Економічні науки/7. Облік і аудит

Сабіна Н.Ю., Ворфоломєєва М.О.

Донецький державний університет управління, Україна

Методи нарахування амортизації основних засобів

 

Нарахування амортизації основних засобів є важливим в умовах сучасної економіки для суб’єктів підприємницької діяльності. Сучасний ринок передбачає за собою оптимальне застосування амортизаційних засобів на виробничих потужностях та є головним аспектом у підвищенні максимізації прибутку на підприємстві, а також мінімізації його витрат.

Ринкова економіка потребує більше звертати увагу підприємств на нарахування амортизації та забезпечувати заміну основних засобів своєчасно. Система бухгалтерського обліку, яка розробляється на підприємстві, повинна надавати надійну та достовірну інформацію, на основі якої буде здійснюватися контроль, аналіз та планування інвестицій в основні фонди підприємства.

Проблема протиріччя нарахування амортизації основних засобів є актуальною в бухгалтерському обліку. В своїх працях особливості нарахування амортизації досліджували наступні вчені Ф.Ф. Бутинець [1], О.О. Бородкін [3], М. С. Чумаченко[4].

Метою є дослідження методів нарахування амортизації основних засобів та їх застосування на підприємствах.

За визначенням ПКУ амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації)

http://www.nibu.factor.ua/ukr/info/NKU_rozd/

Сума нарахованої за час функціонування основних засобів амортизації повинна дорівнювати їх первісній (відновній) вартості. У бухгалтерському обліку амортизація нараховується на всі основні засоби крім землі та незавершених капітальних вкладень і призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. На об'єкти зовнішнього благоустрою, житлові будинки та автодороги загального користування амортизація нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації [1].

Для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за новими групами з метою нарахування амортизації кожне підприємство має провести інвентаризацію основних засобів.

Відповідно до п.26 П(С)БО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням наступних методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного та виробничого [2].

ПКУ визначено наступний порядок нарахування амортизації. Амортизація нараховується помісячно, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію, протягом строку корисного використання об’єкта, що встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні його на баланс). А цей строк не повинен бути меншим, ніж визначено в п. 145.1 ПКУ [5] .

При визначенні строку корисного використання засобу слід враховувати наступні моменти: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Виробничий метод застосовується до активної частини основних засобів. Він ґрунтується на тому, що величина амортизації є результатом експлуатації об'єкта і залежить від обсягу виробленої на ньому продукції. Виробничий метод застосовується на підприємствах автомобільного транспорту, важкому машинобудуванні, гірничовидобувній та інших галузях. Цей метод виправдав себе на підприємствах, що спеціалізуються на виробництві одного виду продукції.

Підприємства можуть застосовувати методи прискореної амортизації (серед яких найбільш поширеними є кумулятивний, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості), при яких у перші роки експлуатації основних засобів списується більша частина їх вартості з щорічним зменшенням сум амортизаційних відрахувань [3].

Підприємствам також надано право нараховувати амортизацію за нормами і методами, що передбачені податковим законодавством.

Практика свідчить, що сума амортизації, нарахована за податковим методом, значно менше, ніж при використанні прямолінійного та інших методів, передбачених П(С)БО 7. У результаті застосування в бухгалтерському обліку методів нарахування амортизації за податковим методом перекручується реальна оцінка основних, що не відповідає вимогам ні бухгалтерського, ні податкового обліку.

Деякі великі підприємства використовують саме податковий метод для зниження обсягу облікової роботи через відсутність умов для використання сучасних інформаційних систем, які могли б допомогти підприємству в ефективному та раціональному веденні як бухгалтерського, так і податкового обліку [4].

Дослідження цієї проблеми свідчить, що не повинно існувати різних методів нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікува­ного способу отримання економічних вигод від його використання та переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

 

Література:

1.Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий контроль/Ф.Ф. Бутинець// Бухгалтерський облік і фінансова звітність -Житомир, 2010.

2.П(С)БО 7 «Основні засоби»: затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 – Київ, 2007.  

3.Бородкін  О.О. Бухгалтерський облік і аудит / О.О. Бородкін// Амортизаційна політика - К.: А.С.К., 2010

4.Чумаченко М.С.Управлінський облік в Україні. / М.С. Чумаченко//Бухгалтерський облік і аудит  - К.: КНЕУ, 2010

5.Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 №2755-VI. – Газета «Все про

бухгалтерський облік» за 2011р., №1,2,3