К.т.н., доц. Штефан Н.М.,  Саяпіна В.О.

Національний гірничий університет, м. Дніпропетровськ

Проблеми і перспективи розвитку фінансового ринку України 

 

Фінансовий ринок — це сукупність обмінно-перероз­подільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів.

В Україні домінуючим залишається обіг державного капіталу,  заощадження за своєю структурою практично відірвані від структури інвестиційного попиту, а національний капітал вкрай слабкий та знаходиться в процесі свого первісного накопичення.

Теорія фінансового посередництва досить однозначно підводить до висновку про те, що якщо фінансові посередники займаються постійними інноваціями у випуску фінансових інструментів, що дозволяє залучати максимальні фінансові ресурси та розподіляти їх в економіці, забезпечуючи тим самим інвестиційний потенціал економічного зростання, то діяльність посередників повинна більш-менш точно кореспондуватися з потребами економічного росту, забезпечуючи постійне зростання фінансових активів в економіці. По суті, чим більше високо розвинена економіка, тим більше в ній повинно бути фінансових інструментів, що забезпечують рух матеріальних ресурсів. На основі цього висновку стає зрозуміло, що ступінь розвиненості фінансового ринку та його інтегрованості в економіку, слід шукати в області зіставлення матеріальних та фінансових активів [1].

Значні обсяги фінансових активів у розвинених країнах світу свідчать про адекватну грошову оцінку матеріального майна, яке знаходиться в постійному користуванні, а в ньому і результуюча рух власності. В Україні ж руху власності немає, як немає і її ринку, тому ті титули власності та майнових прав, які з’явилися в процесі реформ, існують в абсолютно самостійному кругообігу, за ними не стоїть процес внутрішнього накопичення капіталу.

На світовому фондовому ринку спостерігається тенденція до поступового зростання обсягів емісій корпоративних облігацій. Порівняльний аналіз динаміки акцій та облігацій підприємств України свідчить про переважне зростання обсягу випуску облігацій порівняно з випуском акцій. Однак більшість операцій з випуску акцій підприємств не призводила до залучення реальних інвестицій в економіку, а лише обслуговувала процес приватизації та акумулювання доходів державного бюджету від продажу частки держави у корпоративних підприємствах. Недостатня активність торгів акціями й облігаціями промислових корпорацій свідчить про те, що фондовий ринок України ще не набув належного розвитку, в результаті чого акціонерний капітал у реальному секторі економіки не має можливості функціонувати досить ефективно[2].

Відповідно до даних Світового банку, якщо у 2002 р. рівень капіталізації, наприклад, в Україні становив 3 % ВВП, то в 2012 р. цей показник наблизився до 15,5 %. Як свідчать результати аналізу, рівень капіталізації у деяких розвинених країнах перевищує 100 %: у Гонконгу, що спеціалізується на фінансових операціях, він досягає 400 %, у Люксембурзі становить 114,2 %, Швейцарії – 141,4 %. У середньому по країнах Європейського Союзу - 112,7 %. На ринках країн, що розвиваються, капіталізація становить менше 1/10 світового рівня [3].

Рівень капіталізації в Україні не можна розцінювати як індикатор рівня розвитку фондового ринку, оскільки в сформованих умовах цей статистичний показник практично ніяк не пов'язаний з ефективністю функціонування реального сектора економіки. Напрямами подальшого розвитку фондового ринку України в контексті його інтеграції до світового фінансового ринку є розширення технологічних можливостей фондових бірж шляхом об'єднання в єдину фондову систему; забезпечення прозорої діяльності акціонерних товариств; регулювання податкового законодавства; проведення раціональної дивідендної політики корпорацій.

Сьогодні, фондовий ринок України недостатньою мірою забезпечує виконання свого основного завдання, яке полягає в широкому залученні фінансових ресурсів для інвестування в інноваційні та довгострокові економічні проекти.

Існує значна кількість несприятливих факторів на шляху розвитку нашої держави (таких як показники інфляції, політична нестабільність, тощо) але це не зупиняє ріст фондового ринку України, про що говорять показники обсягу випуску і обороту цінних паперів. Експерти оцінюють фондовий ринок як перспективний, хоча він, порівняно із фондовими ринками розвинутих країн світу, знаходиться на початковому етапі розвитку та оцінюється як недостатньо активний. Проте останніми роками спостерігається тенденція доволі швидкого розвитку фондового ринку. Ріст на західних майданчиках починає «розігрівати» також і ринки, що розвиваються, такі як Україна.

Протягом січня-лютого 2013 року Національною Комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано 27 випусків акцій на суму 13,13 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2012 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 18,87 млрд.грн. Зареєстровано 29 облігацій підприємств на суму 3,30 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2012 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 2,54 млрд. грн. За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами протягом січня – лютого2013 року становив 48,79 млрд.грн.

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду  зафіксовано з:

 − державними облігаціями України – 36,77 млрд. грн (75,36% від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі у лютому 2013 року); 

           − облігації підприємств – 6,07 млрд. грн. (12,44% від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі у лютому 2013 року) [4].

         На шляху повноцінного функціонування фондового ринку існують певні проблеми, які потребують вирішення. Сьогодні для фондового ринку України такими проблемами є:

1)     невеликий обсяг і невисока ліквідність;

2)     рівень капіталізації є доволі низьким;

3)     високий ступінь ризиків;

4)     недостатня кількість кваліфікованого персоналу;

5)     відсутність відкритого доступу до інформації;

6)     порушення прав інвесторів;

7)    недосконалість нормативно-правової бази функціонування фондового ринку.
       На сьогодні особливого розмаху набув процес інтеграції та глобалізації фінансових ринків. Глобалізація  - це новий етап світового розвитку суспільства на всіх його рівнях. В економічній сфері вона являє собою взаємозалежність різних секторів світової економіки. В перспективі глобалізація веде до подолання наднаціональних кордонів і формування єдиної всесвітньої ринкової економіки.

    Фінансова глобалізація створює для України не тільки позитивні ефекти та нові потенційні можливості, а й негативні ефекти та проблеми. Вони в основному пов'язані із зростанням загрози фінансових криз та нестабільності, можливої втечі капіталу, обмеженими можливостями національних агентів щодо конкурування на глобальних ринках капіталів та на внутрішньому ринку, нерівноважністю національних ринків капіталу та нерівними умовами роботи на них. Це підтверджується   ситуацією навколо Кіпру. Кіпр відіграє особливу роль в економічному житті нашої країни: з 54 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, накопичених Україною, більше 17 мільярдів, або майже третина надійшли саме з Кіпру.

Звичайно, більша частина цих інвестицій - якщо не всі вони взагалі - зробили ніякі не іноземці, а власне український бізнес, який дуже активно використовує Кіпр в якості офшору. Для України  в ситуації фінансової кризи на острові   може бути негативний вплив в тому, що може призупинитися приплив прямих інвестицій, які до нас заходили через Кіпр (поки власники депозитів будуть вирішувати свої проблеми).

Таким чином,  одне з основних завдань держави за умов фінансової глобалізації  - ефективне використання переваг від інтеграції до глобального фінансового ринку та одночасне обмеження наслідків такої інтеграції.

 

Література (електронний ресурс):

1.http://investblog.net.ua/ekonomika-2/finansovyj-rynok-ta-ekonomika-ukrajiny 

2.http://viem.edu.ua/konf_V4_1/art.php?id=0121

3.http://data.worldbank.org/indicator/CM.MKT.LCAP.GD.ZS/countries/1W?display=default

4.http://www.nssmc.gov.ua/fund/analytics