Экономические науки/1. Банки и банковская система

Шокало Т.П., Садєньєва Г.О.

КЕІ ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Аналіз можливих наслідків фінансової кризи Кіпру

для України

Фінансова криза Республіки Кіпр (2012 – 2013 рр.) призвела до розвалу банківської системи та стала причиною переддефолтного стану[1]. Українські вкладники могли втратити свої гроші у кіпрських банках.

Ступінь дослідження теми на сьогодні представлена публікаціями таких економістів як: Т. Сколар, О. Соскін, Ю. Ханс, С. Хестанов та ін.

Головними причинами кризи є: втрата офшорів; поступова втрата цінової конкурентоспроможності країни в результаті масового припливу капіталів; нездатність уряду відшкодувати витрати держави; фінансовий розрив на спекулятивному ринку нерухомості всередині країни, в який кіпрські банки інвестували надлишки капіталів.

З середини 2012 року кіпрська влада попросила в урядів Німеччини, Великобританії та Франції надати фінансову допомогу в розмірі 17 млрд. євро, а решту 7 млрд. уряду Кіпру було запропоновано вишукати всередині країни шляхом підвищення податків і зборів – заморожування банківських рахунків усередині країни, шляхом введення одноразового податку на індивідуальні вклади (9,9% для вкладів у розмірі понад 100 тис. євро і 6,75% на вклади менше цієї суми) [1].

16 березня 2013 на черговій нараді Єврогрупи було прийнято рішення ввести одноразовий податок на всі банківські вклади в країні в якості обов'язкової умови на отримання допомоги. Частка капіталів в банківському секторі Республіки Кіпр, досягла 600% від розміру кіпрського ВВП. У той же день всі банки країни призупинили свою діяльність, електронні перекази також не вироблялися, а з банкоматів була витягнута вся готівка, закрилась кіпрська фондова біржа [4]. Наслідком цього було: безробіття, гостра нестача готівки, почали закриватися АЗС, продовольчий запас у супермаркетах Кіпру вичерпався через 2-3 дні, почалися акції вуличних протестів населення і масові демонстрації, спрямовані проти дій Євротрійки і глави Уряду Німеччини [3].

24 березня 2013 президент Кіпру Нікос Анастасіадіс озвучив підсумковий антикризовий план після переговорів з Євротрійкою. Згідно з ним, депозити в розмірі менше 100 тис. євро не будуть обкладатися податком. Найбільший банк країни - Bank of Cyprus («Банк Кіпру») буде реструктуровано, а другий за величиною банк країни - Cyprus Popular Bank («Кіпрський народний банк») – ліквідовано. Контроль над рухом капіталу збережеться [1].

Отже, наслідками для Кіпру можуть бути: втрата певної частини капіталу, але через знову відкриті офшори можуть надходити кошти, ліквідація банківського сектору. Щодо України, то іноземні інвестиції з Кіпру до України – припиняться. Дефіцит платіжного балансу України зараз складає 8% ВВП, що є для України рекордом, до того ж треба погашати зовнішній борг – 55 млрд. За оцінками економістів Capital Economics, потреба України в зовнішньому фінансуванні наблизиться до 40% ВВП. Кіпрська криза може виявитися достатнім фактором, щоб підштовхнути і Україну до фінансової кризи [5].

Література:

1. Фінансова криза у Республіці Кіпр (2012-2013 рр). // Електронний ресурс – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org.

2. Причини кризи на Кіпрі // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.agionoros.ru.

3. Причини кіпрської кризи. // Електронний ресурс – Режим доступу: http://expert.ru.

4. Що сталося на Кіпрі? // Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.forbes.ru.

5. Криза на Кіпрі загрожує Україні// Електронний ресурс – Режим доступу: http://ubr.ua.