Фіногєєва В.Є.

Алфьорова І.Є., к.держ.упр., доцент

Донбаський державний технічний університет, Україна

Аналіз структури кредитного портфеля банків України в управлінні портфельним ризиком

Постановка проблеми. Одним із пріоритетних завдань, коли мовиться про кредитну діяльність банків, є підвищення ефективності управління ризиками. При цьому ефективне управління ризиками повинно сприяти не тільки захисту банку від можливих фінансових збитків, а й підтримувати його ділову репутацію.

Не заперечуючи того, що масштаби банківського кредитування української економіки за останнє десятиліття значно збільшилися і механізм формування кредитно-інвестиційного портфеля вітчизняних банків набув стабільного характеру, на нинішній день кредитна діяльність банків не задовольняє потреби суб’єктів господарської діяльності та населення в кредитних коштах.

Аналіз останніх публікацій Дослідженням портфельного кредитного ризику займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені як І. Дугін [1], О. Ковальов [2], Ж. Довгань [4], О. Пернарівський [3], та інші. Динамічний розвиток банківської системи України вимагає постійного проведення досліджень проблем аналізу структури кредитного портфеля, диверсифікації активів та мінімізації кредитних ризиків

Мета роботи полягає в аналізі структури кредитного портфеля та регулюванні портфельного кредитного ризику, виявленні основних факторів, що його обумовили.

Виклад основного матеріалу. Портфельний кредитний ризик – це збільшення недоотриманого прибутку банку внаслідок не правильно прийнятого рішення щодо управління кредитним портфелем банку. Портфельний кредитний ризик виникає з моменту відкриття ризикової позиції, є присутнім на всьому етапі його проходження і припиняє своє існування разом із закриттям ризикової позиції. Тому його класифікація повинна охоплювати всі ознаки, які характерні кредитному портфелю впродовж терміну його існування[1].

Нарощування сукупного кредитного портфеля вітчизняних банків стримується рівнем ризику, що склався в українській економіці після кризових подій 2008–2009 років, та постійним дефіцитом стійких пасивів. Зокрема, 2009 рік характеризувався початком глобальних трансформацій на фінансовому ринку України. Показовим було друге півріччя 2010-го, коли можна було спостерігати послаблення нормативного регулювання.

Загалом упродовж 2010-2012 року кредитна активність вітчизняних банків була слабкою. Основні зусилля суб’єктів банківської системи були сконцентровані на роботі з проблемною заборгованістю, включаючи її продаж та реструктуризацію. Але проведені заходи суттєво не поліпшили якість активів, значна частина банків мала проблеми з ліквідністю через низьку якість здійснених вкладень.

Не зважаючи на заходи грошово-кредитної політики НБУ, що були проведені у 2009–2012 роках для стабілізації фінансового стану банків, ключові ризики для банківської системи країни (втрата активів та зниження їх ліквідності) зберігаються на високому рівні[4].

В реальних умовах банківської діяльності всі види факторів портфельного кредитного ризику взаємопов’язані між собою причинно-наслідковими зв’язками. Отже, неефективний підхід щодо регулювання однієї групи факторів породжує проблеми щодо іншої. У зв'язку з цим для адекватного оцінювання та ефективного впливу на фактори портфельних кредитних ризиків банків, необхідна комплексна класифікація, яка враховує як природу та специфіку цих факторів (рис. 1), так і можливість нейтралізувати їхню негативну дію на результати кредитної діяльності банків.

Фактори з невизначеним впливом на ризик

- валютний ризик кредитного портфеля;

- структура кредитного портфеля, якщо він сформований з урахуванням потреб і клієнтів, і банку;

- зміна грошово-кредитної політики центрального банку;

- зміна демографічної ситуації;

- макроекономічна кон'юнктура.

Фактори, які збільшують ризик кредитного портфеля банку

Фактори, які зменшують ризик кредитного портфеля банку

- надмірна концентрація кредитного портфеля в одному із секторів економіки, виді кредиту, географічному регіоні; - надмірна диверсифікація, кредитного портфеля щодо клієнтів, секторів економіки, географічних регіонів; - структура кредитного портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку; - кредити в нетрадиційні сфери бізнесу, що сприяє підвищенню кредитного ризику за рахунок неможливості передбачити, як буде розвиватися бізнес в майбутньому.

- збалансована концентрація кредитного портфеля в одному із секторів економіки, виді кредиту, географічному регіоні; - збалансована диверсифікація, кредитного портфеля щодо клієнтів, секторів економіки, географічних регіонів; - структура кредитного портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб банку; - збалансованість кредитного портфеля за строками.

Рисунок 1 – Класифікація факторів портфельного кредитного ризику[2]

На основі якісної характеристики кредитного портфеля можна дати оцінку дотримання принципів кредитування і ступеня ризику кредитних операцій, перспектив ліквідності даного банку. Оцінка якості кредитного портфеля на основі постійного аналізу, зможе дозволити менеджерам банку ефективно управляти його позичковими операціями [3].

Можна виділити такі періоди розвитку банківського кредитування в Україні: 1) 2006–2007 роки – період динамічного нарощування обсягів кредитування на фоні прийнятних показників якості кредитного портфеля; 2) 2008 рік – період зміни тенденцій; 3) 2009-2011 рік – період найбільш суттєвого погіршення всіх показників банківського кредитування; 4) 2012 року – період часткового виходу із кредитної кризи.

Таблиця 1

Аналіз кредитів та заборгованості клієнтів банку за 2011-2013 рр.

Показник	Роки
	01.01.2011	01.01.2012		01.01.2013
	млн. грн.	млн. грн.	Темп приросту,%	млн. грн.	Темп приросту,%
Кредити, що надані усього	750536	813567	8,4	694381	-14,6
Кредити юридичним особам	538716	610314	13,3	560765	-8,1
Кредити фізичним особам - підприємцям	211820	203253	-4,04	133616	-34,3

Проведений аналіз динаміки і структури кредитного портфеля банків України показав, що станом на 01.01.2013 порівняно з 01.01.2011 рр. кредити зменшились на 56155307 тис. грн. або на 92,5 % (рис. 2) і склали 694381 тис. грн.(табл. 1).

Рисунок 2 – Динаміка кредитного портфеля банків України з

01.01.2009 по 01.01.2013 рр.

Висновки. Розглянувши основні складові кредитного портфеля вітчизняних банків та ґрунтовно проаналізувавши основні перспективні короткострокові кредитні продукти, можна виділити три послідовних етапи управління кредитним портфелем банку, які об’єднані загальною метою – оптимізацією його структури та динаміки за максимізації прибутку та мінімізації ризиків.

На першому етапі має прийматися рішення щодо врівноваження пропозиції і попиту на депозити, з одного боку, із попитом на кредитні ресурси – з іншого. На другому – визначатися кредитні ризики за групами позик, які надаються банком за сукупним портфелем на основі співвідношення між номінальними і реальними показниками повернення позик і процентів за ними, оскільки саме в цій розбіжності відображена якість залученого активу та його ризиковість. На третьому етапі має здійснюватися оптимальне розміщення ресурсів для формування необхідної процентної маржі.

Література:

1. Дугін І. М. Концептуальні основи управління портфельним кредитним ризиком банків під час роботи з роздрібними позичальниками [Текст] / І. М. Дугін // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т16. / Українська академія банківської справи Національного банку України. – Суми, 2006. – С. 135-143.

2. Ковальов, О. П. Класифікація банківських ризиків. Фактори, що впливають на кредитні ризики, і підходи до їх класифікації [Текст] / О. П. Ковальов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №2. – С. 63-70.

3. Пернарівський, О. В. Аналіз, оцінка та способи зниження банківських ризиків [Текст] / О. В. Пернарівський // Вісник Національного банку України. – 2004. - №4. – С. 44-48.

4. Довгань, Ж. Управління кредитним ризиком банку в умовах економічної кризи [Текст] / Ж. Довгань // Вісник Національного банку України. – 2010. - №8. – С. 51.