Ас. Селицька К.В., Ялова Г.Ю.

Донбаська національна академія будівництва та архітектури

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

 

Формування в Україні ринкової економіки та інтеграція її в світову економіку були неможливі без перебудови тради­ційної системи бухгалтерського обліку. Характеризуючи сис­тему обліку, яка склалася в Україні, можна відмітити, що вона значною мірою містить принципи і положення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), забезпечує до­статньо достовірне і об’єктивне відображення в звітності господарських суб’єктів їх фінансових результатів, фінансо­вого стану та складу майна за справедливою вартістю. Система бухгалтерського обліку забезпечує безперервний процес фіксації первинної інформації про господарські операції, групування даних за певними ознаками, напрямами, періодами та надання оперативної, достовірної та своєчасної інформації про інноваційну діяльність підприємства. Специфіка інноваційного процесу, його новизна та відсутність практичного досвіду впровадження інноваційного продукту, чутливість до змін зовнішнього середовища вимагають постійного аналітичного обґрунтування управлінських рішень. Відтак виникає потреба в існуванні достовірної економічної інформації про інноваційну діяльність підприємства, яку надає система бухгалтерського обліку.

Вивченню економічної сутності інновацій, методичних і практичних аспектів організації системи бухгалтерського обліку в управлiннi процесами інноваційної діяльності підприємств присвячено праці як вітчизняних, так і зарубіжних науковців і фахівців-економістів. Питання економічної теорії та теорії інновацій у контексті розвитку світової наукової думки розглянуто у працях Й. Шумпетера, Б. Санто, М. Хучека, Б. Твісса, Ф. Ніксона, Х. Хауштайна; сутності та особливостей інноваційних процесів національної економіки – О. І. Волкова, А. П. Гречаної, Л. Л. Антонюк, В. С. Савчука, О. О. Лапко; оцінки ефективності інноваційних проектів – А. В. Гонорської, М. П. Денисенка, В. С. Косинського, П. Л. Віленського, С. А. Смоляка та інших.  Проте наукових робiт, присвячених комплексному дослiдженню проблем створення системи облiково-аналiтичного забезпечення iннова-цiйної дiяльностi, поки що немає. Тим більше, що вихiд українських прiдприємств на свiтовий ринок iнновацiй потребує бiльш досконалого iнформацiйного забезпечення розробки iнновацiйних продуктiв i технологiй.

Одним із шляхів розвитку економіки України є вибір інноваційного напряму розвитку, що припу­скає орієнтацію на розвиток секторів економіки, пов'язаних з інноваційними змінами, виробницт­вом інноваційної продукції, наданням послуг, в основу яких покладено інноваційний компонент. Для ефективного використання інноваційних механізмів українським підприємствам потрібно забезпечити розкриття відповідної інформації для прийняття управлінських рішень. Це зумовлює необхідність побудови методики бухгалтерського обліку інноваційної діяльності, адекватної потре­бам користувачів інформації, на основі викорис­тання існуючих вітчизняних напрацювань, зарубіж­ного досвіду з урахуванням розвитку національ­них особливостей ринкової економіки. Одним із основних недоліків сучасного обліку є те, що не існує єдиної системи регістрів обліку й бухгалтерських рахунків для відображення ви­трат, доході і результатів інноваційної діяльнос­ті. У свою чергу, наявні облікові регістри, бухгал­терські рахунки і статистична звітність не надають достовірних даних для проведення економіч­ного аналізу впливу інноваційної продукції на ре­зультати діяльності підприємства.

На сучасному етапі розвиток бухгалтерського обліку України повинен здійснюва­тися насамперед в напрямку більш повної відповідності прі­оритетам розвитку світової економіки і вимогам, які проце­си кризово-конкуруючої економіки виставляють вітчизня­ному підприємництву і безпосередньо державі Україна. Ак­туальним в сучасних умовах продовжує залишатися напрям інформаційно-технологічної інтеграції бухгалтерського обліку з іншими функціями управління господарською діяльністю, що посилює використання облікової інформації у підготовці і прийнятті керуючих рішень і забезпечує загальну економію управлінської праці на підприємствах.

Завдання бухгалтерського обліку полягають у реалізації напрямів створення, впровадження і продажу інновацій і включають таке:

- оцінку інноваційної діяльності;

- надання оперативної інформації для управління процесами розробки, впровадження і реалізації інновацій;

- ведення регістрів аналітичного і синтетичного обліку для відображення процесів інноваційної діяльності;

- надання управлінської, бухгалтерської і статистичної звітності для контролю за процесами створення, впровадження і реалізації продуктів інноваційної діяльності.

Дієвість оцінки результатів економічного аналізу інноваційної діяльності суттєво знижується за відсутності відповідних методичних розробок, зокрема Методичних рекомендацій щодо визначення ефективності витрат, пов’язаних зі створенням інноваційних продуктів, їх впровадженням у виробництво.

Основним джерелом фінансування інновацій є власні кошти підприємств  (70 % у 2012 р.) і лише 2 % від загальної кількості підприємств здійснюють нововведення за рахунок банківських кредитів. Це переважно підприємства харчової, медичної, авіаційної промисловості, тракторного  ашинобудування, промисловості будматеріалів. Інноваційну діяльність промислових підприємств стримує недостатність фінансування, зокрема державного, труднощі з матеріальними ресурсами, кризовий стан в науці, відсутність інформаційного забезпечення системи управління діяльністю.

Відповідно до Стратегії розвитку України “Україна 2020: Стратегія національної модернізації”, розробленої Міністерством економіки України в 2009 р., прогнозується, що обсяг світового ринку виробництва, експорту та імпорту інноваційної продукції сектора високих технологій до 2020 р. зросте в 1,6 рази, а обсяг експорту та імпорту – вдвічі. Однак такі риси нехарактерні українському ринку. Комплекс існуючих проблем в сфері стимулювання та здійснення інноваційної діяльності обумовлює необхідність посилення загального рівня фінансово-економічних вимог до супроводу реалізації проектів наукових досліджень і розробок, передусім щодо удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління інноваційною діяльністю на рівні суб’єктів господарювання.

Для входження України на рiвних до свiтової економiчної системи необхідним є формування iнновацiйної моделi розвитку економіки. Досягнення технічного та соціально-економічного ефекту інновацій передбачає необхідність поглиблення процесу конвергенції напрямів технологічних і економічних досліджень.

Забезпечення дієвого механізму управління інноваційною діяльністю вимагає організації ефективної системи господарювання на рівні підприємств як суб’єктів інноваційної діяльності, що можна досягти за рахунок:

1) здійснення на державному рiвнi цілеспрямованих заходів, здатних створити економічні можливості як передумови формування стимулюючих iнновацiйну діяльність механізмів, зокрема, зростання обсягу фінансових асигнувань у сферу науки та інноваційної діяльності;

2) розробки механізму взаємодії суб’єктів господарювання, який забезпечуватиме досягнення конкурентних переваг завдяки активній iнновацiйнiй діяльності.

Ігнорування обліково-аналітичного забезпечення інноваційної діяльності зумовлене нерозвиненістю наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку та економічного аналізу такої діяльності, що не сприяє забезпеченню передбаченого Стратегією розвитку України “Україна 2020: Стратегія національної модернізації ” технічного та соціально-економічного ефекту інноваційної діяльності, що охоплює різні сфери діяльності підприємства. Відповідно, наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку та аналізу доцільно спрямувати на обґрунтування можливості відповідної інтеграції в управлінський процес функцій бухгалтерського обліку та економічного аналізу в їх взаємозалежності й взаємозв’язку з іншими функціями управління.

 

Література:

 

1.     Розробка методологiї аналiзу стану науково-технiчної та iнновацiйної дiяльностi в Українi на основi даних державної статистики: [наук. звiт] / Держ.комiтет статистики України. – К., 2010

2.     Закон України “Об інноваційній діяльності” от 04.07.2002 г. №40-IV // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 36. – С. 266

3.     Корінько М.Д. Інновації у діяльності суб’єктів господарювання. – Актуальні проблеми економіки (науковий економічний журнал) № 5 (95) 2009, с. 149 - 154

4.     Звiт про дiяльнiсть Мiнiстерства економiки України: [Электронный ресурс]. – Режим доступу: www.me.gov.ua