ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Сидорук Т.С., студент 4-го курсу,

Напрям підготовки «Облік та аудит»

ДВНЗ «Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Науковий керівник: Ярошенко А.С.,

кандидат економічних наук, асистент

кафедри бухгалтерсько обліку та аудиту ДВНЗ «УАБС НБУ»

Для бюджетних установ, так як і для будь-яких інших підприємств та організацій, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей, що є основним джерелом задоволення їх матеріальних та духовних потреб, а також є джерелом їхніх доходів. Тому однією з найбільш гострих проблем є проблема організації оплати праці.

Проблемами ведення, розвитку, нарахування, виплат та впровадження інформаційних систем займалися багато вчених-економістів. До таких відносяться: Береза А. М., Бутинець Ф. Ф., Терещенко Л. О., М. Гетьманцеві, Н. Болотіна, О. Павловська, Матієнко І. І., Писаревська Т. А. та інші.

Згідно Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.[1] Це поняття наповнюється новим змістом, що охоплює усі види заробітку, тобто різні види премій, доплат, надбавок, які нараховані в грошовій та натуральній формі та включає грошові суми, що нараховують робітникам відповідно до діючого законодавства за невідпрацьований час: щорічні відпустки, святкові дні та інше.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» на сьогоднішній день заробітна плата поділяється на:

- основна – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці;

- додаткова – це винагорода за працю понад встановлені норми;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсації, грошові та матеріальні виплати та ін. [1]

Процес оплати праці в бюджетних установах порівняно з іншими підприємствами та організаціями, як вже зазначалось, має певні свої особливості:

а) результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

б) праця носить переважно розумовий характер;

в) у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

г) у бюджетній сфері є досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях, таких як освіта, охорона здоров'я, мистецтво, частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає більше 50% від загальної чисельності працівників. [2]

В наш час держава є головним регулятором щодо здійснення оплати праці працівників в бюджетних установ. Тому вона, по-перше, встановлює розмір мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; по-друге, встановлює умови і розміри оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України; по-третє, регулює генеральні, галузеві, регіональні угоди, колективні договори у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; по-четверте, здійснює оподаткування доходів працівників.

Більш детальніше хотілося б зупинитися на нарахуванні заробітної плати під час відрядження.

Згідно з КЗпП з 13.05.2011 р. працівникам, які направленні у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, що визначено трудовим або колективним договором – розмір такої праці не може бути нижчим середнього заробітку. Отже, при оплаті часу перебування працівника у відрядженні необхідно порівняти суму середньоденного заробітку та денного заробітку працівника відповідно до умов, що встановлено трудовим договором. [4]

При визначення денного заробітку враховуються всі елементи (оклад, доплати, надбавки, премії, суми індексації) заробітної плати, які отримує працівник в місяці, в якому його направили на відрядження. При цьому порівняльні розрахунки необхідно здійснити виходячи з повного робочого місця.

При визначенні середньоденного заробітку необхідно пам’ятати про коригування сум виплат, що обчислюються виходячи з середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок та податкових окладів як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

При порівнянні денного заробітку працівника із середньоденним заробітком, останній слід брати з урахуванням проведеного коригування, якщо в розрахунковому періоді підвищувалися оклади. [4]

Слід зазначити про те, що, якщо премії і установі виплачуються виходячи з посадового окладу за фактично відпрацьований час, а дні відрядження оплачено за середньоденним заробітком, то за ці дні премію працівнику не нараховують. Оскільки, при визначенні середньої зарплати суму премії за попередні дні місяця вже враховано. Але, якщо ж дні відрядження оплачуються виходячи із зарплати працівника, то за цей період премію має бути виплачено.

При визначення сумарного заробітку за розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати слід врахувати такі виплати:

- основну заробітну плату;

- доплати і надбавки за: надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою та інше;

- виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

- винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років.

Але слід не враховувати такі виплати:

- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника;

- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку та інше. [3]

Так як середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані робочі дні протягом двох місяців на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період, то якщо в розрахунковому періоді здійснювалося донарахування доходу при обчисленні середньої зарплати така виплата не враховується. А якщо за цей період відбувалось утримання доходу за минулі періоди, то загальна сума заробітної плати, що бере участь у розрахунку, на суму утриманого доходу не зменшується.

Щодо особливостей премій в розрахунку середньої заробітної плати, то вони включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю із заробітної плати, не залежно від того, за який місяць ці премії нараховуються.

Якщо розрахункові місяці відпрацьовано повністю, то щомісячні премії враховуються в повній сумі в тому місці, в якому вони нараховані. Інші види премій, такі як квартальна і піврічна, включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді працівником відпрацьовано не повністю, то премії при розрахунку середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу в розрахунковому періоді. [3]

Підсумовуючи вище сказане, можна зазначити: якщо дні відрядження оплачено за середнім заробітком, то виплати за такий період не підлягають індексації. Так як, при визначенні їх розміру суму цієї індексації уже було враховано. Якщо ж дні відрядження оплачуються виходячи із заробітної плати працівника згідно з трудовим договором, то виплати за такий період підлягають індексації.

Можна зробити висновок, праця була і залишається головним джерелом матеріального та духовного достатку, головною умовою життя та розвитку суспільства. Облік нарахування заробітної плати в бюджетних установах є досить цікавий процес. Він має певні особливості порівняно з іншими підприємствами, а також різними галузями самих бюджетних установ. Існує дуже багато моментів, які стосуються не тільки нарахування заробітної плати, а нарахування відпускних, лікарняних, індексації та інше, що має також певну специфіку у здійсненні розрахунків. Тобто розрахунки з оплати праці в бюджетних установах потребують подальшого дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про оплату праці», затверджений Постановою ВР від 20.04.1995 р. № 144/95 зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.

2. Освіта.ua [Електронний ресурс]. – Режим доступу : osvita.ua/vnz/reports/accountant/16643

3. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-п

4. Кодекс законів про працю України, із змінами, внесеними згідно із Законами № 4711-VI від 17.05.2012 Верховною Радою України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08