноприйнятим засобом платежу, тобто їхні користувачі не завжди і не всюди при потребі можуть скористатися такими коштами.

Українці дещо з недовірою ставляться до розрахунків електронними грошима, і це  можна зрозуміти, оцінивши їхні недоліки. Для прикладу, в багатьох західних та й східних, навіть небагатих країнах, частка використання готівки становить від 5-20 %  решта – електронні розрахунки , а в Україні ситуація зовсім інша – 80 % становить готівка. Це дещо “гальмує” економічний прогрес. На сьогоднішній день все більше починають використовувати електронні гроші у сфері бізнесу і це є позитивним для української економіки, багато людей роблять свої покупки в Інтернеті, їх можна зрозуміти, оскільки в таких операціях є багато плюсів, а саме:

1. Анонімність. Здійснючи покупки електронними грошима, не потрібно повідомляти, як правило, про себе ніяку інформацію, все що потрібно – номер  електронного гаманця користувача.

2. Зручність і швидкість платежів. Оплату можна проводити прямо з будинку, гроші практично за мить переводяться за вказаною адресою, все що знадобиться – комп’ютер та Інтернет.

3. Перекази малих сум. У банківській сфері такі суми називають мікроплатежами. Один мінус таких операцій – значно вища комісія, ніж при переказах великих сум, але ця комісія є нижчою, ніж при оплаті через банк.

4. Економія часу. Вже непотрібно стояти в чергах у банку для того, щоб сплатити, наприклад, комунальні послуги. Для ділових людей час є дуже важливим, тому вони використовують електронні гроші для вирішення своїх тих чи інших питань.

Отже, прогнозування розвитку електронних грошей в Україні є складною справою, оскільки цей засіб платежу сьогодні ще не має достатнього правового підґрунтя для свого існування. За даними НБУ, станом на 01.01.2012 року загальна сума емітованих електронних грошей становила 4,13 млн. грн. У 2011 році обсяг ринку електронних грошей склав 2,5 млрд. гривень, тоді як в 2009 році він становив лише 1,3 млрд. гривень, а в 2007 році – 250 млн. гривень. До 2014 року обіг, за прогнозом Державної податкової служби України, досягне 15 млрд. гривень [5].

Ситуація, яка склалась в Україні, не сприяє швидкому розвитку електронних грошей. Це є нагативним показником для країни, немає чіткого державного регулювання щодо забезпечення нормального розвитку таких розрахунків в Україні. Але, не зважаючи на такі песимістичні факти, все ж таки, уряд робить пені кроки для ефективного  використання електронних грошей.       12 жовтня 2012 року Президентом України було підписано Закон “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків .

Експерти зазначають, що після цього необхідно чекати певних змін платіжного ринку країни. Саме завдяки цьому документу українці пізнають всі переваги електронних грошей, використовуючи лише персональний комп’ютер та Інтернет. Заглядаючи наперед можна впевнено стверджувати, що вже зовсім скоро кількість електронних грошей в грошовому обороті України значно збільшиться. Перш за все, цьому має сприяти держава, яка повинна за допомогою відповідних законодавчих актів врегулювати електронний грошовий оборот, донести інформацію про переваги таких грошей до кожного українця і тоді економіка країни не лише стабілізується, але й почне ефективно зростати. Таким чином Україна стане ще на одну сходинку ближче до світових стандартів, які будуть забезпечувати стабільний розвиток економіки та соціальне забезпечення населення.

Література

1. Бодюк А. В. Електронні гроші: суть та особливості / А. В. Бодюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. - №9. – c. 33 – 36.

2. Коваленко Д.І.  Гроші та кредит теорія і практика/ Д.І. Коваленко//   Навчальний посібник, 3-тє видання, доповнене та перероблене/ К.: Центр учбової літератури -2011.

3. Колодізєв О.М., Колесніченко В.Ф. Гроші і кредит: підручник /

О.М.Колодізєв, В.Ф.Колесніченко// -2010 .

4. Несходовський І.С. Електронні гроші / І.С. Несходовський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №4. – С. 49 – 53.

5. Податкова візьметься за електронні гроші WebMoney та інші [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://konus.org.ua/podatkova/.