Економічні науки / 7. Облік і аудит
Топорівський Іван
Наук. кер. – Чаплінська А. А.
Чернівецький торговельно-економічний
інститут КНТЕУ
Похибки вимірювання та їх класифікація
Одним з
основних засобів пізнання в науці є вимірювання, в результаті якого отримується
вимірювальна інформація та дані про величини досліджуваних об’єктів.
Вимірювання -
процес визначення числового значення вимірюваної величини, а також дія,
спрямована на знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом.
Взагалі вимірювання
можливе через наявність кількісних характеристик в об’єктах матеріальної
дійсності, здатності цих об'єктів змінюватися в широких межах, не втрачаючи
якісної своєрідності.
Із-за
недостатніх знань властивостей досліджуваного об'єкта, недосконалих методів та
засобів вимірювань, округленням результатів вимірювання виникають похибки.
Похибка
вимірювання - це відхилення результату вимірювання від істинного значення
вимірювальної величини [1].
Похибки
вимірювання класифікують за різними ознаками:
1. За
джерелом виникнення:
- похибка методу;
- інструментальна похибка;
- суб’єктивна
помилка.
2. За умовами
проведення:
- основна похибка;
- додаткова похибка.
3. За
характером виявлення:
- систематична похибка;
- випадкова похибка;
- груба похибка.
4. Від
характеру вимірюваної величини у часі:
- статична похибка;
- динамічна похибка.
5. За
способом виразу:
- абсолютна похибка;
- відносна похибка;
- приведена похибка.
Похибки
методу вимірювання - спричинені недосконалістю цього методу, а також
недостатністю обґрунтування його теорії, застосуванням наближених формул для
спрощення розрахунків.
Інструментальні похибки - складова похибок
вимірювання зумовлена недосконалістю засобів вимірювальної техніки. Ця похибка
також може бути обумовлена конструктивними та технологічними недоліками.
Суб’єктивні похибки - як
правило, є наслідком особистих властивостей спостерігача, які зумовлені особливостями
його організму (недосконалість зору, втомленість).
Основна похибка - похибка, яка виникає за
нормальних умов застосування засобів вимірювальної техніки. Ця похибка
нормується і вказується у відповідних документах (технічному паспорті,
формулярі).
Додаткова похибка - обумовлюється відхиленням
однієї чи декількох впливових величин (температури, тиску, вологості) від
нормального значення. Значення додаткової похибки, як і основної, нормується і
вказується у відповідних технічних документах.
Систематична похибка - складова похибки, яка
залишається сталою або закономірно змінюється при повторних вимірюваннях однієї
і тієї ж величини. Вони зумовлені впливом на результат вимірювання багатьох
факторів, дію яких не усунуто та не прийнято до уваги.
Випадкова похибка - це та складова похибки,
яка за повторних вимірювань однієї й тієї ж величини, проведених за допомогою
одного й того ж приладу, в однакових умовах, з однаковою старанністю, дасть
результати спостережень, що мають відрізнятись один від одного.
Груба похибка - це похибка вимірювання, яка
істотно перевищує очікувану за даних умов похибку.
Статична похибка - похибка при вимірюванні
постійної в часі величини.
Динамічна похибка - різниця між похибкою в
динамічному режимі і статичною похибкою, яка відповідає значенню виміряної
величини у відповідний момент часу.
Абсолютна похибка вимірювання —це алгебраїчна
різниця між отриманим при вимірюванні значенням та істинним значенням
вимірюваної величини.
Відносна похибка - відношення абсолютної
похибки вимірювання до істинного значення вимірюваної величини.
Приведена похибка - відношення абсолютної
похибки до нормуючого значення вимірюваної величини.
Отже, знаючи
основні типи похибок вимірювання та природу їх виникнення можна зробити висновки
про величини досліджуваних об’єктів ще точнішими та повноціннішими.
Список використаних
джерел:
1. Метрологія, стандартизація і сертифікація.
Підручник /За заг. ред. В.В.Тарасової. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
- 264 с.