Наталія Прокопюк

Ввідні компоненти та індивідуальний стиль автора

Ввідні компоненти, містячи в собі експресивність й емоційність, є потужним виявленням зображувальних та естетичних особливостей авторського стилю. У цій статті на прикладі роману Гюнтера Грасса «Барабан» ми розглянемо ввідні компоненти (слова, фрази, речення), які вважаємо ядром системи засобів вираження авторства [1,с.3].

Ввідні слова синтаксично не пов'язані з висловленням, виражають ставлення мовця до повідомлення, його загальну оцінку та вказівку на джерело повідомлення чи його зв'язок з контекстом мови. До ввідних компонентів відносимо і речення, за універсальним німецьким словником Дудена – «Schaltsatz – als Einschub in einem anderen Satz stehender, nicht abhängiger Satz» [2,S.1360]. Гюнтер Грасс майстерно вплітає в художню тканину оповіді ввідні речення: Es gelang mir also – Sie werden es bemerkt haben – nach und nach, im Verlauf von drei oder vier Jahren – so lange und noch länger unterrichtete mich das Gretchen Scheffler – über die Hälfte der Buchseiten aus dem Rasputin herauszutrennen, vorsichtig, dabei Mutwillen vortäuschent, zu zerknüllen…[3,S.74].

Отже, як видно із прикладу, ввідні речення подано в тире, але вони можуть бути в дужках чи комах. Увідне речення автор може використати для введення повідомлення на початку цілого абзацу: Doch noch einmal zurück in meine Schulstube am Kleinhammerweg. Das Gretchen hatte, auch wenn ich keine Fortschritte machen schien, die madchenhafteste Freude an mir [3,S.74]. У даному контексті слід зауважити, якщо ввідні компоненти опустити, то цілісність основного речення не буде порушена, оскільки граматично вони з ним не пов’язані.

Ввідні слова можуть уживатися як слова, що ізолюються від тієї чи іншої частини мови і використовувані лише як слова, які зберегли живі зв'язки з різними частинами мови (dennoch, seitdem, inzwischen, obwohl, sozusagen, überhaupt, so, außerdem, übrigens, gut, aber, natürlich, sicherlich, möglicherweise).

У досліджуваному романі реалізуються ввідні слова: schlißlich, so, aber, nun, ja, also. Schlißlich, wenn beide Frauen achgott gesagt hatten und sich verlegen in den verrutschten Frisuren nestelten, gab Mama zu bedenken…[3,S.74]. Для підсилення використовуються два-три ввідні слова: So aber saß sie nach angeregtester Rasputinlektüre mit feurigem Auge und leicht wirrem Haar da…[3,S.75]. Na heute zum Beispiel, da hab ich von fünf an frei. Aber is ja doch nix los in der Stadt, resignierte Schwester Gertrud [3,S.373].

Ввідні компоненти є з’єднувальною ниткою між словами автора та словами персонажів. З розвитком німецької літературної мови розширилося і коло ввідних компонентів: ich glaube, ja, klar, macht nichts, ich möchte, das ist mir (völlig) egal, tut mir leid, auf jeden Fall/ jedenfalls, übrigens, wahrscheinlich, im Prinzip, sozusagen, in der Tat, offensichtlich, genau, einerseits, andererseits, soviel ich weiß, also, sofort, außerdem.

Досліджено, що особливості синтаксичного функціонування ввідних компонентів актуалізуються вибором типу речення по відношенню до мовця, характером групи слів, із яких воно складається, розміром речення, місцем по відношенню до висловлювання і т.і. Розмір речень взаємопов'язаний з індивідуальним стилем автора. Характерними для аналізованого роману є речення великі за обсягом. Що стосується структури, то переважають складні поширені речення, які можуть утворювати цілі абзаци.

Отже, підсумовуючи, зважимо, що функціонування ввідних компонентів зумовлюється особливостями художнього стилю. Вони виявляють ставлення автора до описаного, загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях, допомагають логізувати думку. Лауреат Нобелівської премії Гюнтер Грасс – це оригінальна особистість з власним творчим почерком, а його автобіографічний роман – відображення епохи, зокрема її тенденцій, які реалізують індивідуальність автора.

Список літератури:

1. Лекант П.А. Коммуникативно-прагматическая категория вводности. // Вопросы лингвистики. Межвузовский сборник научных трудов. – М. 1998.

2. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. – Mannheim – Leipzig – Wien – Zütich: Dudenverlag, 2003. -1892S.

3. Grass G. Die Bleichtrommel. – Darmstadt – Berlin – Spandau – Neuwied am Rhein: Hermann Luchterhand Verlag, 1960.-439S.