УДК 378.091.212-054.6

К.мед.н., доцент Глазков Е.О.

Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна

Особливості функціонування вегетативної нервової системи при порушенні процесу адаптації іноземних студентів

Вегетативна нервова система відіграє істотну роль в процесах адаптації організму, внаслідок чого її функціональний стан вельми мінливий. Аналіз регуляторних функцій серця тісно пов’язаний з проблемою взаємодії симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Важливе значення має оцінка особливостей симпато-адреналової системи, через те що пубертатний період характеризується більш високими показниками секреції норадреналіну і більш значною перевагою активності симпатичного відділу над адреналовим [1, 6].

Складна та багатопланова реакція адаптації проявляється у вигляді специфічних відповідей саморегулюючих систем організму на різноманітні ситуації. Більшість нервово-психічних та психосоматичних розладів, які виникають у студентів, є результатом порушення процесу адаптації до умов навчання і виражають нестійкість адаптивних механізмів в тривалих та короткочасних екстремальних ситуаціях [5].

Метою роботи було дослідження показників вегетативної нервової системи при порушенні процесу адаптації іноземних студентів громадян Китаю.

Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використовували дані, які були отримані за результатами обстежень 120 підлітків віком 17-18 років, які були розділені на дві групи. Основна група сформована з іноземних студентів громадян Китаю, а контрольна зі студентів громадян України які навчаються в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Дослідження проводилося на початку навчального семестру.

Вихідний вегетативний тонус вивчали в період відносного фізіологічного спокою за розрахунковим вегетативним індексом Кердо (ВІ, у.о.) [7]. Рівень тривожності визначали за стандартною методикою Ч.Д. Спілбергера [3, 4]. Результати досліджень оброблені статистично за допомогою програми Excel-97 з використанням t-критерія Стьюдента [2].

Отримані результати та їх обговорення. Порушення процесу адаптації часто викликані соматоформною вегетативної дисфункцією. При цьому вегетативна дисфункція проявляється емоційними розладами, відчуттям страху та тривоги з порушенням адаптації [8]. За результатами дослідження показників ситуативної тривожності встановлені кількісні статистично достовірні відмінності. Середні показники основної групи становили 48,85±1,13 і були достовірно вище у 1,2 рази показників контрольної групи 41,5±1,17 при р<0,001. Даний показник характеризувався як помірний в контрольній групі та високий в основній групі.

Слід зазначити, що середні показники високого рівня тривожності складали 52,7±0,71 та спостерігалися у 75 % (45 осіб) обстежуваних основної групи проти 60 % (36 осіб) контрольної групи з показником високого рівня тривожності 48,5± 0,3. Показник помірного рівня тривожності основної групи становив 39,75±1,81 та спостерігався у 20 % (12 осіб) проти 30 % (18 осіб) контрольної групи з показником 32,6±0,39. Низький рівень тривожності складав 27,0±0,71 в основній групі та спостерігався в 5 % випадків, а у контрольній групі даний показник становив 24,6±0,23 і спостерігався в 10 % обстежуваних.

За результатами дослідження встановлено достовірні (р<0,05) відмінності між показниками рівня особистісної тривожності основної та контрольної груп, які склали 47,08±0,41 та 44,83 ± 0,66 відповідно. Показник помірного та високого рівнів особистісної тривожності в основній групі склав 44,1±0,37 (27 %) та 48,18±0,42 (73 %) відповідно. Аналогічні показники в контролі складали 41,38±0,56 (60 %) та 49,7±0,44 (40 %). При цьому показників низького рівня особистісної тривожності в групах обстежуваних не виявлено.

Аналіз регуляторних функцій серця тісно пов’язаний з проблемою взаємодії симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Важливе значення має оцінка особливостей симпато-адреналової системи, через те що пубертатний період характеризується більш високими показниками секреції норадреналіну та більш значною перевагою активності симпатичного відділу над адреналовим [6].

За результатами дослідження вегетативного індексу основної та контрольної груп виявлені кількісні статистично достовірні відмінності (р<0,001). Показник вегетативного індексу основної групи складав 8,28±0,81 у.о., та був достовірно вище аналогічного контрольної групи у 1,3 рази. Результатами дослідження встановлено, що нормотонія спостерігалася в 7 % (4 особи) контрольної групи проти 5 % (3 особи) основної групи. Показники симпатикотонії основної групи становили 6,71±0,56 у.о., та спостерігалися в 58 % (35 осіб) проти 40 % (24 особи) контрольної групи з показниками симпатикотонії 8,91±0,95 у.о. Також слід відмітити, що показники ваготонії основної та контрольної груп становили 12,27±1,62 у.о., та 13,32±1,51 у.о., відповідно та спостерігалася в 37 % (22 особи) основної групи та 53 % (32 студента) контрольної групи.

Висновки. Таким чином, адаптаційні можливості організму студентів контрольної групи перевищують відповідні показники студентів громадян Китаю. Отримані дані свідчать про наявність високого рівня реактивної тривожності у іноземних студентів першого року навчання 75 % обстежених. Дослідження дають можливість констатувати, що психодіагностика адаптаційних можливостей організму іноземних студентів першого року навчання має велике значення з метою своєчасної корекції розвитку дезадаптації, що може впливати на зниженні працездатності та призвести до негативних змін в емоційно-пізнавальної сфері, неадекватності самосприйняття та самооцінки.

Аналіз вегетативного статусу іноземних студентів показав, що в стані відносного фізіологічного спокою показники симпатикотонії основної групи перевищують відповідні показники контрольної групи. Показник вегетативного індексу відображав зміщення рівноваги в сторону симпатичної регуляції. Отже, адаптаційні реакції організму іноземних студентів громадян Китаю супроводжуються послабленням холінергічних впливів і на перший план виступає підвищення активності адренергічних механізмів вегетативної нервової системи. В той час як у студентів контрольної групи адаптаційні механізми виявились на більш високому рівні функціонування, що забезпечується зниженням симпатичних і відносним підвищенням парасимпатичних впливів, що вказує на більш економне функціонування серця та організма в цілому.

Література:

1. Высочин Ю. В. Современные представления о физиологических механизмах срочной адаптации организма спортсменов к воздействиям физических нагрузок / Ю. В. Высочин, Ю. П. Денисенко // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 7. – С. 2−6.

2. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Сергей Гланц. – М. : Практика, 1998. – 459 с.

3. Ильин E. П. Психология индивидуальных различий / Е. П. Ильин. − СПб.: Питер, 2004 − 701 с.

4. Казин Э. М., Блинова Н. Г., Игишева Л. Н. и др. Практикум по психофизиологической диагностике. − М. : ВЛАДОС. 2000. − 128 с.

5. Ляхова І. Використання системного аналізу процесу адаптації студентів-першокурсників / І. Ляхова, О. Учитель // Рідна школа. – 2001. − № 1. – С. 61−63.

6. Макаренко М. В. Онтогенез психофізіологічних функцій людини / М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб. − Черкаси, Вертикаль, видавець ПП Кандич С. Г., 2011. − 256 с.

7. Kerdo von I. Ein aus Daten der Blutzikulation kalkulieter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage / von I. Kerdo // Acta Neurovegetativa. − 1966. – Bd. 29, № 2. – S. 250-268.