Соціальна роль обдарованої особистості в Україні

В умовах гуманізації і демократизації освіти України є потреба у створенні умов які б оптимально розкрили духовні і фізичні можливості молоді, турбота про яких нині є вагомою складовою прогностичного розвитку науки, культури і соціального життя.

Мета тез: розглянути соціальну роль творчої особистості та вплив її формування в навчальному процесі.

В сучасному світі, коли є швидка зміна техніки і технологій, інтелектуалізація праці, гуманізація та динамізм, притаманний суспільству, зумовлять зростання ролі обдарованої особистості з високим рівнем загальної та духовної культури, творця нових цінностей в соціумі. У зв’язку з цим змінюється підхід до неперервної освіти, який передбачає суттєві новації у навчанні сучасної молоді[5, С. 323].

Розглядаючи питання впливу соціальної ролі обдарованої особистості, слід зазначити, що це явище як соціально-наукова проблема уваги дослідників набула лише у другій половині ХХ століття. До цього часу, значна кількість наукових досліджень на обдарованість вивчалася лише з психологічної точки зору. Якщо для психології важливими є розробка теорії обдарованості саме як цілісного і системного вияву особистості, вивчення особливостей реалізації обдарованості у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей,то більшість соціологів розуміють термін «обдарованість» як системне явище, певну сукупність взаємопов’язаних елементів: творчих здібностей, творчого процесу, ступеню індивідуального розвитку людини, що забезпечують творчу діяльність особистості, яку можна стимулювати і спрямовувати в певну систему [4, С. 323]. Проте, незважаючи на досить значний досвід роботи з обдарованими людьми, у світовій науці немає єдиного підходу, по-перше, до визначення самого поняття «обдарованість», а по-друге, до розробки загальноприйнятої концепції обдарованості.

Підходів до розуміння і визначення поняття «обдарованість» на сьогодні існує безліч. Аналіз праць українських і зарубіжних вчених дав змогу українській дослідниці Л. Липовій сформулювати поняття «обдарованість» як комплекс задатків і здібностей, що за сприятливих умов дають змогу потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми. Обдарованість з точку зору дослідниці є інтеграція різних здібностей із метою досягнення позитивних результатів у конкретній діяльності [4, С.16].

Термін «обдарованість» означає, що особистість має незвичайні здібності - нахил до самостійного навчання і абстрактного та незалежного мислення. Обдарованість – неперервне утворення,вона у кожному є в різній мірі. Сьогодні прийнято вважати, що мірою обдарованості є результат праці людини, завдяки якій створюється щось нове або відкриваються можливості для простішого досягнення того, що робили раніше з більшою витратою часу чи енергії [2, С. 10].

Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина, як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, взаємодією з іншими. Всі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і вияви обдарованості особистості.

Аналізуючи наведені визначення, приходимо до висновку, що обдарованість асоціюється зі специфічним поєднанням потенційних можливостей, що є гарантією високих інтелектуальних здібностей, і врешті характеризується вагомими здобутками у діяльності. Треба відмітити, що обдарованість зв’язується із загальними здібностями індивіда.

У сучасному мінливому і високотехнологічному світі обдарована молодь відіграє важливу соціальну роль. Сучасні дослідження підтверджують роль інтелекту як чинника першорядного значення, що визначає темпи економічного зростання сучасних держав. Тому якщо у кожної людини є шанс проявити і застосувати свій талант, досягти успіху у своїй професії - то більше національний продукт, вище якість життя, міцніше демократичні інститути. Якщо ні - суспільство поділяється на класи і клани, втрачає конкурентоспроможність. З цього можна зробити висновок,що обдарована молодь - люди з глибокими професійними знаннями, творчим мисленням і невичерпною енергією, які мають всі шанси стати вченими світового рівня потрібні Україні.

Загальновідомо, що обдарована молодь – це майбутня еліта будь-якої країни у всіх сферах суспільного життя: це лідери, бізнесмени, науковці, митці, спортсмени. Обдаровані, соціально активні молоді люди потрібні державі, але й вона має створювати умови для розвитку їх потенціалу. Тому можна як загрозу національній безпеці України розглядати сталу тенденцію виїзду обдарованої молоді закордон. Саме тому від роботи з обдарованою молоддю сьогодні залежить конкурентоспроможність України. Представники державного, приватного та громадського секторів мають спільно працювати на створення цілісної системи підтримки обдарованої молоді в Україні. Ця система передусім має включати чітку законодавчу та науково-методичну базу, підготовку вищих навчальних закладів до цієї роботи, ресурсне забезпечення, суспільне визнання та матеріальне заохочення обдарованої молоді та її наставників, соціальну складову.

В Україні ніхто не займається обдарованою молоддю системно, постійно та цілеспрямовано. Соціологічне дослідження ВМГО «Союз обдарованої молоді» (СОМ) показує, що при декларованій всіма підтримці обдарованих дітей та молоді, насправді вони, у переважній більшості, полишені самі на себе і мають підтримку, як правило, лише від батьків. Існує справжня потреба в суспільстві у вирішенні або хоча б урегулюванні цієї проблеми, одним із аспектів якої є науковий супровід освітнього процесу обдарованої молоді.

Протягом тривалого часу в Україні був відсутній єдиний науковий центр, що супроводжував би роботу із обдарованими дітьми і молоддю. У серпні 2007 року за ініціативи Президента Академії педагогічних наук України В.Г. Кременя та Президента Малої академії наук С.О. Довгого Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Інституту обдарованої дитини при АПН України [1, С. 14].

Про необхідність підтримки та захисту обдарованих дітей і молоді наголошено в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових актах. Підготовлено і подано на розгляд Верховній Раді проект Закону України «Про основні засади державної підтримки обдарованих дітей та молоді на Україні» [3].

Завдання держави полягає в тому, щоб створити можливості і всі умови для самореалізації обдарованої молоді настільки, наскільки це можливо. І тим самим забезпечити приплив в економіку, науку, культуру високоінтелектуальних сил, таких необхідних для того, щоб Україна динамічно розвивалася і щоб вона стала через якийсь час одним з лідерів в глобальній конкуренції, що безпосередньо позитивне вплине на соціальний стан держави.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що питання про обдаровану молодь набуває все більшого соціального значення в Україні, тому що зміни у соціальному, політичному, духовному та економічному житті суспільства посилили потребу в обдарованій особистості, яка здатна свідомо та активно визначати спосіб власного життя, нести відповідальність за результати дій і вчинків, спроможна на активний саморозвиток, творче вирішення нестандартних ситуацій, реалізацію своєї унікальної індивідуальності.

Література

1. Бевз О.П.,До питання про підтримку і розвиток обдарованості в освіті США/ Вісник Черкаського університету / Серія: Педагогічні науки. Випуск 126. – Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2008. – С. 159

2. Волощук І. С. Обдарованість: сутність і типологія/ Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика. Збірник наукових праць. Випуск 2. – К.: Інститут обдарованої дитини АПН України, 2009. – С. 9 – 25

3. Давидова Л. Про основні засади державної підтримки обдарованих дітей та молоді на Україні [Проект закону України] [Електронний ресурс] / Л. Давидова. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JD3FR00A.html

4. Івах C. М., Педагогічні умови формування творчої особистості підлітка в сучасній загальноосвітній школі / Педагогіка вищої середньої освіти, № 3(2011). – С. 323-330

5. Терепищий С.О., Антонова О.Є., Науменко Р.А. та ін., Обдарована молодь України: оцінка сучасного стану та поширення перспективного досвіду роботи з обдарованою молоддю в регіонах України /– Київ: ВМГО «Союз обдарованої молоді», 2008. – С.156