Особливості дослідження пливу емоційної сфери на формування ВСД у підлітків

В. В .Корнієнко

ДНУ ім. Олеся Гончара

Т.Д.Алєйникова, Н.В.Зозуля, Г.О.Гречка

«КЗ» ДДМКЛ №5 ДОР

 

У ряді психологічних досліджень щодо вегето-судинної дистонії у підлітків (В. М. Дильман., К. В. Судаків, Я. Рейковский, Т. Кокс, Gellhorn E., G. N. Loofbourrow., R. S. Lasarus, A. P. Schapiro, S. R. Burchfield, M. Frankenhaeuser та ін.). в основному вивчався вплив хронічної хвороби на психіку де відзначалась уразливість емоційної сфери особистості як дорослих, так і підлітків. Але роль особливостей емоційної сфери дітей підліткового віку у формуванні вегето-судинної дистонії дотепер залишається ще недостатньо вивченою. Саме тому дослідження емоційної сфери підлітків хворих на вегето-судинну дистонію на сучасному етапі розвитку, який характеризується підвищеною емоціогеністю, що обумовлена соціальними перебудовами у сучасному суспільстві, у період соціальних змін, є актуальними і значущими.

Відомо, що вегето-судинна дистонія у підлітків може плинути латентно, реалізуючись під впливом несприятливих факторів, або перманентно. Не виключена наявність вегетативних кризів (пароксизмів, вегетативних бурь, панічних атак). Кризові стани, що виникають при емоційних перенавантаженнях, розумовій і фізичній перенапрузі, гострих інфекційних захворюваннях, різкій зміні метеоумов формують зрив у системі вегетативної регуляції та можуть бути короткочасними, триваючи кілька хвилин або годин, або тривалими ( кілька діб) і плинути у вигляді вагоінсулярних, симпато-адреналових або змішаних формах.

Доведено, що емоційні реакції мають два паралельно співіснуючі визначення: психологічне й вегетативне. Результатом активації систем вегетативної нейрогуморальної регуляції є зміна метаболізму, а також функціональної активності різних внутрішніх органів. Емоції здобувають властивості патогенного фактора лише в особливих умовах, коли спостерігається розвиток емоційних станів незвичайної сили й тривалості.

Аналіз науково-теоретичної бази показав, що вегето-судинна дистонія має деякі особливості у дітей різного віку. Так, у дошкільників вегетативні порушення, як правило, помірні, субклінічні, з перевагою ознак ваготонії (підвищення тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи). У підлітків вегето-судинна дистонія плине більш важко, з різноманітними й вираженими скаргами й частим розвитком пароксизмів. Підвищення вагусного впливу в них супроводжується істотним зниженням симпатичної активності, тому саме в цей час підлітки найбільш гостро випробовують емоційні реакції та стреси.

Якщо в клініці нервово-психічних захворювань патологічні процеси, що супроводжуються підсиленою теплопродукцією тканин та органів, підсиленням локального кровообігу та зміненими вазомоторними реакціями судин серцево-судинної системи у дітей визначаються за допомогою термографії, то клінічна психологія вивчає їх експериментально-психологічними методами.

Актуальність проблеми дослідження впливу особливостей емоційної сфери на формування вегето-судинної дистонії у підлітків обумовлена великою складністю щодо своєчасності психодіагностики й питань прогнозування й психопрофілактики.

Метою нашого дослідження є порівняльна характеристика вивчення особливостей емоційної сфери дівчат та хлопців хворих на ВСД для вдосконалення психодіагностики й визначення напрямків психокорекційної роботи.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в поглибленні вивчення й систематизації особливостей емоційної сфери дітей підліткового віку хворих на ВСД в зіставленні з практично здоровими особами; виявлені особливостей в емоційних процесах, у поведінкових реакціях у дівчаток і хлопчиків, що характеризують пацієнтів з ВСД на відміну від інших обстежених груп.

Проведене експериментально - психологічне обстеження хворих на ВСД дозволило більш повно вивчити психологічні феномени (особливості емоційної сфери й поведінки) і механізми, що діють на різних рівнях психічного реагування.

Визначено, що формуванню вегето-судинної дистонії багато в чому сприяють перинатальні поразки ЦНС, що приводять до церебральних судинних розладів, порушення ликвородинаміки, гідроцефалії, ушкодженню гіпоталамуса й інших відділів лімбіко-ретикулярного комплексу. Але доведено і роль різних психотравмуючих впливів (конфліктні ситуації в родині, школі, сімейний алкоголізм, неповні родини, ізольованість дитини або надмірна опіка батьками), що теж впливають на вегетативні розлади.

Виявлено, що хлопчики з ВСД випробовують високу тривожність та рівень домагань, відчуття незручності в різних частинах тіла, що ще більше утруднює їхні взаємини із зовнішнім світом, сприяє зануренню в себе, зацикленістю на своїх уявних проблемах.

У дівчаток з ВСД також виявлена схильність до тривожних оцінок у їхній поведінці, легко прослідковуються істеричні риси, завищена самооцінка. Особливу увагу слід звернути на виявленних застійних негативних емоцій - страху, страждання, депресії та гніву. Дитина виявляється як би в замкненому колі, і далеко не всім дівчатам вдається в міру дорослішання назавжди позбутися цих рис характеру.

Що стосується визначених особистісних факторів, то вони характеризуються готовністю і у дівчаток і у хлопчиків до конфліктної взаємодії з оточенням, емоційною вразливістю та вираженою залежністю від оцінок навколишніх, що приводить до збільшення патогенної сили емоційного стресу та підсилює дистонію.

Відомо, що вегето-судинна дистонія - не самостійна нозологічна форма, однак у комбінації з іншими патогенними факторами вона може сприяти розвитку багатьох захворювань і патологічних станів. Але раннє виявлення й лікування вегетативних порушень, послідовне проведення профілактичних заходів сприятиме позитивному прогнозу та психологічному здоровю підлітків.

Виявлені психологічні фактори можуть використовуватися з метою вдосконалювання діагностики на ранніх етапах захворювання. На підставі результатів дослідження були конкретизовані психотерапевтичні завдання при роботі з пацієнтами, що дозволять оптимізувати процеси психопрофілактики та комплексного лікування даного виду захворювання.

Використана література

1.      Антропов Ю. Ф., Шевченко Ю. С. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков. \ Ю. Ф. Антропов, Ю. С. Шевченко.//  М.: Изд. Ин-та Психотерапии.,1999. – 298 с.

2.      Батанова Н. А., Исаев Д. Н., Юрьев В .В. Психопатологические особенности детей с вегетососудистой дистонией по гипотоническому и гипертоническому типу // Психопатология, психология эмоций и патология сердца./ Н. А. Батанова, Д. Н. Исаев, В. В. Юрьев – М.,1985. – С.5 – 16.