Солом’яний О.М.

Південноукраїнський національний педагогічний університет

ім. К.Д.Ушинського

ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ДО МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ

 

Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується пошуком нових освітніх технологій, нових принципів організації освіти. Все це потребує високо професійного вчителя, здатного вирішувати завдання професійної діяльності на нових засадах, з урахуванням нових потреб суспільства.

Зміни, що відбуваються в професійній педагогічній освіті обумовлюються внутрішніми і зовнішніми чинниками. Безперервність професійної педагогічної освіти, посилення його випереджальної функції, адаптація освітніх програм до запитів і пізнавальних можливостей учнів - усе це визначає розвиваючий характер навчання. У цьому зв'язку усі вчителі відчувають потребу  в розширенні і відновленні свого методичного інструментарію. Традиційна система методичної підготовки педагогічних кадрів, спрямована на вивчення готових розробок і методичних рекомендацій, не відповідає темпам змін, що відбуваються у загальноосвітній школі.

Досвід показує, що традиційний погляд на методичну діяльність як на другорядну, супутню реальному процесові формування знань і умінь учнів, позначається на готовності  майбутніх  учителів  загальноосвітньої  школи  виконувати освітні стандарти, упроваджувати нові технології навчання.

Система методичної підготовки вчителів, яка існує сьогодні у вищій школі не відповідає реальним потребам його методичної діяльності в рішенні практичних задач. Усе це приводить до виникнення низки протиріч. Зокрема:

- між теоретичною спрямованістю підготовки майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі, націленої на оволодіння великими обсягами навчальної інформації, і гнучкою, полі функціональною системою професійної діяльності вчителя;

- між постійно зростаючою значущістю різнобічного удосконалення інноваційної роботи вчителя в загальноосвітній школі і вузько спеціалізованим змістом методичної підготовки майбутніх вчителів у вищому навчальному закладі;

- між вимогами цілісного, системного підходу в розробці і використанні методик, технологій навчання і роздробленістю методичних знань у предметних методиках, освоюваних майбутніми вчителями в процесі підготовки у вищому навчальному закладі.

У зв'язку з зазначеними протиріччями виникає потреба в пошуку шляхів і засобів оптимізації методичної підготовки майбутнього вчителя у вищому навчальному закладі.

У практиці роботи вчителів фізичної культури рівень методичної підготовки є одним з найважливіших показників їхньої професійно-педагогічної майстерності, ознакою якості професійної діяльності.

Серйозність проблеми методичної підготовки майбутніх вчителів фізкультури до методичної діяльності постає очевидною тоді, коли ми звертаємося до "Типового положення про атестацію педагогічних працівників України" [1].

В одному з розділів цього положення говориться про те, що педагогічні звання "вчитель-методист", "викладач-методист" - найвищі і присвоюються   педагогічним  працівникам,  які вже мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії", запроваджують у навчально-виховний процес найефективніші форми і методи роботи, узагальнюють передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у розробленні шкільного компонента змісту освіти, діяльності професійних педагогічних об’єднань, асоціацій, надають практичну допомогу педагогічним працівникам інших навчально-виховних закладів в освоєні досвіду провідних педагогів. Крім того, положення про атестацію визначає той обсяг матеріалу, що обов’язково повинний знати, вміти та використовувати вчитель-методист. Отже наявність і рівень методичної складової у професійній діяльності вчителя, якість його методичної підготовки на практиці є запорукою його майстерності.

В загальному плані проблема підготовки вчителя до методичної діяльності знайшла своє відображення в наукових дослідженнях.

Так, М.Г.Шалунова [2] розглядає систему методичної підготовки педагогів професійної школи в умовах розвиваючого навчання, в історичному і теоретичному аспектах розглядає особливості постановки і рішення основних проблем методичної підготовки, її функції і задачі. На думку автора навчальні предмети, присвячені методиці викладання дисциплін, зокрема, методиці виробничого навчання не відповідають новим вимогам до професійної підготовки фахівців і визначають екстенсивний шлях розвитку змісту методичної підготовки студентів. Інтенсивний шлях розвитку системи методичної підготовки педагогів професійної школи вимагає переходу до діяльністної, функціонально-цільової системи навчання, розрахованої на розвиток аналітичних умінь і творчого потенціалу тих, кого навчають.

Під методичною діяльністю автор розуміє самостійний вид професійної діяльності педагога з дослідження, проектування, розробки і конструювання засобів навчання, що здійснюють регуляцію навчаючої і навчальної діяльності з окремого предмету або циклу навчальних дисциплін. Функція методичної діяльності в широкому плані - обслуговування практики навчання. Основні види методичної діяльності - це стійкі процедури здійснення планування, конструювання, вибору і застосування засобів навчання конкретному предметові. Результатом (продуктом) методичної діяльності є методично перероблений, відібраний навчальний матеріал, яким користуються учні.[2]

В своєму досліджені ми зробили спробу розглянути проблему методичної підготовки з практичної точки зору, тобто визначити рівень підготовки майбутніх учителів фізкультури до методичної діяльності. З цією метою було проведено анкетування серед студентів випускного курсу інституту фізичного виховання і реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, яким були надані питання з теорії та методики фізичного виховання згідно робочої програми з цього предмета. Анкетування було проведено у чотирьох групах даного курсу.

Зміст запитань передбачав з’ясування обізнаності студентів у обставинах, які треба враховувати при плануванні роботи учнів на уроці; вміння розробляти сценарій уроку, в якому дії вчителя і учнів взаємопов’язані , взаємоузгодженні у спрямуванні до визначеної мети; вміння змінювати цей сценарій відповідно тих обставин, які реально виникають у взаємодії вчителя і учнів на уроці тощо.

Результати анкетування студентів свідчать, що 10,5% студентів відповідає високому рівню методичної підготовки, 35,5% студентів - середньому рівню і 54,5% студентів – низькому рівню.

Аналіз відповідей студентів виявив, що найбільш складними були питання, що вимагали обґрунтування доцільності дій вчителя і учнів; визначення обставини за якими логіка дій вчителя і учнів повинна змінюватися і напрямків за якими вона повинна змінюватися.

Таким чином, проведене опитування давало підстави для більш детального дослідження змісту методичної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури і його ефективності.

 

Література:

1. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України/ Інформаційний збірник Міністерства освіти України. -Київ: Освіта. -1994. -№ 5-6. -64 с.

2. Шалунова М.Г. Система методической подготовки педагогов профессиональной школы в условиях развивающего обучения: Автореферат дисс. ... канд. пед. наук. - Екатеринбург, 2000. -18 с.