Кравчишин О. М, Заверач Т.І.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

ЗНАЧЕННЯ ТА НЕОБХІДНІСТЬ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Анотація: У статті розглянуто кредитні відносини та їх організацію як одну з найважливіших складових частин економічної системи суспільства. Кредитні відносини є основою розвитку підприємницької діяльності в нашій державі. Сфера кредитування безпосередньо пов'язана з потребами розвитку національного виробництва, а обслуговуванням інтересів господарських суб'єктів, кредит встановлює зв'язки між державою, банком, товаровиробниками та населенням. Досліджено значення кредитних відносин, а також виявлено проблеми та запропоновано методи їх вирішення.

Annotation.The article deals with credit relationships and their organization as one of the most important parts of the economic system of society. Credit relationships are the foundation of business in our country. Scope of lending directly linked to the needs of the national production, and serving the interests of economic agents, loan establishes relationships between the state, banks, producers and the public. Investigated the value of the credit relationship, and found the problems and methods of solving them.

Ключові слова: кредит, кредитні відносини, кредитна система.

Keywords: credit, credit relations, the credit system.

Метою дослідження є формування системи знань про кредит і кредитні відносини, оскільки вони є важливою і невід’ємною складовою частиною економічної системи України. Кредитні відносини мають забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва та сприяти подоланню економічної кризи в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій: Вивченням проблем та закономірностей кредитних відносин займаються багато вчених-економістів, зокрема Матвієнко В. „Потужні банки – міцна держава”, М. Ф. Пуховкіна „Національний банк і грошово-кредитна політика”, Геєць В. „Перспективи світового економічного зростання”, а також М. І. Савлук та ін..

Виклад основного матеріалу: Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв’язки і відносини економічного життя суспільства. Кредитні відносини завжди були і залишаються важливим фактором у стимулюванні розвитку виробництва. Саме вони забезпечують функціонування економіки, як цілісної системи. З розвитком будь-якої держави значення кредиту зростає, адже завдяки кредиту здійснюється фінансування величезної кількості підприємств, установ та організацій, які є невід’ємними частинами економіки. За їхньою допомогою прискорюється процес обігу капіталу як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні. Супроводжуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.

Сутність кредиту, як і його форми, постійно розвивається й удосконалюється. В основі цього процесу лежить розвиток і вдосконалення економічних відносин у суспільстві, що визначають зміни в характері формування вільних коштів, ускладнення і розширення потреб економічних суб’єктів у додаткових коштах, удосконалення організаційних та правових відносин між суб’єктами кредиту тощо.

За своєю сутністю кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передаванням один одному в тимчасове користування вільних коштів на засадах зворотності, платності та добровільності.

Необхідність кредитних відносин пов’язана з неоднаковим рухом матеріальних і грошових потоків, які виникають в процесі відтворення суспільного продукту: в одних сферах господарства здійснюється вивільнення коштів, в інших – виникає потреба в них.

Потреба в кредиті виникає через різницю у величині і термінах повернення капіталу, авансованого у виробництво, а також у зв’язку із необхідністю одночасної інвестиції великих грошових коштів для розширення виробничого процесу.

Кредитні відносини сприяють розширенню виробництва та реструктуризації української економіки з одного боку, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу та енергомістких підприємств та підприємств, які значно забруднюють навколишнє середовище, а з іншого – на розвиток виробництво товарів народного споживання.

Кредитні відносини сприяють розвитку реформованого сільського господарства України, сприяючи цим не тільки забезпеченню населення високоякісними продуктами харчування, а промисловість сировиною, а й перетворенню нашої країни у великого експортера сільськогосподарської продукції.

Кредит – джерело формування основних і оборотних фондів, він збільшує швидкість обороту фондів, впливає на збалансованість економіки, регулює суспільного відтворення виробничої та невиробничої сфери, що позитивно впливає на ефективність суспільного виробництва.

Кредит також регулює сукупний грошовий обіг, внутрішньогосподарський оборот кожного суб’єкта та економічної діяльності й обіг грошових доходів населення, заміщає готівку, чим безпосередньо впливає на грошову масу, що перебуває в обігу внаслідок цього відбувається розширення попиту на грошового ринку.

Найважливішу роль у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит, який є ефективним джерелом забезпечення грошовими ресурсами споживчих, виробничих та інвестиційних цілей підприємств, фізичних осіб і державних організацій. Від політики банку, його спеціалізації і критеріїв, якими він керується при виборі позичальника, умов кредитування, залежить, чи будуть спрямовуватися кредитні кошти в ту чи іншу галузь (а це в свою чергу, впливає на економічний стан регіонів, які вони обслуговують, оскільки надання банківських кредитів сприяє появі нових підприємств, розвитку вже існуючих і збільшенню числа робочих місць у цих регіонах) цим забезпечуючи їх економічну життєздатність.

Табл.1..

Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту) 2012 рік

(середньозважена за день вартість в процентах річних,%)

Дата	Усього		З них
	У т.ч.		Фізичні особи		Суб’єкти господарювання
	Національна Валюта	Іноземна валюта	Національна Валюта	Іноземна валюта	Національна Валюта	Іноземна валюта
03.01	20,1	7,2	19,7	14,3	20,3	7,2
03.02	16,5	8,7	23,6	13,3	15,7	8,7
03.03	17,5	10,6	29,6	12,0	15,5	10,6
03.04	15,9	6,7	27,8	10,8	14,1	6,7
03.05	16,0	6,4	23,6	13,2	15,2	6,4
03.06	18,5	7,3	25,0	10,9	17,3	7,3
03.07	20,7	8,1	27,3	13,5	19,9	8,1
03.08	21,1	8,7	27,1	13,7	20,0	8,7
03.09	16,5	9,1	23,8	15,0	15,4	9,1
03.10	18,7	8,2	28,7	17,0	17,2	8,2
03.11	18,7	9,3	28,9	11,0	17,9	9,3
03.12	18,5	6,6	22,8	12,0	17,7	6,6

Як видно з даної таблиці, найбільша вартість кредитів усього у національній валюті становить 21,1% 3 серпня 2012, а найменша вартість 15,9% 3 квітня 2012, а у іноземній валюті найбільша вартість кредитів 10,6% 3 березня 2012, а найменша вартість 6,4% 3 травня 2012. Щодо кредитування фізичних осіб, то найбільша вартість кредитів усього у національній валюті становить 29,6% 3 березня 2012, а найменша вартість 19,7% 3 січня 2012., а у іноземній валюті найбільша вартість кредитів 17,0% у 3 жовтня 2012., а найменша вартість 10,8% 3 квітня 2012. У суб’єктів господарювання найбільша вартість кредитів усього у національній валюті становить 20,3% 3 січня 2012, а найменша вартість 14,1% 3 квітня 2012., а у іноземній валюті найбільша вартість кредитів 10,6% 3 березня 2012., а найменша вартість 6,4% 3 травня 2012.

Табл. 2

Аналіз показників кредитної діяльності та прибутковості банків України

Назва показника	01.01.2009	01.2010	01.01.2011	01.01.2012
Активи банків, млрд. грн.	926,1	880,3	942,1	1054,3
Кредити надані, млрд. грн.	792,2	747,3	755,0	825,3
Прострочена заборгованість за кредитами, млрд. грн.	18,0	69,9	84,9	79,3
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, млрд. грн.	44,5	99,2	113,0	119,0
Частка кредитів у активах, %	85,5	84,9	80,1	78,3
Частка прострочених кредитів у кредитах наданих, %	2,3	9,4	11,2	9,6
Частка резерву у кредитах наданих , %	5,6	13,3	15,0	14,4

Дані розрахунки показують велику частку кредитів у активах банків України, яка станом на 1 січня 2012 року становила 78,3%. Отже, проблема впливу кредитних відносин на розвиток реального сектору економіки дійсно залишається актуальною. Також видно, що у кредитній діяльності банків відбулася стабілізація частки прострочених кредитів, проте вона залишається досить високою – на рівні 9,6%.

Основними проблемами з якими стикаються банки є:

1. Запровадження нових та внесення суттєвих змін в існуючі законодавчі та нормативно правові акти, відсутність процедур щодо їх впровадження, суперечності у законодавстві породжують численні питання у банкірів, що призводить до юридичних помилок, коли кредитні працівники банку неумисно закладають у кредитний договір пункти, що суперечать чинному законодавству.

2. Фіктивне банкрутство. Сьогодні в Україні 40% підприємств – банкрути. Ініціатори фіктивного банкрутства часто виступають саме власниками підприємства – боржника.

3. Невиконання державною службою своїх завдань, а саме невизнання державою своїх зобов’язань за гарантіями, надання в якості забезпечення позик державних підприємств і організацій. Банки видавали значні кредити державним підприємствам і компаніям. При цьому уряд відмовлявся сплачувати неповернуті цими підприємствами-боржниками кредити.

Всі ці проблеми кредитування гальмують процес розвитку кредитних відносин, тому зараз дуже актуальним стало питання про підвищення ефективності кредитування, шляхом пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансового забезпечення структурних перетворень та економічного зростання з надією, що це дасть позитивні результати.[8]

Одними із ефективних методів вирішення проблем кредитних відносин є:

1. Розширення спектру банківських операцій з картками, зокрема можливість функціонування карток у режимі кредитних. Кредитна картка надає право її користувачеві одержати кредит, у межах якого можна здійснювати закупівлі, оплачувати надані послуги.

2. Використання лізингу як специфічної форми кредитування. Лізингова схема дозволяє банкам: безпосередньо впливати на розробку інвестиційного проекту; здійснювати пряме фінансування і брати участь у реалізації торгівельної угоди щодо придбання об’єкта лізингу, що запобігає нецільовому використанню кредитних ресурсів; зберігати всі права власника на передане в лізинг майно.

3. Перспективним для України є розвиток споживчого кредитування, зокрема запровадження технологій пільгового кредитування, житлового будівництва. Основна ідея: мобілізація вільних коштів населення на будівництво і придбання житла в межах спеціалізованих банківських інструментів, основне завдання яких – залучення цільових житлобудівних вкладів громадян та надання цільових житлобудівних позикових послуг і технології іпотечного кредитування.

Для підвищення ефективності кредитних відносин доцільно:

1) розширити сферу застосування іпотеки;

2) розширювати форми кредитування підприємств малого та середнього бізнесу;

3) збільшити спектр кредитних послуг населенню;

4) активніше використовувати лізингові схеми кредитування, зокрема для підтримки підприємств сільського господарства та сфери послуг;

5) створити систему розкриття інформації про добросовісне виконання позичальниками зобов’язань перед банками;

6) зменшити залежність доходності банків від ризикованих операцій, що можливе шляхом активного розвитку комісійних послуг.[7, c.15]

Висновок: Отже, і кредит, і кредитні відносини – це сукупність економічних відносин, тісно пов’язаних між собою. Роль і місце кредитних відносин у національній економіці залежить від стану самої економіки. Роль кредиту в різних фазах економічного циклу не однакова. У умовах економічного підйому, достатній економічній стабільності кредит виступає чинником зростання. Перерозподіляючи величезну грошову і товарну масу, кредит надає підприємствам додаткові ресурси. Його негативний вплив може проявитися в умовах перевиробництва товарів, найбільш помітний в умовах інфляції. Таким чином, дуже важливо щоб для покращення кредитних відносин в Україні, процесу кредитування уряд України, Національний банк України та комерційні банки функціонували узгоджено і лише при спільних зусиллях економіка країни зможе стабільно розвиватися.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. – 115с.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України № 2121–III від 07.12.2000 р., зі змінами та доповненнями за № 2740-ІІІ від 20.09.2001 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. – 2001

3. Про Національний банк України: Закон України №679– XIV від 20.05.1999р

4. Владичин У.В. Роль кредитування в економічному зростанні України // Фінанси України – 2012. – №1 – С. 96-102.

5. Лагутін В.В. Кредитування: теорія і практика. – К.: Знання, 2010 – 215с

6. Кредитні відносини в Україні .[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pidruchniki.ws

7. Про банківський кредит: проект Закону України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua