Асист. Кузьменко С. С., Ярмоленко А. В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ЗАСТОВУВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЕКСПОРТУ ДО ЗЕРНА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЗДІЙСНЕННЯ
ЗЕД
Митний режим є
однією із важливіших категорій у митній справі, що обумовлює порядок
переміщення товарів через митний кордон України та обсяг процедур, що
здійснюється митними органами із товарами, що переміщуються, у процесі їх
митного оформлення.
У відповідності до
статті 4 Митного кодексу України митний режим є комплексом взаємопов'язаних
правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний
кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус,
умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення [1].
Метою роботи є
дослідження застосування митного режиму експорту до зерна в сучасних умовах
здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Завдання роботи:
дослідити процес та вимоги нормативної документації щодо розміщення товарів у
митний режим експорту; проаналізувати сучасний стан експорту та перспективи
постачань українських зернових на зовнішній ринок.
Експорт – митний режим, відповідно до якого українські
товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без
зобов'язань щодо їх зворотного ввезення [1].
Митний режим експорту може бути застосований до
«товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до
товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним
контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим
відповідно до законодавства» [1].
Для розміщення товарів у митний режим експорту особа,
на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів у
митному режимі експорту, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону
обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у
митному режимі експорту;
3) виконати вимоги щодо застосування передбачених
законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4) у випадках, встановлених законодавством, подати
митному органу дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення
товарів у третю країну (реекспорт) [1].
Митне оформлення такого товару, як зерно, у режим
експорту потребує проходження ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного
контролю. В якості підстави для митного оформлення може вимагатися також
сертифікат Держхлiбiнспекцiї Мiнагропрому, що видається Мінагрополітики.
Відповідно
до Угод про вільну торгівлю за участю України (з країнами СНД та Республікою
Македонія) передбачено звільнення від сплати мита при експорті товарів, що
виходять з митної території України і призначені для митної території
відповідної країни (за винятком окремих товарів, визначених Протоколами до
відповідної двосторонньої угоди): Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії,
Молдови, Узбекистану, Російської Федерації, Туркменістану, Казахстану,
Киргизстану, Таджикистану [2].
Згідно з даними Міністерства аграрної
політики та продовольства, експорт зерна в Україні на 7 травня 2013 р. склав 21 млн т, що на 14,3% перевищує показники аналогічного періоду минулого сезону [3].
З 1 липня до 1 січня 2012 року Україна ввела мита на
експорт пшениці (9%, але не менше 17 евро/т), кукурудзи (12%, але не менше 20
евро/т) і ячменю (14%, але не менше 23 евро/т) [4]. Також пропонувалося встановити
експортні мита на соєві боби у розмірі 3%, але не більше 2 евро/т; насіння
рапсу – 3% (але не більше 2 евро/т); соняшникова олія – 3%, але не більше 5
евро/т. Тим самим прогнозувалося
збільшення надходжень до держбюджету і забезпечення стабільного експорту
зернових культур на зовнішні ринки.
Введення мита призвело до не конкурентоспроможності
українського виробника зерна на зовнішньому ринку. У зв’язку з тим, що Україна
конкурує за експортом пшениці з Росією та Казахстаном, відміна мит покращить,
але суттєво не вплине на темпи експорту пшениці з України. Але відміна мита –
суттєва допомога при експорті кукурудзи, оскільки ні в Росії, ні в Казахстані
її майже немає, а Україна має свої постійні регіони збуту.
Отже, експорт
зерна відіграє значну роль в економіці України, є вагомим джерелом поповнення
державного бюджету. Україна
продовжує утримувати стабільні темпи експорту зернових, що дозволяють повністю
реалізувати прогнозований обсяг експорту. Також спостерігаються позитивні
тенденції в розширенні географії експорту українських зернових [3].
Дотримання
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності порядку переміщення товарів через
митний кордон України в різних митних режимах забезпечує реалізацію митної
політики держави та стабільність розвитку економіки в цілому.
Література:
1.
Митний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Митного кодексу України». –
Х.: Одисей, 2012. – 392 с.
2.
Зернові культури. [Електрон. ресурс]. –
Електрон. текстові дані. – Режим доступу: <http://www.qdpro.com.ua>.
3.
Украина увеличила экспорт зерна. [Електрон. ресурс]. – Электрон.
текстовые данные. – Режим доступа : <http://www.ukrinform.ua/news/ukraina_ uvelichila_eksport_zerna_na_143_1517709>.
4.
Закон України від 7 жовтня 2011 року 3906-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України
та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових
культур».