Педагогические науки/4.Стратегические направления реформирования системы образования

К.п.н., Гладченко М.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Особливості використання методу сценарію з метою формування стратегічних варіантів в процесі стратегічного управління вищим навчальним закладом

Процес стратегічного менеджменту є досить складним і ефективність щодо досягнення стратегічних рішень залежить від правильного вибору стратегії. Вибір правильного стратегічного варіанту – запорука підвищення конкурентоспроможності і продуктивності вищого навчального закладу.

Важливою складовою частиною процесу стратегічного менеджменту у вищому навчальному закладі є етап формування стратегічних варіантів. На основі визначення сильних і слабких сторін університету з урахуванням можливостей і ризиків формуються можливі варіанти стратегії.

Для чіткого визначення перспектив вищого навчального закладу необхідне використання відповідних методів формування варіантів стратегії у процесі співпраці керівництва і представників університету (проектної групи). С.Нікель рекомендує проводити навчальні семінари щодо використанням методу розробки сценарію [4].

Метод сценарію компонує видимі тенденції на основі обґрунтованих припущень з метою визначення альтернатив для прийняття вирішальних рішень. Зазвичай метод сценарію використовується в два етапи.

Перший етап розробки сценарію полягає у формуванні від двох до чотирьох можливих сценаріїв, які варіюють від «продовжувати, як було раніше» до «радикальних змін» [4, c.16]. Важливо визначити з самого початку, який із сценаріїв варто розглянути. Для того щоб обрати сценарій, важливо використовувати фактичні, отримані в результаті SWOT-аналізу, а не асоціативні дані, якщо виникає потреба, то використовують додаткові дані. Сценарій повинен бути правдоподібним і реалістичним. «Мета розробки сценарію – зменшити невизначеність до того рівня, коли нею можна керувати за допомогою розробки декількох сценаріїв, кожен з яких є ймовірним для впровадження у майбутньому. Це завдання є складним, тому що кожен із сценаріїв повинен бути внутрішньо узгоджений і створений на основі достовірної інформації» [3, c.173]. Найсприятливіші умови для розробки сценарію – семінари, де представники вищого навчального закладу працюють разом у творчій атмосфері. Організацію семінарів ініціює керівництво університету – ректор, проректор, декани.

На другому етапі після розробки сценаріїв, їх систематично тестують – «аналіз сценарію спрямований на перевірку стратегічного бачення, широкої стратегічної ініціативи, окремого проекту чи головного рішення. Відповідно до рівня, який перевіряється, його мета полягає у тому, щоб визначити, наскільки розроблені сценарії відповідають потребам середовища» [3, c.173]. Тестування стратегії щодо найнесприятливішого поєднання обставин сприяє ефективній діяльності університету за будь-яких непередбачених умов. На основі цього аналізу університет обирає стратегічний варіант, обґрунтований на існуючих сценаріях, або розглядає додаткові альтернативи.

«SWOT-аналіз надає широкі можливості для створення варіантів стратегії. Загалом треба розрізняти між варіантами, які формуються для університету в цілому на корпоративному рівні, і тими, які створюються для структурних підрозділів, факультетів і кафедр (бізнес-рівень)» [2, c.142]. SWOT-аналіз використовується для вищого навчального закладу в цілому або для окремих структурних підрозділів. У будь-якому випадку «основне завдання ректорату – мотивувати підрозділи інтегрувати свою діяльність і відповідні плани розвитку у загальний стратегічний процес і координувати його в межах структури нормативних цілей, які зазначені у місії» [1, c.19].

Як вже вище зазначалося, після розробки варіантів стратегії їх необхідно оцінити і відібрати найкращі. Відповідно до найпростішого сценарію, за яким стратегія – опис мети і методу її досягнення, існують «чотири критерії оцінювання варіантів стратегії:

1. Відповідність. Основне питання полягає у тому, чи відповідає стратегія конкретній ситуації, що склалася у вищому навчальному закладі, чи є переконливою логіка вибору цієї стратегії, чи відповідає і узгоджується з можливостями університету і чи обіцяє покращити ситуацію?

2. Визнання. Сприйняття. Необхідно визначити, наскільки мета, на досягнення якої спрямована стратегія, буде прийнята університетом, особливо коли це стосується етапу впровадження.

3. Здійсненність, реалістичність. Багато варіантів стратегії виникають як креативні ідеї. Коли варіанти оцінили, необхідно перевірити чи університет може їх реалізувати на практиці, наприклад чи університет має достатні ресурси і потенціал, компетенції, здібності, потужності для ініціювання і розвитку стратегії?

4. Сумісність, логічність. Варіанти стратегії, які відповідають вищенаведеним критеріям, треба перевірити з приводу того чи елементи індивідуальної стратегії не суперечать один одному. Загальна мета – утворення гармонійної, послідовної стратегічної концепції» [2, c. 324 – 331].

Отже, на етапі формування стратегічних варіантів відбувається перехід від планування до впровадження, що супроводжується визначенням конкретних операційних цілей, розробляється план заходів і дій щодо впровадження цілей, розроблених на основі місії.

Література

1. Behm B., Berthold Ch.Developing Strategies for a Higher Education Institution and its Faculties/Departments // Leadership and Governance in Higher Education. – 2011. – Vol.№ 1. – pp.1-29.

2. Müller-Stewens G. & Lechner C. Strategisches Management. Wie strategische Initiativen zum Wandel führen. – Schäffer-Poeschel: Stuttgart, 2001

3. Morill, R. L. Strategic Leadership. Integrating Strategy and Leadership in Colleges and Universities. – Lanham, New York, Toronto, Plymouth UK, 2007.

4. Nickel S. Strategic Management in Higher Education Institutions – Approaches, Processes and Tools // Leadership and Governance in Higher Education. – 2011. – Vol.№ 3. – pp.1-28.