Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Бялківська Я.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Цілі навчання науково-технічного перекладу

в контексті сучасної парадигми вищої освіти

Підвищення ефективності підготовки перекладачів науково-технічних текстів у ВНЗ вимагає оновлення системи навчання науково-технічного перекладу, яка забезпечить формування «гармонійної особистості, здатної ефективно функціонувати у сучасних постійно змінюваних умовах» [3, 63]. Поступова зміна парадигми вищої освіти потребує нової інтерпретації її ключових категорій, передусім цілей, оскільки саме вони являють собою «головний компонент системи навчання, що здійснює вплив на вибір методів, засобів, змісту та організаційних форм навчання» [1, 344].

Серед основних цілей навчання науково-технічного перекладу можна назвати підготовку фахівців, здатних виконувати функцію фасилітаторів міжмовної взаємодії і медіаторів культур, тобто становлення у них «основних рис вторинної мовної особистості, сукупність яких являє собою складне інтегративне ціле» [2, 97]. Варто зазначити, що саме вторинна мовна особистість передбачає такий рівень володіння мовою, який є притаманним її носію (мовній особистості) [7, 107].

Окрім зазначеної, виділяють практичну, виховну, розвиваючу, освітню (загальноосвітню) і професійно-орієнтовану цілі. Однак на сучасному етапі розвитку методики провідною вважається саме практична ціль [1, 344]. У системі навчання науково-технічного перекладу досягнення даної цілі передбачає практичне оволодіння уміннями на рівні, що є достатнім для здійснення міжмовного та міжкультурного посередництва. Практична ціль тісно пов’язана зі стратегічною (глобальною), яка, у свою чергу, досягається через виконання замовлення суспільства на підготовку фахівців з перекладу у галузях, де найактивніше відбувається міжнародна співпраця і які найбільш стрімко розвиваються.

З практичною тісно пов’язана освітня мета. Реалізація освітньої цілі навчання науково-технічному перекладу передбачає розширення світогляду, що обумовлено опануванням знаннями енциклопедичного характеру, загально-технічними та вузькогалузевими знаннями. На сьогодні переклад науково-технічної літератури вимагає також володіння інформацією про найновіші наукові розробки. Відтак для науково-технічного перекладача великого значення набуває загальна ерудиція.

У свою чергу, розвиваюча мета передбачає отримання досвіду творчої та пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності [4, 41]. Досягнення розвиваючої мети пов’язано із вирішенням таких задач як розвиток мовленнєвих здібностей у процесі оволодіння мовою; розвиток психічних функцій, які пов’язані із мовленнєвою діяльністю (видів пам’яті, емоцій, активності особистості); розвиток мотивації до подальшого вивчення іноземної мови і культури [7, 119]. Окрім цього, під час навчання науково-технічного перекладу, так само як і іноземної мови, відбувається розвиток логічного мислення, оскільки «оволодіння мовою пов’язане з такими операціями як аналіз, синтез, порівняння, умовивід» [6, 30]. Поряд із логічним, у майбутніх перекладачів розвивається творче, інтуїтивне та прогностичне мислення.

Наступна, виховна, мета навчання науково-технічного перекладу досягається шляхом виховання культури спілкування, прийнятої у сучасному цивілізованому суспільстві, ціннісних орієнтацій, почуттів та емоцій; розуміння важливості формування іншомовної комунікативної компетенції і потреби користуватися нею; таких характерних рис характеру як доброзичливість, толерантність, колективізм, активність, працьовитість [5, 16]. Слід згадати і про виховання мовної етики перекладача та відповідних морально-етичних рис особистості, а саме: ретельності, систематичності у роботі, дисциплінованості, пунктуальності, добросовісності, відповідальності.

Нарешті, професійно-орієнтована мета навчання, яку ми виділяємо услід за С.Ю. Ніколаєвою [5], полягає у формуванні мовної та мовленнєвої компетентності в одній чи декількох технічних галузях. Так, мовна компетентність перекладача технічної літератури передбачає знання термінологічних одиниць відповідної технічної галузі, а також граматичних та жанрово-стилістичних особливостей текстів науково-технічного стилю. А мовленнєва забезпечується здатністю оперувати одиницями мови оригіналу та мови перекладу при відтворенні іншомовного тексту рідною мовою чи навпаки. В цілому професійно-орієнтована мета навчання науково-технічного перекладу спрямована на досягнення високого рівня перекладознавчої компетентності, сформованої на основі знань технології перекладу та умінь користуватися перекладацькими трансформаціями.

Беручи до уваги викладене, зауважимо, що досягнення описаних вище цілей навчання науково-технічного перекладу означатиме початок модернізації національної системи навчання перекладачів технічних текстів і приведення її у відповідність до міжнародних стандартів. До того ж, реалізація даних цілей буде значним кроком уперед у забезпеченні України висококваліфікованими і, відповідно, конкурентоспроможними фахівцями з перекладу.

Література:

1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э.Г. Азимов, А.Н. Щукин. – М.: Издательство ИКАР, 2009. – 448 с.

2. Гальскова Н.Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика: учеб. пособие для студ. лингв. ун-тов и фак. ин. яз. высш. пед. учеб. заведений / Н.Д. Гальскова, Н.И. Гез. – 3-е изд. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 336 с.

3. Заблоцька О.С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О.С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. – 2008. – Випуск 40. – С. 63-67.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

5. Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу // Іноземні мови. – 2010. – №2. – С. 11-17.

6. Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991. – 288 с.

7. Щукин А.Н. Обучение иностранным языкам: Теория и практика: Учебное пособие для преподавателей и студентов. – М.: Филоматис, 2004. – 416 с.