Економічні науки/3. Фінансові відносини

Ставерська Т. О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Концепції відображення прибутку підприємств у фінансовій звітності: світовий досвід і україна

Фінансові результати є складною економічною категорією, концентрованим, узагальнюючим результатом функціонування підприємства і стану економіки у цілому. У працях зарубіжних і вітчизняних вчених чітко прослідковується теза, що суть поняття і трактування фінансового результату істотно різниться залежно від цілей його визначення [1]. Американські вчені Хендриксен Е. С., Ван Бред М. Ф. [2] розглядають три концепції відображення прибутку у фінансовій звітності:

- синтаксична (за операціями і видами діяльності);

- семантична (економічний, бухгалтерський прибуток);

- прагматична (поточний операційний і загальний прибуток).

Вони відповідно ідентифікують правила визнання, обчислення і використання прибутку інвесторами. Їх інформаційна ємність полягає відповідно у визначенні джерела отримання прибутку, ефективності функціонування підприємства, напрямах розподілу прибутку.

У різних країнах «Звіт про прибутки та збитки» може мати різну назву: звіт про прибуток (Income Statement); рахунок прибутків і збитків (Profit and Loss Account); звіт про операції (Statement of Operation). Синтаксичній концепції за видами діяльності відповідає підхід, коли структура Звіту про прибутки та збитки узгоджується з розподілом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову, яка застосовується у Звіті про рух грошових коштів. З іншого боку, класифікація діяльності, прийнята в МСБО 7 «Звіти про рух грошових коштів», не є обов'язковою при складанні Звіту про прибутки та збитки. Звіт про прибутки і збитки у світовій практиці може складатися на операційній основі (за функціями, однорідними економічними елементами) і за видами діяльності, може бути вертикальним (одноступінчатим або багатоступінчастим) і горизонтальним.

Слід відмітити, що існують певні відмінності щодо відображення інформації про фінансові результати у статтях фінансової звітності згідно з національними і міжнародними стандартами, частково усунені новим Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.02.2013 р.  № 73.

Так, існували розбіжності між Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і діючим раніше П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» в частині визначення методу визнання доходів і видатків. Тепер і в Законі, і в НП(С)БО 1 прописаний однаковий принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. 

Відповідно до П(С)БО 3, який втратив силу, у статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображався загальний доход (виручка) без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо. Але непрямі податки не є доходом (згідно МСБО 18 «Дохід» та П(С)БО 15 «Дохід»), тому неправомірно було відображати їх у складі доходів. Прийняття НП(С)БО 1 виправило ситуацію і у рядку 2000 Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) відображається чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Дослідження розмежування фінансових результатів за видами діяльності у взаємозв'язку з доходами і витратами, що їх формують, дозволили також відмітити певну невідповідність. Так, у формі № 4 «Звіт про рух грошових коштів» звичайна діяльність поділена на операційну, фінансову та інвестиційну діяльність. У формі №2 прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Але доходи і витрати іншої звичайної діяльності за своєю суттю є в основному складовими інвестиційної діяльності підприємств.

Чітке розмежування фінансових результатів в розрізі операційної, фінансової, інвестиційної діяльності та надзвичайних подій має принципове значення для оцінки ефективності діяльності підприємства, його стратегічного розвитку тощо. Також необхідно перерозподілити певні доходи і витрати: дивіденди одержані, доходи і втрати від участі в капіталі, які відносяться до результатів фінансової діяльності, доцільно віднести до результатів інвестиційної діяльності, згідно з її визначенням.

У рядках 4200, 4205, 4210 форми №4 «Звіт про власний капітал» відображається розподіл прибутку: виплати власникам (дивіденди), спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу, відрахування до резервного капіталу, що відповідає прагматичній концепції.

Таким чином, критична оцінка української звітності про фінансові результати дозволяє зробити висновки, що після прийняття нового Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» вона у цілому відповідає виділеним концепціям прибутку. Для повної реалізації синтаксичної концепції доцільно використовувати види діяльності як основу для диференціації доходів, витрат і фінансових результатів підприємства, що підвищить інформаційну ємність фінансової звітності.

Література

1. Динько І.М. Поняття прибутку як економічної та бухгалтерської категорії / І.М. Динько // Сталий розвиток економіки. – 2012. - № 4(14). - С.242-244.

2. Хендриксен Э. С. Теория бухгалтерского учета: учебник / Э. С. Хендриксен, М. Ф. Ван Бреда ; пер. И. А. Смирнова ; ред. Я. В. Соколов. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 574 с. - ISBN 5-279-01669-1.