Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

Троян О.В, магістр каф. менеджменту

Науковий керівник: член-кор. МАНЕБ, канд.екон.наук,

доцент Лебедєва І.Б

Донбаський Державний Технологічний Університет

Управління інноваціями в промисловості з використанням дорожніх карт

Поняття науково-технічний прогресу на рівні окремого підприємства реалізується у вигляді інновацій. Саме тому можна відмітити дуже великий інтерес до цієї сфери з боку як світової, так і вітчизняної наукової думки. Такі визначні науковці, як Й. Шумпетер, Д.Тідд, Д.Бессант, К.Павітт, Б.Твісс, Б.Санто, Ю.Яковець, І.Школа, І.Будникевич, О.Лапко, Д.Черваньов, Л.Нейкова ат інші займалися вивченням процесу інновацій. В основному підходи до трактування цього поняття різняться згідно цілей дослідження, і тому основними підходами є статичний і динамічний, згідно з якими інновації набувають значення або процесу по розробці і впровадженню нововведень або лише кінцевого результату такої діяльності.

Сучасні тенденції в розвитку промисловості більшою мірою зосереджені сьогодні на децентралізацію досліджень і розробок та інтерактивне створення доданої вартості, а також на глобалізацію і високошвидкісне технологічне зростання. Ці фактори підштовхують необхідність використання інструментів і методик, що дозволили б найбільш ефективний менеджмент процесів, направлений на використання організованих інновацій, так що отриманий результат буде умовно передбачуваним і спрямованим на досягнення стратегічних цілей організації або сектора промисловості.

Дорожні карти є ефективною методикою управління інноваціями і розвитком як на рівні підприємства, так і на галузевому, державному, або навіть міжнародному рівнях. В розвинених країнах вони є настільки популярними, що важко знайти проект, який не містив би в собі дорожню карту. Вони допомагають скласти чіткий план дій, що включатиме в себе також часову складову, наявність якої значно спрощує прийняття рішень зацікавленими сторонами, а також процес оцінки успішності проекту, для якого така карта була складена.

В кінці двадцятого сторіччя технологічні дорожні карти і їх практика стали важливими інструментами планування в сучасних промислових організаціях в багатьох галузях, як в приватних, так і в державних, великих чи малих компаніях. Їх початок застосування в управлінні простежують їх походження до Micro Tech 2000, комплексного звіту, опублікованого в Національному Дорадчому Комітеті США по Напівпровідникам (NACS) в 1991 році, а створення дорожніх карт, як типовий процес зазвичай вперше згадують у зв´язку з створенням і використанням моделі МПРНТ (Міжнародного плану з розвитку напівпровідникової технології) ще в 1970-х роках в компанії Motorola.

Сьогодні існує велика різноманітність дорожніх карт, класифікація яких ведеться в залежності від учасників її створення, часової направленості аналізу, а також цілей їх створення та майбутніх користувачів. Та, до якого б типу не відносилися ці карти, вони дозволяють збирати інформацію, що уможливлює прийняття кращіх інвестиційних рішень та допомагають збалансувати потреби організації. Ця методика використовується в міжнародних компаніях, таких як IBM, BlackBerry, Samsung, SAP, InBev і практично в кожній міжнародній компанії; вона використовується європейськими урядами та Європейським Союзом, і вона вже довела свою ефективність, а отже, той факт, що дорожні карти не поширені в Україні і практично не використовуються українськими підприємствами є недоліком, тому що ця методика може значно поліпшити процес планування, прийняття рішень та організації технологічного процесу на підприємствах, а також підвищити привабливість підприємств для іноземних інвесторів.

Що стосується металургійної промисловості України, то її успішний розвиток багато в чому залежить від ефективно і успішно розроблених і впроваджених інновацій, орієнтованих як на створення нових продуктів і послуг, так і на удосконалення технологій і процесів. Той факт, що світова криза мала великий вплив на українських металовиробників, настільки що до кризові позитивні значення прибутковості, а також об’єми випуску продукції до сьогоднішнього часу не змогли бути відновлені, говорить про необхідність форсування розвитку цієї галузі. Оскільки Державна цільова науково-технічна програма розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2020 року також ставить перед собою цілі «забезпечення входження України в коло економічно розвинених країн світу за рахунок створення сучасного та здатного до інноваційного розвитку виробництва чорних і кольорових металів, створення умов для підвищення конкурентоспроможності підприємств ГМК та проведення структурної перебудови галузі», в даній роботі було прийнято рішення створення дорожньої карти для металургійної промисловості, що може стати корисною допомогою планування на галузевому рівні.

Рівень виробництва металопродукції в Україні і спрогнозовані його майбутні значення на період до 2023 року (графіки 1.1, 1.2), що в цілому показало недостатній рівень виробництва в Україні порівняно зі світовими показниками, і тому балансування ритму виробництва в Україні із світовим має бути однією з цілей вказаних в дорожній карті.

Рисунок 1.1 – Об´єми виробництва сталі і чавуну в Україні в 2000-2012 рр., тис. т

Рисунок 1.2 - Прогноз виробництва металургійної продукції в Україні в 2013-2023 рр. з використанням світових темпів виробництва, тис. т

До інших цілей мають бути включені збільшення прибутку, зниження виробничих витрат та збільшення експорту. Всі ці вищезгадані цілі, хоча на перший погляд і здаються досить стандартними, на ділі є лише узагальненням результатів, які будуть отримані, якщо широке коло технологічних і адміністративних інновацій будуть впроваджені в дію. Ці нововведення в основному орієнтуються на проблеми, актуальні для всього світу, такі як необхідність в безпечних, екологічних, ефективних з точки зору витрат та низько-вартістних технологіях (основні гілки для розробок і досліджень: нові інтегровані маршрути для «безокалинного» та енергоефективного функціонування; гнучке та багатофункціональне виробництво, до якого входять використання оптимізованих інструментів моделювання, дешевші легуючі концепції ті ін..; «розумне» виробництво, що включає в себе специфічні модулі управління (інтеграція симулюючих моделей), моделювання властивостей матеріалу та його обробки (зварювання, штампування і т.і.) та ін.. теми), потреба в раціональному використанні енергії, ресурсів та управлінні відходами (основні теми для досліджень: проблема парникових газів; оптимізація використання вуглецю; моделювання всіх енергетичних потоків; розумне використання відходів газів виробництва), вимоги створення нових рішень, привабливих для кінцевих користувачів (основні теми для досліджень: нові сімейства сталей для застосування в критичних ситуаціях (наприклад сейсмічних і при пожежах); сталі з високим опором втоми; повторне використання легуючих елементів і поліпшення якості брухту та ін..) та використання останніх тенденцій, таких як концепція відкритих інновацій (основні теми для дослідження: прямі партнерські відносини з клієнтами, постачальниками і науково-дослідними інститутами; формування інноваційної мережі для покращення технологічного розвитку промисловості.).

Всі ці фактори мають бути детально розглянуті і представлені в дорожній карті, яка, хоча й відображає нинішні тренди та шляхи вирішення проблем, має бути обов’язково щорічно оцінена з точки зору успішності та переглянута. Крім того, необхідним фактором є створення інституцій, відповідальних за цей процес, як це існує в розвинених країнах.

Список посилань

1. Санто Б. Инновация как средство экономического развития.-М.: Прогресс,1990.-345с.;

2. Фатхудинов Р. А. Инновационный менеджмент как система повышения конкурентоспособности// Управление персоналом. - 2000. - №1 - С. 29-40.

3. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента, цикла коньнктуры).-М.: Прогресс, 1982.-453с.;

4. Wilson, Robert W., Peter K. Ashton, and Thomas P. Egan. 1980. Innovation, Competition, and Government Policy in the Semiconductor Industry, A Charles River Associates Research Study, Lexington, MA: Lexington Books, 240 p.;

5. Sematech. 1988. "Final Report: Sematech Planning Workshop on Advanced Lithography," Burlingame, CA, January, pp. 25-27;

6. Worl Steel Association. Statistics archive [Електронний ресурс: http://worldsteel.org/statistics/statistics-archive.html], востаннє перевірено: 25.05.2013