Супрун К. К.

Донецький національний університет економіки і торговлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Організація обліку в комерційних банках (Супрун К., ОА-09-Б)

Предметом бухгалтерського обліку в комерційному банку виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку: розрахункові операції, депозитні операції, операції з цінними паперами, позичкові операції, операції з касового обслуговування бюджетних рахунків, операції з основними засобами банку, валютні та ін. Виконання таких операцій має вплив на результати діяльності банку, а їхній облік - вкрай важливе й актуальне питання, адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов'язань. Тому розумний і правильний підхід до організації обліку лежить в основі успішної діяльності будь-якого комерційного банку. Метою статті є вивчення питань організації обліку в комерційних банках. Основне завдання цієї статті – вивчення банківських операцій та правил організації їхнього обліку в комерційних банках України. Розкриттям цієї теми у науковій літературі займалися такі вчені як І. А. Волкова, О. Ю. Калініна, Г. П. Табачук, О. М. Сарахман та ін.

Бухгалтерський облік банку можна визначити, як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів. Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб'єкт господарської діяльності; є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного змісту [1, c. 18]

Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

— визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

— описувати операції в часовому вираженні;

— підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

— належним чином подавати операції з відповідними деталями [2, c. 19]

Бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація ґрунтується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів — ідеться про часовий період від виникнення зобов'язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов'язань. Лише за такої умови керівництво цієї установи постійно відстежує всі аспекти її діяльності, а отже, і ризики, яким вона піддається.

З огляду на сказане, система бухгалтерського обліку має задовольняти три вимоги, а саме – актуальність, надійність, ефективність. Система бухгалтерського обліку поряд з об'єктивними вимогами має відповідати й таким, що зафіксовані законодавчо та нормативними документами НБУ.

Метод бухгалтерського обліку включає такі елементи:

— документацію та інвентаризацію;

— оцінку й калькуляцію;

— рахунки та подвійний запис;

— бухгалтерський баланс і звітність.

Бухгалтерські системи банківських установ України комп'ютеризовані, завдяки чому система бухгалтерських проведень (занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей) виконується в автоматичному режимі. Проте навіть за цих умов перелічені елементи методу бухгалтерського обліку є похідними щодо концепції такого обліку.

Для поточного обліку банківських операцій у бухгалтерському обліку банку використовується система рахунків фінансового обліку. Вся сукупність бухгалтерських рахунків може бути розподілена на дві групи: балансові та позабалансові.

Балансові рахунки бувають постійними і тимчасовими. Постійні балансові рахунки мають залишок на кінець звітного періоду. На їхній основі складається баланс банку. Серед них виділяють такі групи рахунків:

— рахунки активів; — рахунки зобов'язань; — рахунки власного капіталу.

Рахунки активів — це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різних активів банку. Рахунки зобов'язань — це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість. Рахунки власного капіталу — це також пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу банку за звітний період.

У складі балансових рахунків виділяють контрпасивні рахунки (активні) та контрактивні рахунки (пасивні). За своїм характером контрпасивні рахунки активні. Контрактивні рахунки — пасивні. Особливість цих рахунків полягає в тому, що в балансі контрактивні рахунки відображаються в складі активів, а контрпасивні — в складі пасивів зі знаком мінус. Така методика дозволяє достовірно оцінювати окремі статті активів та пасивів.

Ведення обліку - одна з найважливіших складових успішної діяльності банку. Правильний підхід до організації обліку – лежить в основі успішної діяльності будь-якого комерційного банку та являється однією з основних задач банку, тому що її рішення має вплив на результати діяльності банку, адже жоден банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку своїх операцій і зобов'язань [2, c.21]

Список використаних джерел:

1. Табачук Г. П. , Сарахман О. М., Бречко Т. М. Фінансовий облік у банках: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 424 с.

2. Волкова І. А. Бухгалтерський облік у банках: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 520 с.

3. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України