Медицина / 7. Клиническая медицина

Поліщук В. О., Ничволода К. Г., Чорна І. А., Скрижевська Л. І.,

Березіна О. М.

КЗ "Петропавлівська ЦРЛ" ДОР"

Ефективність цитологічного методу дослідження в діагностиці предраку і раку шийки матки

Серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів рак шийки матки (р.ш.м.) продовжує займати одне з провідних місць.

Профілактика раку шийки матки є одним з основних та найбільш перспективних направлень протиракової боротьби. Цитологічні методи дослідження в діагностиці захворювань жіночих статевих органів та широко використовуються завдяки їх доступності, високій ефективності та інформативності. Цитологічне дослідження матеріалу з шийки матки дозволяє оцінити стан епітелію при запальних захворюваннях, передпухлинних та пухлиних процесах, здійснити контроль ефективності консервативного і оперативного лікування. Доведена цінність цитологічного скринінгу раку. Рак шийки матки розвивається в середньому 5-10 років, внаслідок чого велика імовірність виявлення його на ранніх стадіях. Достовірність цитологічної діагностики раку шийки матки складає 89,7 – 96,3%.

Діагностика раку за допомогою цитологічного методу ґрунтується на оцінці особливостей величини, форми і структури клітин пухлини, які відторгаються раніше та більш легко, ніж нормальні епітеліальні. Це обумовлено впливом деструктивних і альтеративних змін, які відбуваються в вогнищі пухлини.

Морфологічні ознаки малігнізації клітин неспецифічні, але відрізняються від ознак їх нормальних прототипів і інших клітин непухлинної природи. Проліферативні зміни встановлюють по значному збільшенню розмірів клітин і ядер, збільшенню ядерець без ознак атипії. Атипія ядер – це симптомокомплекс змін, до яких належать збільшення ядер, що обумовлює диспропорцію розмірів ядра та цитоплазми, неправильна форма ядер, нерівний контур оболонки, багатоядерність, нерівномірне розміщення хроматину. В теперішний час встановлено, що дискаріоз клітин базально-парабазального та поверхневого шарів найчастіше зустрічається при передінвазивному та мікроінвазивному раці, але може постерігатися також при важкій дисплазії. Поняття “атипія клітин” включає зміни форми клітин, які можуть бути досить дивними і для поверхневих та проміжних клітин – ракетоподібна, витягнута, для базально-парабазальних клітин – овальна й полігональна. В симптомокомплекс атипії клітин входять також гіперхроматоз і поліморфізм ядер, нерівність контуру ядер й порушення ядерно-цитоплазматичного співвідношення, ексцентричне розміщення ядер, нерівномірний розподіл хроматину.

В теперішний час розрізняють дві групи передпухлинних станів шийки матки: фонові захворювання, які сприяють розвиткові раку і передракові, які в значній кількості випадків переходять в рак та передують його розвиткові.

Фонові процеси поділяють на гіперпластичні, пов’язані з гормональними порушеннями (ендоцервікоз, поліп, папілома, проста лейкоплакія, ендометріоз), запального характеру (справжні ерозії, гострий і хронічний цервіцит різної етіології) і посттравматичні (розрив, ектропіон, рубцеві зміни).

Більшість авторів підтримують концепцію про те, що процес малігнізації епітелію шийки матки проходить наступні послідовні стадії: дисплазія, рак in situ, інвазивний рак. Разом з тим є дані про безпосередній перехід дисплазії в інвазивний рак, минаючи рак in situ.

Про безпосередній зв’язок дисплазії із злоякісним процесом свідчить виявлення ділянок дисплазії поряд з вогнищами передінвазивного раку.

Підкреслен факт наявності латентного періоду на протязі якого дисплазія переходить в передінвазивний або в інвазивний рак. Це забезпечує можливість профілактики останнього шляхом активного виявлення дисплазії при масових цитологічних обстеженнях і її лікування.

Література

1. Подистов Ю.И., Лактионов К.П., Петровичев Н.Н. Современные диагностические возможности в определении предрака и рака шейки матки ( обзор литературы) // Цитология.- 2003.-№3.- С.15-24.

2. Э. Титмушш, К. Адамс. Шейка матки цитологический атлас под редакцией, перевод Н.И. Кондрикова практическая медицина, М., 2009, с. 255