Педагогические науки / 1. Дистанционное образование.

Балалаєва О. Ю.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Здійснення принципу єдності освітніх, розвивальних і виховних функцій навчання в електронних посібниках

Сприятливий вплив інформаційних технологій на розкриття індивідуальних можливостей людини, розвиток й удосконалення її здібностей до пізнання, творчої ініціативи переконливо доводиться у працях багатьох сучасних дослідників.

І.В. Роберт говорить про синергізм педагогічного впливу інформаційних технологій як результат комбінованої дії його складових і (або) впливів, при якому сумарний ефект перевершує дію кожного з них. Внаслідок цього забезпечується педагогічний вплив пролонгованого характеру, орієнтований на: ініціювання процесів розвитку певних видів мислення (наочно-образного, наочно-дієвого, творчого, інтуїтивного, теоретичного); розвиток пам'яті, уваги, спостережливості; навчання прийняттю оптимального рішення в складній ситуації, формування реакції на непередбачені ситуації; зняття психологічних бар'єрів і комплексів; виховання якостей лідера, здатного до керівної і організаційно-управлінської діяльності; естетичне виховання; виховання інформаційної культури; навчання самостійному здобуванню знань; формування вмінь та навичок здійснення експериментально-дослідницької діяльності [3, с. 89].

Л.Х. Зайнутдинова звертає увагу на те, що нові технології навчання, що застосовуються в електронних підручниках і посібниках, формують нове світосприйняття: відбувається розширення кругозору студентів, з’являється можливість доступу до світових інформаційних ресурсів та оперативного їх використання, народжується почуття причетності до світових подій, до світової культури. Крім того, посилюються можливості художньо-естетичного виховання, наприклад: шляхом включення репродукцій шедеврів світового образотворчого мистецтва, а також за рахунок високо професійного дизайну комп’ютерної візуалізації навчального матеріалу [1].

Інші дослідники вважають, що шкода від застосування в освіті мультимедійних засобів набагато очевидніша користі. На думку Ю.М. Афанасьєва, шкідливим в освіті є будь-яке використання наочних матеріалів, що заміщає власну роботу уяви і думки студентів. Зловживання наочністю цілком здатне культивувати «комікс-мислення» – небезпечну форму маніпуляції свідомістю. Взагалі наочність часто ініціює не інтелект, а емоції і тому є зручним засобом нав'язування оцінок ззовні, тоді як завдання освіти – надати цю роботу самим студентам. Корисна наочність повинна не заміщати, а, навпаки, ініціювати і уяву, й інтелект людини, розширювати й збагачувати наявний досвід [4]. Дослідником порушується питання, чи можуть у такому випадку сучасні інформаційні технології прилучати людину до досвіду, який важко здобувається нею, і в цьому сенсі робити її більш розвинутою, розширювати сферу самостійної думки.

Більшість дидактичних ризиків при реалізації принципів навчання (призвичаювання студентів до детермінації їх навчальних дій за допомогою систем підказок, звуження їх «поля самостійності», редукування уяви, ігнорування інтуїтивних, нетривіальних способів розв’язання завдань, прищеплення небажаних установок щодо процесу навчання як до гри, викривлення мотивації навчальної діяльності, спотворення уявлень про методи наукового пізнання тощо) прямо стосуються і принципу єдності освітніх, розвивальних і виховних функцій навчання.

Психологи зауважують, що інформаційні технології перетворюють навчальну діяльність, вносячи в неї чіткість, ефективність, передбачуваність, значно посилюються вимоги до точності формулювань, логічності і послідовності викладу, підвищується значення рефлексії, однак при цьому ж знижується роль емоційних засобів спілкування [2].

Для подолання дидактичного ризику комп’ютерної залежності при розробці електронних посібників велику увагу слід приділяти розвитку емоційної сфери молодої особистості: формуванню необхідних навичок керування власними емоціями, подоланню азарту, вихованню адекватної самооцінки.

Розробники навчальних програм, будучи фахівцями у галузі комп’ютерних технологій, нерідко взагалі ігнорують специфіку гуманітарних знань, які мають неформалізований характер, включають етичні цінності, цілісний континуум суб'єктивної реальності, що становить надбання і внутрішнє багатство індивіда.

При створенні електронних посібників з гуманітарних дисциплін слід пам’ятати, що за їх допомогою формується світогляд студента, його особистісна культура, тому матеріал має бути вивірений не тільки зі змістовної і дидактичної, але і з концептуальної точки зору. Тому за умов за комп’ютерного навчання особливого значення набуває педагогічна аксіома: лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості.

Література:

1. Зайнутдинова Л. Х. Создание и применение электронных учебников : на примере общетехнических дисциплин / Л.Х. Зайнутдинова. – Астрахань : ЦНТЭП, 1999. – 363 с.

2. Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / И.Г. Захарова. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.

3. Роберт И.В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы; перспективы использования / И.В. Роберт . – М.: ИИО РАО, 2010. – 140 с.

4. Через формы к смыслам: о новой университетской образовательной модели / под ред. Ю.Н. Афанасьева. – М.: РГГУ, 2006. – 224 с.